Ґрекокатолицька церьков на Словеньску? - Перебачте! Моментално бесхарактерна!

Ґрекокатолицька церьков была тісяч років тым стовпом, котрый все Русинів підперав. Жадна чудова річ, шак є самособов зрозуміле, же так было, бо сама тота церьков была вірниками скоро цілорусиньска аж на пару вынятків.
Но тото што ся од револуції дїє у нашій церькви, думам же бы сьме не мали іґноровати.
Мам надїю, же ня нихто не буде каменёвав за тото што теперь пишу, бо єм тыж ґрекокатолик і не хочу робити плане міджі людми, бо векшына священиків заставать свій уряд достойно, моїм цілём є звернути увагу на тото што є подля мого назору в церькви хробачне і хворе.
Нашы многы колишнї єпіскопы і церьковны дїятелї боёвали за нашы права і за цїну властного пронаслїдованя, выберали собі тоту тажшу стежку. Бо робили тото што є правилне і справедливе бо окрім Бога любили і правду. Но теперь ся в гробі мусять обертати бо їх намага поталабана днешнїма головами церькви.
Были і такы што ішли проти Русинам, наприклад великый мадярізатор мукачовскый єпіскоп Штефан Панковіч, котрый твердив: "Жыєме під Мадярами тай ся нима мусиме стати"(1). Він вышмарив з русиньского Общества Василія Великого Адолфа Добряньского і Йоана Раковского. До веджіня церькви досаджовав переважно такых што знали лем мадярьскы а русиньскы нїт. І многых русиньскых дїятелїв перекладав мадярьскых областей ці позбавив функції, порушыв много русиньскых інштітуцій ...
Аналоґічна сітуація є теперь у нас. Што є русиньске ся іґнорує або одсувать на періферії. О. Крайняк переложеный з своёй фарности, братя Тімковічовы вышмарены з церькви. Історія ґрекокатолицькой церькви дырзо перекручована і церьковнославянчіна цілено перекрещена на старословєнчіну. Што ся дасть перевести на словеньскый язык ся переведе. Гынто была Служба Божа, і зачали якысь текст чітати може у 30 языках. Но по русиньскы тот тест не зазвучав. Священикы все мали на нашых селах велике слово, як бы підпоровали язык нашых предків і люде бы ся інакше ку тому односили. Села де быв словеньскоязычный піп, там перестали люде найскорше бісїдовати з дїтми по русиньскы.
Ці ся учать повинно будучі священикы по русиньскы? Мали бы ся, бо велика шамца, же ся дістануть на русиньске село. І тоты што бісїдують по русиньскы так то мають написане на папірю по словеньскы і "онлайн" то перекладають до русинчіны, што є даколи аж комічне, яка мішанина з того іде.
Спомяньме окружне писмо Єпіскопа Андрія Бачіньского з року 1798 де писав:
С болізню сердца вижду: же многих родителей сынове по больше роках из латинских школ - сімо на ексамен приходящіи, и до сану клирическаго вступити желающіи в своей руской науцї так барз занедбаліи, и глупіи невїжды приходят: же ани читати, а ни самое еще имя свое написати - из напїву же, или из уставу церковнаго ани уста растворити отнюд не знают; зане еще шесторочніи нїкіи руское свое набоженство оставиша, без которыя однакож наукы - аки нуждныя нуждою средствія - до сана клирическаго вступипи не могут, отсюду же бывает: яко таковіи невіжды поребуют в семинаріи от початки рускія наукы с кривдою Богословской наукы, и фундациі зачунатися учіти - иніи же в парохіи пришедшіи про тоежде невїшество сами своего набоженства бывают посмїх, и злочестивіи губителіе, и ругателіе; тогоради извістно всїм Бозлюбленностям вашим да будет соборно: абы ани един жаден сына своего - готяй бы як либо в чужих языках быучимаго школяря сїмо до клиру не засылает, аще в своей первоначальной руской не будет обученый, и призвычаеный. (2)
Даколи хто не знав русинскы і не односив ся ку Русинам ся не дістав до клеру а теперь є спачна сітуація, же такы люде стоять на чолї церькви!
Ці вы чули о даякых реалных актівітах такзваного русиньского вікаря? А ці лем тотых пару речінь, же екзістує.
Ці годен найти на офіціалных сторінках церьковных фарностей дашто по русиньскы? Може кідь будете барз серенчливы так найдете дашто дуже дрібне.
Послїднї двоми нашы єпіскопы - каръєру будують, правда, но яка то карьєра, кідь талабають по нашій културї і языку? Не суть їх казаня чісто формалны?
Опортунізм і карьєрізм істой ґрупы церьковных урядників давать величезнов міров по боку русиньскому народу.
Ці іщі даколи будеме мати характерных і справедливых людей на чолї церькви як быв єпіскоп Ґойдіч і далшы опереднї єпіскопы?
Референції
(1) Іван Поп, Podkarpatská Rus - osobnosti její historie, vědy a kultury (2008)
(2) Євменій Сабов, Христоматия (1893)

Obrázok používateľa Петро

Davma tu strojovu

Davma tu strojovu transliteraciu na latinku pro ludi kotri neznajut azbuku:

********

Grekokatolicka cerkov na Sloveňsku? - Perebačte! Momentalno bescharakterna

Grekokatolicka cerkov byla tіsjač tym stovpom, kotryj vse Rusinіv pіdperav. Žadna čudova rіč, šak je samosobov zrozumіle, že tak bylo, bo sama tota cerkov byla vіrnikami skoro cіlorusiňska až na paru vyňatkіv. No toto što sja od revolucіji djije u našіj cerkvi, dumam že by sme ne mali іgnorovati. Mam nadjiju, že ňa nichto ne bude kameňovav za toto što teper pišu, bo jem tyž grekokatolik і ne choču robiti plane mіdžі ľudmi, bo vekšyna svjaščenikіv zastavať svіj urjad dostojno, mojim cіľom je zvernuti uvahu na toto što je podľa moho nazoru v cerkvi chrobačne і chvore. Našy mnohy kolišnji jepіskopy і cerkovny djijatelji bojovali za našy prava і za cjino vlastnoho pronasljidovaňa, vyberali sobі totu tažšu stežku. Bo robili toto što je pravilne і spravedlive bo okrіm Boha ľubili і pravdu. No teper sja v hrobі musjať obertati bo jich namaha potalabana dnešnjima holovami cerkvi. Byli і taky što іšli proti Rusinam, napriklad velikyj maďarіzator mukačovskyj jepіskop Štefan Pankovіč, kotryj tverdiv: - Žyjeme pіd Maďarami taj sja nima nusime stati - (1). Vіn vyšmariv z rusiňskoho Obščestva Vasilіja Velikoho Adolfa Dobrjaňskoho і Joana Rakovskoho. Do vedžіňa cerkvi dosadžovav perevažno takych što znali lem maďarsky a rusiňsky njit. І mnohych rusiňskych djijateljiv perekladav maďarskych oblastej cі pozbaviv funkcіji, porušyv mnoho rusiňskych іnštіtucіj ... Analogіčna sіtuacіja je teper u nas. Što je rusiňske sja іgnoruje abo odsuvať na perіferіji. O. Krajňak pereloženyj z svojoj farnosti, braťa Tіmkovіčovy vyšmareny z cerkvi. Іstorіja grekokatolickoj cerkvi dyrzo perekručovana і cerkovnoslavjančіna cіleno perekreščena na staroslovjenčіnu. Što sja dasť perevesti na sloveňskyj jazyk sja perevede. Hynto byla Služba Boža, і začali jakys tekst čіtati može u 30 jazykach. No po rusiňsky tot test ne zazvučav. Svjaščeniky vse mali na našych selach velike slovo, jak by pіdporovali jazyk našych predkіv і ľude by sja іnakše ku tomu odnosili. Sela de byv sloveňskojazyčnyj pіp, tam perestali ľude najskorše bіsjidovati z djitmi po rusiňsky. Cі sja učať povinno budučі svjaščeniky po rusiňsky? Mali by sja, bo velika šamca, že sja dіstanuť na rusiňske selo. І toty što bіsjidujuť po rusiňsky tak to majuť napisane na papіrju po sloveňsky і - onlajn - to perekladajuť do rusinčіny, što je dakoli až komіčne, jaka mіšanina z toho іde. Spomjaňme okružne pismo Jepіskopa Andrіja Bačіňskoho z roku 1798 de pisav: S bolіzňu serdca viždu: že mnohich roditelej synove po boľše rokach iz latinskich škol - sіmo na eksamen prichoďaščіi, i do sanu kliričeskaho vstupiti želajuščіi v svoej ruskoj naucji tak barz zanedbalіi, i hlupіi nevjiždy prichoďat: že ani čitati, a ni samoe ešče imja svoe napisati - iz napjivu že, ili iz ustavu cerkovnaho ani usta rastvoriti otňud ne znajut; zane ešče šestoročnіi njikіi ruskoe svoe naboženstvo ostaviša, bez kotoryja odnakož nauky - aki nuždnyja nuždoju sredstvіja - do sana kliričeskaho vstupipi ne mohut, otsjudu že byvaet: jako takovіi nevіždy porebujut v seminarіi ot počatki ruskіja nauky s krivdoju Bohoslovskoj nauky, i fundaciі začunatisja učіti - inіi že v parochіi prišedšіi pro toežde nevjišestvo sami svoeho naboženstva byvajut posmjich, i zločestivіi hubitelіe, i ruhatelіe; tohoradi izvіstno vsjim Bozľublennosťam vašim da budet soborno: aby ani edin žaden syna svoeho - hoťaj by jak libo v čužich jazykach byučimaho škoľarja sjimo do kliru ne zasylaet, ašče v svoej pervonačaľnoj ruskoj ne budet obučenyj, i prizvyčaenyj. (2) Dakoli chto ne znav rusinsky і ne odnosiv sja ku Rusinamі sja ne dіstav do kleru a teper je spačna sіtuacіja, že taky ľude stojať na čolji cerkvi! Cі vy čuli o dajakych realnych aktіvіtach takzvanoho rusiňskoho vіkarja? A cі lem totych paru rečіň, že ekzіstuje. Cі hoden najti na ofіcіalnych storіnkach cerkovnych farnostej dašto po rusiňsky? Može kіď budete barz serenčlivy tak najdete dašto duže drіbne. Posljidnji dvomi našy jepіskopy - karjeru budujuť, pravda, no jaka to karjera, kіď talabajuť po našіj kulturji і jazyku? Ne suť jich kazaňa čіsto formalny? Oportunіzm і karjerіzm іstoj grupy cerkovnych urjadnikіv davať veličeznov mіrov po boku rusiňskomu narodu. Cі іščі dakoli budeme mati charakternych і spravedlivych ľudej na čolji cerkvi jak byv jepіskop Gojdіč і dalšy operednji jepіskopy?

Obrázok používateľa Петро

Dumam, že napisano pravdivo

Dumam, že napisano pravdivo ale na mij vkus bars konfrontačny, ale dakoli i toto treba Smile . Što mi ale v članočku chybuje je dajaka idea, što s tym robity.. Ne je v problematiky až tak zorientuvanyj a nechoču robyti mudroho, ale podľa mene by sja mali masivni podporovaty akciji Obščestva sv. Joana Krestiteľa i svjaščenikoch, kotry sja ku rusinstvu hlasjat jak ľuďmi tak rusinskymi organizacijami. Jak bude može episkopstvo viditi masivnu pidporu ich aktivit ta može sja kus zminit i joho postoj. Dalej hledaty drahu ku nekonfliktnoj diskusii s episkopstvom...inakša draha asi bars neje.

Уж много людей з тым

Уж много людей з тым проблемом пробовало дашто робити, безуспішно. Зато-м то написав остро, бо я не виджу шанцу на зміну при моменталнім веджіню церькви. Але правду маш, же бы требало пропаґовати Общество св. Крестителя

Петре, што повіш на тото

Петре, што повіш на тото http://www.rusin.sk/index.php?ID=6413&l=sk ?

То што робить Бабяк пахне нечістыма практіками, повив бы єм аж справодайскыма тактіками. Бабяк є і на списку ШТБ - http://www.cibulka.com/cgi-bin/det_os.exe?id=W202736, што само о собі ніч іщі не значіть, бо многы там суть ани о тім не знають, холем так говорять, але він ся ховать безочливо як кібы досправды даколи быв ештебак.

Obrázok používateľa Петро

Što na toto povisti?

Što na toto povisti? Prešovske arcibiskupstvo sja zachovuje maximalno tarhovo a tverdo si trime svoju exluzivitu na derevjany cerkvi Smile . Je to ich majetkom a majut na to povne pravo.  Zrobili cestovnu agenturu http://www.drevenechramy.sk/ a tota mat vyhradny prava prezentovaty ich majetok.  Už koliskaj natoto narazil i I. Marko, kotryj  venoval veľo energii derevjanym cerkvam i ich propagacii. Jak chotil pomič od arcibiskupstva ta prišla odpovid, posmot tu - http://www.drevenecerkvy.szm.com/projekt.html.
Na oficialnych strankoch arcibiskupstva o derevjanych cerkvoch http://www.drevenechramy.sk/ nenajdeš ani slovo cerkov ani slovo so slovnym zakladom rusin - tym sposobom jasny deklarujut že pre nich to sut chramy a spojiňa derevjanych cerkvoch s rusinskym obyvateľstvom je pre nich marginalne...
Toto je fakt a každyj naj si z toho poskladat što a jak choče. Pro mene je toto len potverdžiňa, že to što jes napisal v članku je smutna pravda a čekaty pidporu utrimovaňa rusinstva od arcibiskupstva v Prjašovi, tak jak tomu bylo dakoli, sja už dneskaj nedast.

думам, жебы сьме мы Русины

думам, жебы сьме мы Русины мали міджі собов перестати боёвати і радше сановати енерґію, бо треба рїшыти важны річі, як наприклад і тото паскудне одношіня ґрекокатолицькой церькви ку Русинам.

Zdieľať na Facebooku

Dneska je četver

21. februar 2019


Юліаньскый календарь:

8. фебруáр 2019

Mapa registrovaných používateľov Holosy.sk

Písanie dokumentov po rusínsky pomocou OpenOffice

Písanie rusínskou cyrilikou v systéme Windows 7

Ako modifikovať Firefox, aby kontroloval rusínsky pravopis

Posl´idn´i komentar´i

Banner pre vaše stránky

Budeme radi ak Holosy spropagujete aj na vašich stránkach pomocou reklamého bannera.

Komunitný portál karpatských Rusínov

V prípade záujmu o výmenu bannerov, nás kontaktujte.