Перед часом быв на порталі україньской редакції Радія Свобода публікованый розговор із головов Закарпатьской областной державной адміністрації Геннадійом Москальом. В нім Москаль доста ясно ставлять ся на бік Мадярів, котры жыють в тій области, обгаює їх права. Просить ся, же покля україньскы законы дозволяють їм хосновати сімболіку Мадярьска, говорити і вчіти ся їх родным языком, співати свої співанкы, чом бы то не мали робити. Споминать, же Україна має договоры з Мадярьском, котры были ратіфікованы парламентом, не забуде підкреслити, же покля Україна хоче іти до Европы і НАТО, потім треба знати, же охорона народностных меншын є про Европу свята.
-
Не знаючі сітуацію, чоловік бы собі подумав, же чітать розговор з політіком, єдным із мала політіків на Україні, котрый розуміє о чім говорить і досправды му іде о то, жебы Україна дотримовала тоты европскы вартости, котры дотуляють ся меншын, і він з тым нелемже не має проблем, а звертать увагу на то, же то так мать быти, бо на то меншына має право. Но то лем зданя, бо він сам одкрывать у тім самім розговорі, же фразы о европскых вартостях ся научів добрі, но од думаня в рамках тых вартостей має так далеко, як із Ужгорода до Києва, кідь не веце.
-
Радіо Свобода, котре бы само мало пошырьовати европскы, респектівно западны вартости, но україньска редакція уж якось давніше перешла на шырококоляйну штреку при пошырьованю інформацій, на своїм порталі публіковало і высловы Москаля, в рамках котрых бісідує, же Криму на Закарпатю не буде. Знам собі представити, же параноідному Радію Свобода, котре уж видить неприятеля Україны і в Атілови, котрый з дітми дома бісідує по мадярьскы, такы слова на стачать, но не тото є у Москаля основне. Москаль такой коло того говорить: „Вшытко, што ту Росія задумовала, вшытко програла. Так званый вопрос Русинів, посмосьте, де є? По тім, як тот, кому інштрукції давав Сурков, втік до Москвы, вшытко затихло.“ І ту ся кінчіть ілузія о політікови, котрый розуміє европскым вартостям о охороні народностных меншын.
-
Політік, котрый іщі перед хвільов бісідовав о даякых правах меншын, о европскых вартостях, котры суть святы, і кідь Україна хоче іти до Европы, мусить їх дотримовати, у вопросі Русинів пробудив у собі класічного україньского політіка, котры декомунізують вшытко, лем не своє думаня, котре собі з ґенерації на ґенерацію передавають іщі од Сталіна.
-
Русиньскый вопрос на Підкарпатю не є од Криму, тот вопрос є ту од роспаду союзу. Русиньскый вопрос, вопрос признаня прав Русинів і їх вызнаня як офіціалной народностной меншыны, ту не є од Суркова, тот вопрос ту є так само од зачатку існованя незалежной Україны. І русиньскый вопрос не є проєктом Москвы, є то природный возродный рух збудованый на европскых вартостях, на европскій історії, европскых концепціях, бо Русины европскый народ. То, же то Москва любить з часу на час схосновати на свій хосен, є правдов, но Москва бы не мала што хосновати, кібы Україна Русинам права дала і їх вызнала. І што є найосновніше, русиньскый вопрос не стихнув, ани ниґда не стихне, покля не буде справедливо вырішеный, так як то Русинам у вшыткых державах, і на Україні, забезпечують людьскы права і права народностных меншын, котры суть ясно дефінованы в меджінародных документах, котры має підписаны і Україна.
-
Як може політік, котрый з єдного боку говорить о правах меншын, говорити такой о єдній меншыні в смыслі, як кібы їй тото право не належало, же як стихнув Кремель, та властно уж є вшытко в порядку, як кібы Русины были лем выдумков Москвы? Іронічне - той Москвы, котра нам право на існованя на довгы рокы сама взяла.
-
Не знам, як міцно може грызти сумліня, покля політік вырішыть терпіти таков сліпотов. Но знам, же покля в тій сліпоті хоче Москаль або будьхто іншый з політіків продовжовати, потім суть їх слова о европскых вартостях лем коломучіньом воздуху коло себе і в реалности суть про них тоты самы вартости без будьякой вартости. І держава з таков політіков належыть десь інде, лем не до Европы.
-
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.
-
Петро Медвідь
Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.
Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.