РУСИНЫ В УКРАИНІ И ЇХ ЯЗЫК (3) - выступ Валерія Падяка, PhD на IV. Межинародному конґресі русинського языка (Пряшів, 25 сектембра 2015 року)

Ниже попозераєме, як функціоновав карпаторусинськый язык на Підкарпатю за послідні сім-вісім років – из часу ІІІ. Межинародного конґреса русинського языка (2007). Розбереме устну и писемну формы ёго екзістенції. За майглавні направеня нашого аналіза туй будеме тримати функціоналні сферы карпаторусинського языка.

І. Карпаторусинська бесіда (устна форма)
Сфера комунікації. На селі до днесь, подля статістикы, жыє близько 69 % підкарпатськых русинів. Село обстає главным ареалом бытованя бесідного (народного) языка. Малый процент міґрації на село носителів иншакых языків (главно – украинського) позволяє ся надіяти, же й надале село обстане еталоном народного языка и жерелом поповненя ушыткых сфер культурного діятельства карпаторусинського народа. Межи тым, главными формами асимілації на селі (у сітуації, коли держава не узнає русинську народность!) суть школа и державні масмедії, главно – телевізія, котра помежи ушыткі средства масовой інформації (СМІ) тримле лідерську позіцію.
Русинськый язык на селі є домінантным языком общеня про шыроку / цілу сполочность. Люде (што репрезентувут ушыткі соціалні ставы!) из дітства ся приучавут до рідной бесіды як єдиноможной формы общеня. Также у такому селові малі ґрупы быванців иншакой націоналности, як то циґаны, словакы, німці а т.д. контактувучи из містным населеням переходят на русинську бесіду.
У варошах сітуація мало иншака. У малых варошах ци й варошиках, як то В. Березный, Перечин, Воловець, Середнє, Чинадіёво, Воловый (Міжгіря), Севлюш (Виноградово), Ильниця, Иршава, Хуст, Тячово, Буштино а т.д. народна бесіда и надале обстає языком комунікації населеня. Вєдно из тым державный украинськый язык домінує в адміністративно-державній и публичній сферах. Функцію языка межинаціоналного общеня туй сповнявут як украинськый язык, так и містный говір русинського языка. Из великых варошів Мукачево тримле за собов репутацію русинськой столиці, хотяй так украинськый язык (в адміністративно-державній сфері), як и російськый (у сфері межинаціоналного общеня) туй домінувут. Май діскрімінованов є русинська бесіда в Ужгороді. Державный украинськый язык домінує туй скоро в ушыткых сферах – дає за ся знати великый процент прийшлого (по році 1944) украинського населеня ци їх потомкы, котрі ся селили главно в Ужгороді и другых великых варошах Закарпатськой области. Сеся катеґорія населеня (главно из западной Украины) через політичні партії украинського націоналістичного направеня, а также адміністративно-державный апарат Закарпатськой области током послідных двадцять пять років формувут неправдивоє представеня за підкарпаторусинські націоналні общества и културні орґанізації як за огнище сепаратізма.
Сфера народно-поетичной (пісенной) творчости. По році 1944 карпаторусинськый пісенний фолклор обставав єдинов публичнов формов екзістенції карпаторусинського языка, котру влада позволяла, хотяй означовала ї (из ідеолоґічных мерьковань) як «закарпатоукраїнськый фолклор». До днесь сітуація ся не поміняла. Русинські співанкы часто мож чути в ефірі радіо- и телепроґрам, почас многых краёвых фестивалів, державных и народных сят, торжеств. Масово ся тіражувут авдіо- и відеопродукція многых популарных співаків и фолклорных ансамблів. Образчиком народно-пісенного наслідства карпатськых русинів днесь суть репертоары сочастных ансамблів, як то «Руснакы», «Гудацька тайстра», «Гудакы», «Иршава», «Ужгород», «Лемківчанка», «Бетяры», ансамблів при раённых будинках културы а т. д. Лідерські позиції туй тримле Закарпатськый народный хор, котрый фінансує держава.
Интереснов формов популаризованя русинського фолклора (и языка!) суть модерні музыкалні ансамблі, котрі выступавут у стилі фолк-рок, поп-фолк и др. Туй яло бы назвати ґрупы «Рокаш», «Чаламада», «Триставісім» и др.
Радіо и телевізія. Из року 2008 Закарпатська областна державна теле- радіокомпанія (ЗОДТРК) в Ужгороді заклала єдну общу редакцію проґрам в языках народностных меншин (ромы-циґаны, росіяны и русины). У рамках редакції раз на тыждень на область ся транслірує проґрама на півгодины «Русинська родина». (Даякі курті сюжеты той проґрамы пак ся можут повторёвати у каждотыжднёвій релації «Од суботы до суботы»). Через слабоє фінансованя у штаті ся числит лем єдна особа. Вна мусит сповняти ушыткі функції – автора, редактора, оператора, монтажёра и ведучого у студії, што не є добрі! Од самого зачатку веде русинську редакцію Віра Кобулей. Матеріалні можности редакції ограничені, зато трич ї спонсоровала надація – Закарпатськый областный благодійный фонд «Русинська школа», котра застачила ушытку компютерну техніку и студійный інтерєр.
«Русинська родина» – многотематична културно-освітна проґрама, котра знакомит из історіёв, традиціями и културов карпатськых русинів, проблемами сёгочасности. Проґрама іде у русинськім языку.

ІІ. Карпаторусинськый писемный язык
Красна література (літературна творчость). На днешній етапі (од року 2008) карпаторусинську літературу Закарпатськой области репрезентувут творы майже десять писателів. Суть то давно знамі авторы Михайло Чухран, Володимир Танчинець, Юрій Чорі, Василь Молнар, Иван Ситар, Володимир Новак, Иван Петровцій, Михайло Град, Василь Матола, Йосип Лемко. То кедь раховати тых, хто выпустив хоть лем єден свій поетичный зборничок.
Важно, же у літературу прийшли нові поеты – Иван Бинячовськый из Буштина и Володимир Рошко из Калника. И. Бинячовськый, котрый пише під псевдо Джон Бузаш, ищи лем провбує однайти себе у поезії. Овін выпустив (двома тіражами) книжочку віршів «Русинська тайстра» (2015). Штоправда, автор заціпеный за будительську тему, гейбы не было иншакых тем. Суть в автора также проблемы из основами поетикы, розуменям версіфікаційной структуры стиха як інтонаційно-смыслового цілого; молодому автору яло бы узяти до рук учебник из поетикы, обы похопити суть сілабо-тонічного віршованя, основы римованя ци й многоваріантность строфы поетичного текста.
Буквално силов-моцов вчера задуркав у двері русинськой поезії новый автор В. Рошко – научник-біолоґ, ведучий катедры ентомолоґії и сокоченя біорозмаитости Ужгородського націоналного універсітета. Овін выпустив першый свій зборник поезії – під назвов «Я дуркаву у ваші двері» (2015 р.). Чкода, же автор у спередслові выяснив нам свої поетичні тужбы по украинськы («Маю надій запалити у серцях родаків искру націоналной гордости за наш русинськый край...» – В. П.), бо дале майже на двасто сторонах книжкы овін демонструє читателю красу русинськой бесіды, її валушность до красной літературы. И кедь у книзі переважає фіґлярьська тематика, и так у многых віршах автор выступає як глубокый лірик. Єдным словом, у літературу прийшов автор из значущим поетичным потенціалом.
Майже ушыткі писателі Підкарпатя репрезентувут поезію, її курті формы. Айбо мож также говорити и за жанр малої прозы (В. Молнар, В. Танчинець) ци за малі драматичні формы (Ю. Чорі).
Новинарьство и публицістика. Туй не є чим ся выхваляти. Єдина на Закарпатську область новинка «Подкарпатський русин» выходит в Ужгороді нереґуларно, скоро раз на два місяці на чотирёх ци вісім боках. Новинка поширює ся спорадично, и лем помежи активісты русинськых обществ. У новинці пораз домінує украинськый язык, часть статей редактор подає по російськы.
У русинськім языку новинка публикує матеріалы без того, обы выдержовати єден писемный стандард. Тоту саму лексему мож стрітити у пять варіантах: кінь (укр.), конь (рос.), кунь кÿнь, кінь.
Сфера научных публикацій. Научный стиль – язык фахманів. Кедь на літературному полі днесь ся анґажувут хоть лем два туцета авторів, то научна ніша нияк не заповнена. Главнов причинов туй суть два факторы: 1) в Украині неє русинськой сістемы середнёй и высшой освіты и 2) нерозвитость писемного стандарда карпаторусинського языка.
У такій сітуації научні публикації ся локалізувут лем у гуманітарній сфері – написаню моноґрафій из історії, літературы, културы карпатськых русинів, а также у складаню учебной літературы (читанка, учебник) про народні школы, котрі ся спорадично одкрывавут дякувучи меценатам.
Ясной діло, у новинках и даякых научных зборниках мож найти курті научні авадь научно-популарні статі ци публицістичні выступы од 10-20 авторів. Але кедь узяти за основу статістикы хоть лем єдну публикацію книжного формата, ци то учебник, ци моноґрафію, написану автором по році 2008 по русинськы, мож видіти, же в научній сфері ся анґажувут лем пар авторів. Їх мож пораховати на палцях єдной рукы. Сесе у першім шорі моноґрафії Валерія Падяка, Юрія Думнича, Дмитрія Попа, ґраматика Анны Мегелы, школськый учебник Надії Печоры. Иншакі русинські авторы свої книжні публикації пишут у російськім авадь украинськім языках.
Выдавательська сфера. Зачати выдавати русинські книжкы нараз по році 1989 ся не подарило. Лем у 2000 році в Ужгороді ся орґанізовало перше підкарпаторусинське приватне выдавательство – Выдавательство Валерія Падяка, котре и днесь доста активно робит на книжному торгу. Выдавательство выпускає книжну продукцію (у многых языках) из проблем історії и културы, ліературы и ошколованя карпатськых русинів. Важным направеням діятельства выдавательства є книжкы у русинськім языку. Туй увиділи світло світа русинськоязычні книгы Иштвана Удварі, Павла Роберта Маґочія, В. Танчинця, Дмитра Кешелі, Владіміра Бесерміні, сербського поета Секуле Шарича (по русинськы потовмачив В. Бесермині), В. Падяка, Ю. Думнича и др. Дослідный центер карпатістикы при выдавательстві (діректор В. Падяк) веде дакілко книжных серій, што заязані на карпаторусинську літературу. Серія «Брости» знакомит читателя из молодыми літераторами края. А серія «Русинське факсіміле» представлят русинськоязычні книжкы пережых епох.
Выдавательство ся занимат підготовков и выданям школськых учебників про сістему Русинськых народных (неділных) школ. Также Дослідный центер карпатістикы составляє и уд часу до часу публікує бібліоґрафії русинськоязычных выдань од року 1989, котрі ся указали хоть де по світі. До теперь составителі Л. Ільченко и В. Падяк выдали дві такі бібліоґрафії. Сесе «Бібліоґрафія русинськоязычных выдань: 1989–2004» (2007) и «Бібліоґрафія русинськоязычных выдань: 2005–2014» (2015). Вцілови вни обхоплювут період 1989–2014 років и суть добров основов статістикы русинськоязычной поліґрафії в ушыткых державах, де живут карпатські русины.
Мусай вызнати, Выдавательство В. Падяка дотеперь обстає єдиным русинськым выдавательськым центром на Підкарпатю. Штоправда, лібералне одношеня українськой влады, котра нич не спомагає, айбо хоть не заваджає, привело ид тому, же и другі выдавательства у Закарпатській области готові печатати книжкы русинськых авторів.
Народне ошколованя. Украинська держава нияк не спомагає русинське ошколованя. То значит, же ушыткі дотеперь одкрыті школы підпорувут русинські общественні орґанізації авадь приватні особы. Од року 2003 у Закарпатській области фунґує сістема т.н. Русинськых неділных (народных) школ, котрі спомагає філантроп Стівен Чепа. Школа робит як чотирирічка авадь пятирічка; ошколаші (єден день на тыждень) приходят на годины русинського языка, літературы, исторії карпатськых русинів и ґеорафії Карпатськой Руси. За проблемы русинського ошколованя и становеня сістемы русинськых неділных школ мож ся ознакомити у выданях В. Падяка: «Возроджіня русинського ошколованя на Подкарпатській Руси» (2008) и «Русинська школа: відродження народної освіти» (2013).
До теперь на Підкарпатю русинськый писемный стандард не розробленый, не прийнятый шыроков громадов інтеліґенції и не кодіфікованый, што є великов проблемов про сістему ошколованя – написаня учебників и приручників, проведеня уроків языка а т.д. Обы даяк выйти из того, методична рада неділных школ рекомендовала учителям-методистам приправити дочасну ґраматику карпаторусинського языка на основі практичных порад учителів неділной школы. Сесь стандард розробили В. Падяк и Н. Печора.
Од єдной річковой долины до другой русинська бесіда усе кус иншака. Так то є й у школах – од єдного реґіона до другого дає ся чути діалектні одликы. Обы ошколаші у процесі читаня и писаня могли хосновати свій діалект (читати так, як ся бесідує у ёго селі), до учебників заведені два сіґналні знакы: Î («і» из дашком), Ô («о» из дашком). Подля того стандарда уж суть приправлені перші школні учебникы: В. Падяк. «Літературный кошичок» (2012), Н. Печора «Русинськый язык» (2013). Май детално за писемный стандард мож прочитати у спередслові до учебника В. Падяка «Літературный кошичок».
***
Обы вытворити карпаторусинськый писемный стандард, навперед мусай сповнити цілый комплекс теоретичных и практичных задач. Але язык раз мусит демонстровати в обществі живі процесі – зайняти чимвеце функціоналных сфер, доказувучи свою валушность и схопность замінити язык тітулной нації. Без інтеліґенції, її пасіонарности, без підпоры гражданського общества само по собі тото не прийде.
Слаба розвитось ушыткых сфер, де могли бы фунціоновати устна бесіда и писемный язык, днесь спомалює публічный діалоґ ґраматистів, котрі бы мали у будучности приправити на кодіфікацію єден варіант писемного стандарда. Одмітуєме можность кулуарного рішеня проблемы кодіфікації. Лем через постоянну діскусію и схопность до компроміса може быти вырішена проблема стандарда языка.
Днесь на Підкарпатю обставут три варіанты-можности будущого писемного стандарда: 1) мароморошсько-уґочанськый стандард («на У»); 2) береґськый стандарт («на Ÿ»); 3) стандард, закладеный про русинські неділні школы.
Добров основов про будущу кодіфікацію суть лексикоґрафічні наробкы. На днесь суть выпечатані словникы, авторами котрых суть Игорь Керча, Ю. Чорі, Д. Поп, М. Алмашій, Михайло Ухаль и др. Проблематиков будущой ґраматикы и правил орфоґрафії заоберавут ся Анна Мегела, Н. Печора, М. Алмашій, В. Падяк. Не мож повісти, же нич ся не робит. Але кедь хочеме быти народом – думайме на язык!

Фото: IV. Межинародный конґрес русинського языка (Зденка Цітрякова).

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je sereda

20. september 2017


Юліаньскый календарь:

8. cептéмбер 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.