Школа, што сперать освіті

Недавно ся мі дістала до відома інформація, же 18 школярів на єдній із основных школ в Бардейові зачало ся учіти русиньскый язык. В місті, де ся дотеперь наш язык ниґда не учів. Стачіло мало. Жебы ся директором школы став чоловік, котрый повнить тото, што од нас чекають і міджінародны договоры.
-

Перед часом єм мав можливость быти участный на стрічі з експертами Рады Европы, котры хотіли з представителями меншын бісідовати о тім, як ся дотримує Европска харта на охрану реґіоналных або меншыновых языків, кідьже Словакія знова мусила одовздати свою оцінюючу справу в повязаню з тов хартов. Із експертами сьме бісідовали о нашім школстві, о медіях і хоснованю нашого языка на урядах. Оно то в жадній із тых областей не є „ружове“, але найвекшы проблемы має як раз школство, о котрім єм вже писав нераз. Якымсь платаньом є моментално проєкт Вечурніх школ русиньского языка, но вопросом є, ці суть русиньскы діти од мачохы, жебы мусили ходити на навчаня материньского языка даколи пополідне ці вечур. Но холем маєме теперь тото і суть першы резултаты.
-
Самособов, ставу школства не помагать ани то, же якыйсь „екстра“ інтерес о то, жебы ся діти учіли свій язык, у своїм языку, не видіти ани з боку родічів. Но тяжко говорити о тім, якый інтерес з боку родічів є або не є досправды, бо не знам, выдкы то хтось може знати, кідьже в цілім проблемы є основным тото, же державі на тім даяк не залежыть. І на тото тверджіня вже є досправдовый арґумент.
-
Напрік тому, же освіта в материньскім языку є на Словакії конштітучным правом, і же Словакія є підписником Европской харты о охрані реґіоналных або меншыновых языків, нихто не повнить кликаня по тім, же понука бы мала быти іщі перед інтересом. В практіці то значіть, же на теріторіях, де жыє русиньске жытельство, бы на школах мало быти выписано, же діти ся можуть приголосити на навчаня свого материньского языка. І як ся такы діти приголосять, школа бы мала найти средства на то, жебы діти на тот язык могли ходити. Лемже директоры школ тото, нажаль, на 99 процент не роблять. І кідьже про тото, же то не роблят, не мають жаден проблем із боку державы, мож повісти єдно - директоры о то інтерес не мають, но інтерес о то в першім ряді не має держава, котра з тым нич не робить і директор знать, же ся му про тото ани нич не стане. І вертаючі дакус дозаду, теперь мож повісти, же лем кібы такы понукы в школах были, лем втогды бы сьме могли видіти реалный став того, ці русиньскы родічі о то інтерес мають, і якый великый, або не мають.
-
Кідь собі возьмеме теперь актівности обчаньского здружіня Колысочка і видиме, де всягды ся вже учіть русиньскый язык холем в рамках Вечурніх школ - того року окрім Бардейова прибыли і Міджілабірці ці Гуменне, діставаме ся ку тому, же кликаня по тім, жебы наперед была понука, іщі перед інтересом, не є выдумков даякых урядників, котры не знають, яка є реалность, але прінціп, котрый досправды фунґує, і зато ся по нім кличе. В Бардейові ся першыраз учіть наш язык і то дякуючі тому, же хтось дав понуку і директор з тым быв согласный і тоту понуку прияв. Но і інтерес пришов такой по тім. Знам, же 18 школярів не є даяке величезне чісло, но є то початок і є надія, же може рости тото чісло. І же так в Бардейові, як і в іншых містах і селах, ся поступно тото навчаня може перенести до нормалного навчалного процеса.
-
Америцькый писатель, сатірік і гуморіста Марк Твейн раз повів: Ниґда єм не допустив, жебы школа стояла в дразі моїй освіті. І кідь то думав іншак і дакус гуморістічно, тота цітата пасує і нам днесь. Русины бы ниґда не мали допустити, жебы школа стояла в дразі освіті їх дітей. Жебы фунґовала така школьска сістема, котра не має інтерес навчати діти в материньскім языку і так дотримовати конштітучне право і міджінародны обовязкы. То є далшый простор діялности русиньскых орґанізацій і актівістів, жебы тото змінити. Бо такой, як буде понука, вірю, же буде і інтерес. Лемже на тоту понуку нам треба зміну школьской сістемы і думаня державы. Школа не мать сперати освіті.
-
Петро Медвідь
-
(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je nediľa

19. november 2017


Юліаньскый календарь:

6. новéмбер 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.