Великдень – Пасха – Воскресениє (Воскресіня) Исуса Христа

Великдень - Пасха - Воскресениє (Воскресіня) Исуса Христа, то шытко сут лем синонимы того истого найвекшого християнского свята у році. Так як нашы предкове, и мы суй циниме тото свято, во великым го святиме и дотримуєме з тым святом споєны звыкы и обычаї, котры часто и не мают християнскый характер, но належат до нашого културного богатства вытвореного нашыма предками. У тым чланку ся хочу венувати акурат тым звыком і обычаём якы ся утримали дотеперь, но на дакотрых мисцёх приведу і обычаї і поверы, якы были в минулости.

Перед Великоднём маме Страстный пист, якый ся зачинат се у понеділёк семого тыждня перед Великоднём. Викенд по фашенґу и перед постом ся называт «пущаня». Тодыль ся люде сходят, веселят ся, їдят масны їдла, бо у понеділёк на початок страстного посту є строгый пист. Даколи ся стары хлопи сходили на першый день посту «полокати ґамбу» - найсамперше пишли на потік, там суй выполокали чистов водов ґамбу од палінкы, но потім і так ишли до корчмы щі раз заполокати ґамбу. Ґаздыні зайс вываряли горнци од масноты, бы брез пист ся їло шытко лем пистне.
Страстный пист мат докопы шисть неділь, котры мают свої назвы - Перша, Друга, Крестопоклонна, Четверта, Чорна, Квітна. На Крестопоклонну неділю піп у церкви виставлює крест, котрому ся люде кланяют и цілуют го аж до четвертой неділі. На «чорну неділю» ся люде обликают переважні до чорнішых лах, стары бабы в тот день носят на головох чорны хусткы. Даде на тоту неділю выношали Морену або Старого, у нас під Дуклёв ани стары люде такого непамятают, гевса то якбач небыло. Серед посту є и єдно свято - Благовищіня Борогодиці, а лем раз за 12 років выходит мимо посту. В тот день ся непостит, є то свято веселе. Ґу кинцю великого посту ся уж менше ґаздує а вецей ся робит дома – пряче ся обыстя, билят ся цкины, перебликают ся перины... Послидня неділя посту - «квітна неділя» або і «квитніця» є тыж весела, люде носят до церкви посвятити багніткы, якы суй дома кладут до каждой хыжы за образ або икону а кідь є в литі буря та ся палят у пецу. На квітну неділю уж мусит быти вшытко коло хыжы и у хыжі поробене як на Великдень (облакы помыты, покривці вырайбаны,...). Кідь є на квитніцю плана хвіля на Великдень буде шумні, тепло а сухо.
Послидній тыждень посту ся называт «страстный тыждень». У дакотрых селох ся на «жылный четверь» выводила худоба першый раз на поле, но в горскишых регіонох ши неє в тым часи новой травы. У теперишных часох ся на жылный четверь неробит у поли, загороді, ани ся нероблят ниякы тяжкы роботы коло хыжы, ґаздыні печут першу варку пасок. Нашы предкове вирили, же на жылный четверь прилітают на митлох або кочергох босоркы на свої збиговиска а цилый день и цилу ніч ворожат. Жебы босорка переминена на жабу не одобрала молоко од коров, давали коровам їсти свячену сіль а покропили их свяченов водов, но были и такы, котры клали перед двери до стайні перевернуты бороны, бы ся на их зубцёх жаба докаличила а єден з домашніх стражыл стайню цилый вечур и цилу ніч. На дакотрых селох ся гварило, же хто ся на жылный четверь посмотрит з церкви через ключову дірку, збачит шыткы босоркы зо села. Вечур перед заходом солнця ся в церкви служат Страсти, читат ся 12 евангелиёх, в котрых ся пише о Страстях Исуса Христа. По тым богослужыню хлопи завязуют звоны, бы их вітор, або даяка инша сила нерозвонила а звязаны сут аж до Воскресиня. У пятницю і суботу ся рано, на обид и вечур незвонит а дуркат. На дакотрых селох мают рабшагы (рапкачі), но у нас их ніт а уж довгы рокы то фунґує так, же молодеж и векшы діти ходят ґу церкви, там сут розложены великы форсти а по них бют деревяныма молотками а так робят по селі гарк. Дуркат ся по три разы на день (рано, на обід, вечур), се по три разы по минуті а наконец се найстаршый хлопец забиват (три разы удре найвекшым молотком по форсти). Дурканя є барз популарне нелем міджи дітми а и міджи доспелыма - як є обхід довкола церкви з плащаницёв та діти дуркают, а их родиче, дідове і бабкы, но и прародиче соби споминают як они ши ходили дуркати а се ся то незминило, лем правда діти є поменше.
Страстна пятниця є велике свято, бо в тот день распяли Исуса, роботы ся неробят скоро жадны, цилый день є строгый пист и в тот день ся пишут писанкы. Перед вечером ся люде сходжают у церкви на Вечурню и молят ся пиля плащаници.
На велику суботу ся пече друга варка пасок, котры будут гаршы, ци з четверьга або зо суботы. Подля того якы паскы выйдут суй ґаздыні віщат ци до теперь рока дожыют. Як паскы выйдут шумны высокы - ґаздыня ся буде тішыла доброму здравічку і успіхім а кідь паскы падают долов - ґаздыня ся правдіподібно рока недожыє. Цілу суботу ся приготовлює вшытко потрибне не свята, ґаздове робят коло ґаздивства, ґаздыні варят яєчникы, огривают сыр, правят масло, варят шовдру, яйця і инакшы їдла.
О півночі зо суботы на неділю ся шыткы люде збигают до церкви на воскресну утреню, зо собом берут и їдла на посвячиня. Ґаздыня несе кобрик, в котрым є шовдра, кобаса, яєчник, сыр, масло, варены яйця, силь (у финджи, потім ся брез рік хоснує як є буря а падат град, тодыль ся мече на дах або до доджу). У кобрику є і посвячена швичка, котру почас посвячуваня їдел запалюют. Ґазда несе ґу церкви у порточку закручену паску. Воскресна утреня ся зачинат довшым дурканём, почас котрого иде довкола церкви процесия зо швичками в рукох, потім ся співат Христос Воскресе... а роззвонят ся розвязаны звоны. Кідь ся скінчит утреня, люде выходят вонкы з церкви и піп посвячує їдла. Куратор перейде миджи кобриками з таніром, на котрый люде мечут грошы як одмину про попа за посвячиня їдел – даколи куратор намисто грошох зберал на велику пятницю по хыжох яйця. Стала ся і така смішна пригода у нас, кідь пришол новый піп, посвятил їдла, заспивало ся Христос Воскресе..., переблагословил а наконець хотіл зажелати добру хуть, бо у нас ся зо свяченины їст дакуй у ночі, но немал кому, пиля церкви уж никого небыло. Оно то небыло тым, же было скоро дві годины в ночі, або же шыткы были голодны, но у нас є такый уклад, же зо свяченинов ся домів треба понагляти, бо хто як зо свяченинов домів иде, такый буде брез цілый рік и так ся му вести буде (старшы што помалше ходят идут скорше, бы мали надскок). Лем треба і позір давати, бы по цмі дахто нехпал або непотратил писанкы, бо то бы уж велика ганьба была.
Выврхолинём свят є Великодна неділя - Великдень (великый день-Великдень, словакы мают Вельку нос-Велику нічь). В тот день ся ніч неробит, ни хыжа ся не замỉтат, ни яйця ся з гнỉзда не берут, нич ся неварит їсти, їст ся лем свяченина а ани ся тот день неходит по навщивох, бо то недорбі кідь на Великдень хыжа остане пуста. Што ся тыче свяченины, то ся їст барз опатрні, бы ани окршына нехпала даде инде од стола. Лупы з яєц ся палят в огні, николи ся зо свяченины ніч немече до смітя. В минулости ся на Великдень сходила молодеж зо села на догоднутым кинцю села де ся поставили до шорив а на початку села заспивали три разы Христос Воскресе... потім перешли брез село спиваючи шелиякы шпиванкы а на кинцю села зайс спивали три разы Христос Воскресе... Интересне є, же пид Дуклёв ся в тот день спивала балада о смутній пані што пид каштелём воду брала, но нихто незнат чом лем у тот день а чом конкретні у тот день.
Великодный (світлый) понеділёк і великодный (світлый) вівторок сут споєны з навщивлюванём ся і купанём, у нас ся лем купат водов з потічка, або зо студні, або рівно в потічку - раз хлопи бабы а потім наспак, но се лем дополудне. Што ся тыкат так званой «шибачкы», котру мают на Великодній понеділёк Словаци, Русине подібный звык мали лем на свято Богоявлиня Господа (6.1.), коли по служби парибци зо села наризали верьбовых и лисковых прутів, котры розношали по хыжох ґаздім, ґазда и ґаздыня их почастували, дівка або молода ґаздыня перебрала тоты пруты а выбила нима парибкив а при тым ґрявчала «Скач бычку на телічку» - што мало принести плоднисть худобы на ґаздивстви. З тыма звязаныма довєдна прутами потім ґаздове першый раз выганяли худобу на поле – бы ся довєдна тримала.
Першый тыждень по Великодни ся называт «просвитный», закінчуєся «просвітнов неділёв» а міджі народом ся традує, же то найпригоднішый час на гмераня, бо в тім часи небо на сім днів розтворене.
Так ся ши святят и святили святя під Дуклёв, но ци ся так будут святити і як мы будеме стары залежыт лем а лем од нас. Тішме ся з того, што зме здіділи по нашых родичох, розвивайме то а передавайме і наступным ґенерациём.
А наконець Вам жычу благословены свята Воскресения Исуса Христа!
А иши малый виршик:
Слався Пасха величава,
Посмоть Божичку з небес,
Як радуются ту руснаці,
Бо ХРИСТОС ВОСКРЕС!
ВОИСТИНУ ВОСКРЕС!

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je četver

21. september 2017


Юліаньскый календарь:

9. cептéмбер 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.