Третє колесо, ці третій кінь?

В понедільок 26-го септембра 2016-го року в Братіславі проходило вже четверте сполочне засіданя влад Чеськой і Словацькой републік. Владны кабінеты премєрів Богуслава Соботкы і Роберта Фіца говорили о взаємных односинах, співпраці, беспечности ці будучности Европской унії.
-

Влады обидвох держав так само заміряли ся на приготовльованя сполочных святковань стой рінчіці выникнутя Чехословакії, пятьдесятой річніці од смутні закінченой Празькой яри ці 25-ой річніці выникнутя окремых незалежных держав Чеськой і Словацькой републік. Тоты вшыткы річніці выходять на єден рік, і то рік 2018.
-
Потішыло ня, же влады обидвох держав о тім їднали, і же проявили інтерес тоты річніці святковати довєдна. Потішыло ня то головно із той причіны, же Словакія як раз такым історічным діям, як выникнутя першой републікы, Празька ярь, давать омного меншый простор в сполочности, в політіці, в медіях, як Чеська републіка. Хоць Словакія офіціално выходить із історії 1-ой Чехословацькой републікы і одкликує ся на ню як на свою першу державность, не говорить о Словацькім штаті, котрый быв сателітом націстічного Німецька, выголошіньом незалежности як кібы радше давала рукы гет од вшыткого, што є повязане зо сполочнов історійов Чехів і Словаків. І так, нажаль, покля є в Чеській републіці 28-ый октобер, значіть день выникнутя републікы, державным святом, на Словакії є то лем памятный день записаный малыма буквами десь в календарі, што в практіці значіть, же собі на нього помалы нихто ани не спомяне і молодшы ґенерації на Словакії ани не знають, што бы сьме собі в тот памятный день мали властно припоминати. Зато таку ініціатіву, навеце сам пересвідченый о тім, же розділіня державы было хыбов, лем витам.
-
Но вєдно з витаньом той ініціатівы чоловіку бігать в голові і дакілько вопросів. Не знам, што вшытко в рамках святковань той найголовнішой річніці - выникнутя 1-ой Чехословацькой републікы, Чеська републіка і Словакія приготовлять. Но, не забудуть на то, же святковати бы не мали лем Чехы і Словаци? Же є ту іщі третій народ, котрый державу, на котру ся днесь Чеська і Словацька републікы одкликують, співосновав і помагав будовати?
-
Русины не были в часі заснованя републікы в позіції іншых меншын. Покля іншы меншыны, наприклад Мадярі ці Німці, ся в тій републіці просто лем раз рано збудили і зачали в ній творити меншыну, і то не все согласно і добровольно, Русины републіку хотіли, свої теріторії ку републіці приєднали добровольно і стали ся такым державотворным народом републікы, як і два народы Чехів і Словаків.
-
Кідь днесь говориме о тім, же Словакія і Чеська републіка хотять довєдна святковати тот вызначный юбілей, спомянуть собі на то, же коло Чехів і Словаків бы мали стояти і Русины? І зачнуть ся тоты два народы коло вшыткых тых приготовлінь святкованя конечно холем дакус задумовати, што є з тыма, котры з нима основали державу, яку собі хотять припомянути? Задумають ся над тым, што є з тыма, котры за освободжіня Чехословакії войовали в армаднім корпусі ґенерала Свободы, і котрых теріторію потім єдным луском передали Сталінови? Спомяне собі дахто на тот народ і буде ся інтересовати о то, якы мають тоты люди днесь условії і права про свій розвиток?
-
Не знам, ці буде даколи ліпша принагода про чеську і словацьку діпломації ку тому, жебы выразили підпору головно Русинам, котры днесь жыють на Україні і не хотять нич інше, лем свої права. Они, котры рішыли о своїй окремій державности свободно лем раз. І то як раз втогды, кідь основали републіку, котру собі ідуть Чехы і Словаци припомянути. Но ку тому, жебы таке дашто словацькы і чеськы політіци зробили, бы собі мусили раз і навсе усвідомити, же Русины не были в републіці третім колесом на возі, а третім коньом, котрый так само тігав ладунок складной і тяжкой молодой державности.
-
Русины бы мали быти закликаны на святкованя. І з боку братьскых народів, з котрыма основали державу, бы їм мала прийти холем морална підпора.
-
Петро Медвідь
-
(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je vіvtorok

25. jul 2017


Юліаньскый календарь:

12.юл 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.