Третє колесо, ці третій кінь?

В понедільок 26-го септембра 2016-го року в Братіславі проходило вже четверте сполочне засіданя влад Чеськой і Словацькой републік. Владны кабінеты премєрів Богуслава Соботкы і Роберта Фіца говорили о взаємных односинах, співпраці, беспечности ці будучности Европской унії.
-

Влады обидвох держав так само заміряли ся на приготовльованя сполочных святковань стой рінчіці выникнутя Чехословакії, пятьдесятой річніці од смутні закінченой Празькой яри ці 25-ой річніці выникнутя окремых незалежных держав Чеськой і Словацькой републік. Тоты вшыткы річніці выходять на єден рік, і то рік 2018.
-
Потішыло ня, же влады обидвох держав о тім їднали, і же проявили інтерес тоты річніці святковати довєдна. Потішыло ня то головно із той причіны, же Словакія як раз такым історічным діям, як выникнутя першой републікы, Празька ярь, давать омного меншый простор в сполочности, в політіці, в медіях, як Чеська републіка. Хоць Словакія офіціално выходить із історії 1-ой Чехословацькой републікы і одкликує ся на ню як на свою першу державность, не говорить о Словацькім штаті, котрый быв сателітом націстічного Німецька, выголошіньом незалежности як кібы радше давала рукы гет од вшыткого, што є повязане зо сполочнов історійов Чехів і Словаків. І так, нажаль, покля є в Чеській републіці 28-ый октобер, значіть день выникнутя републікы, державным святом, на Словакії є то лем памятный день записаный малыма буквами десь в календарі, што в практіці значіть, же собі на нього помалы нихто ани не спомяне і молодшы ґенерації на Словакії ани не знають, што бы сьме собі в тот памятный день мали властно припоминати. Зато таку ініціатіву, навеце сам пересвідченый о тім, же розділіня державы было хыбов, лем витам.
-
Но вєдно з витаньом той ініціатівы чоловіку бігать в голові і дакілько вопросів. Не знам, што вшытко в рамках святковань той найголовнішой річніці - выникнутя 1-ой Чехословацькой републікы, Чеська републіка і Словакія приготовлять. Но, не забудуть на то, же святковати бы не мали лем Чехы і Словаци? Же є ту іщі третій народ, котрый державу, на котру ся днесь Чеська і Словацька републікы одкликують, співосновав і помагав будовати?
-
Русины не были в часі заснованя републікы в позіції іншых меншын. Покля іншы меншыны, наприклад Мадярі ці Німці, ся в тій републіці просто лем раз рано збудили і зачали в ній творити меншыну, і то не все согласно і добровольно, Русины републіку хотіли, свої теріторії ку републіці приєднали добровольно і стали ся такым державотворным народом републікы, як і два народы Чехів і Словаків.
-
Кідь днесь говориме о тім, же Словакія і Чеська републіка хотять довєдна святковати тот вызначный юбілей, спомянуть собі на то, же коло Чехів і Словаків бы мали стояти і Русины? І зачнуть ся тоты два народы коло вшыткых тых приготовлінь святкованя конечно холем дакус задумовати, што є з тыма, котры з нима основали державу, яку собі хотять припомянути? Задумають ся над тым, што є з тыма, котры за освободжіня Чехословакії войовали в армаднім корпусі ґенерала Свободы, і котрых теріторію потім єдным луском передали Сталінови? Спомяне собі дахто на тот народ і буде ся інтересовати о то, якы мають тоты люди днесь условії і права про свій розвиток?
-
Не знам, ці буде даколи ліпша принагода про чеську і словацьку діпломації ку тому, жебы выразили підпору головно Русинам, котры днесь жыють на Україні і не хотять нич інше, лем свої права. Они, котры рішыли о своїй окремій державности свободно лем раз. І то як раз втогды, кідь основали републіку, котру собі ідуть Чехы і Словаци припомянути. Но ку тому, жебы таке дашто словацькы і чеськы політіци зробили, бы собі мусили раз і навсе усвідомити, же Русины не были в републіці третім колесом на возі, а третім коньом, котрый так само тігав ладунок складной і тяжкой молодой державности.
-
Русины бы мали быти закликаны на святкованя. І з боку братьскых народів, з котрыма основали державу, бы їм мала прийти холем морална підпора.
-
Петро Медвідь
-
(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je subota

18. august 2018


Юліаньскый календарь:

5. áвґуст 2018

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.