Тихо, но ефектівно

Же ся і на Словакії в україньскій пресі, україньскім музею ітд. іщі все веде українізачна політіка, з котров держава не робить нич, хоць політіка однародньованя є леґіслатівно заказана, і різны медіжнародны обовязкы бы не мали так само быти лем нич незначучім папірьом, на то сьме собі уж якось „привыкли“. Но же ся така політіка діставать і до цілословацькых медій, то є дакус присилна кава на то, жебы Русины зістали тихо.
-

На порталі словацького денника Pravda была опублікована статя од Владиміра Янцуры, довгорічного журналісты, котрый походить із Міджілаборець і котрый здобыв за свою роботу і журналістічны премії – в році 1998 то была премія Кріштальове крыло за публіцістічну і журналістічну діялность, в році 2008 премія Словацькой академії наук за науково-популарізачну діялность, за роботы о науці, науковцях і з науковцями, публікованы в роках 2006 і 2007 в споминанім деннику.
-
Правда, статя під назвов Путь до совітьского раю (Cesta do sovietskeho raja), не є першопланово о тім, жебы дашто говорила о „орьєнтації“ Янцуры. Но выбер „фаховця“, котрый пояснює тему оптацій – выселіня переважно Русинів із Чехословакії до совітьской Україны, і на котрого ся автор одкликує, є за моїма думками веце як нещастный, покля не мам рівно написати, же може быти монументалнов пробов о записаня „правды“ до сивой коры мозґу народа.
-
На тему поясніня оптацій собі автор выбрав добрі знаного україньского історіка і публіцісту Романа Кабачія. Кідь є бісіда о історікови, то треба підкресліти, же о україньскім історікови зо вшыткым, што ку тому належыть. Не раз у статях вказав свій науковый і історічный погляд на Русинів, і зато є єдным із „ліблінґів“ ґазет як Наше Слово в Польщі. Но ґуляш, котрый зо свого словотоку наварив в статі Янцуры Кабачій, ани сам не може уж думати серьйозно.
-
За дефініцію Кабачія, котру Янцура переписує в статі, бы мав україньскый науковець дістати мінімално Нобелову премію за літературу. Гей, є то лем дефініця, але в тых пару словах є цілый роман, котрый точно описує україньску науку, якой має быти Кабачій представительом.
-
Кабачій говорить, цітую: „На Україну не приходили Словаци, але южны Лемкы з пряшівского реґіону, значіть словацькы Українці, котрых там кличуть Русинами.“ Точка.
-
Уж єм досправды чув вельо з боку різных „науковців“, але ту Кабачій піднимать україньску науку на нову рівень. Властно не знам, ці холем єдна буква є в тім речіню правдов. По перше, на Україну были оптованы і Словаци. Мале чісло, но были. З окресів, де не є і не было ниґда жадных Русинів. По друге, Русины на Пряшівщіні ниґда о собі не говорили як о Лемках, ани держава ниґда не называла тото населіня як лемківске. По третє, словацькы Українці суть інша народность, як Русины. Но і по четверте, нас ту не кличуть Русинами, мы сьме Русинами.
-
Янцура в статі підкреслює, же „офіціалный Київ нарозділ од офіціалной Братіславы не вызнавать русиньску народность а і україньска наука – подібно як польска – робить радше з термінами Лемкы або Бойкы, котрых бере за часть україньского народа.“
-
З тым мож быти согласным холем в дачім. Же Київ не вызнавать Русинів, то правда. Порівняти україньску науку з польсков є дакус смішне, бо тота польска не бере Лемкам, Русинам, право дефіновати ся як окремый народ, што україньска має намагу робити. Же собі Янцура на тот „факт“ взяв знова іншпірацію в Кабачійови, на то бы єм положыв на стіл фляшку шампаньского.
-
Не можу повісти, жебы вшыткы історічны факты, котры дотуляють ся оптацій і доль людей, котры то пережыли, Янцура не обробив серьйозно. То бізовно ніт. Но ціла статя має дякючі дакілько некоректным речіням якыйська планый смак. Навеце, кідь Янцура тоты речіня зохаблять літати у воздуху, без далшых пояснінь.
-
Літаючій у воздуху ґуляш псевдонауковых досліджінь, полоправд і выдумок в такых статях, може запричінити злы дослідкы. Наприклад то може принести вопросы хто властно тоты Русины суть, як то досправды з нима є, псевдонауковы редефініцї. Міджі майорітным народом, но і міджі Русинами. На кінцю такой пути за гляданьом одповідей, може стояти „ненька“, котра блудных сынів привітать у своїм стаді. Так ся днесь може робити українізація. Тихо, но ефектівно.
-
Петро Медвідь
-
(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je sereda

26. apriľ 2017


Юліаньскый календарь:

13.áпріль 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.