РУСИНЫ В УКРАИНІ И ЇХ ЯЗЫК (2) - выступ Валерія Падяка, PhD на IV. Межинародному конґресі русинського языка (Пряшів, 25 сектембра 2015 року)

Єднов из майважных форм націоналной роботы є шыреня/розростаня сфер функціонованя карпаторусинського языка. Заказаня языка карпатськых русинів у період совєтського тоталітаризма (1944–1991) принесло гет велику чкоду карпатськым русинам. Окупантам онь ся привиділо, же народ навхтема ся асиміловав и не буде мочи одновити свої націоналні черты.

До днесь Украинська держава не вызнала націоналность «русин». Также карпаторусинськый язык є предметом спекулацій из бока украинськой влады. Майрезонансным такым фактом за послідні рокы став закон «За основы державной языковой політикы» (2012). Фактично, иде за популістські провбы політичных партій проросійськой орієнтації в Украині подойняти статус російського языка на ровінь державного (хоть лем на юго-востоку, котрый вни тримавут за т. н. Новоросію!) попри то, же у державі сесь статус закріпленый за языком тітулной нації – украинськов мовов. Сесь хытрый, хытляный план изробив заложником репрезентовані в Украині языкы націоналных меншин, як то польськый, мадярськый, румунськый, словацькый, болґарськый, ґрецькый, крымськотатарськый, карпаторусинськый и другі. План став апоґеєм правовой невалушности украинськой влады періода презідента Віктора Януковича, бо мав противоставити тітулній украинській націоналній громаді гейбы «консолідовану» громаду ушыткых націоналных меншин, зачим, лоґічно, мав выкликати в Украині межинаціоналный роспір. Презідент Янукович, намісто того, обы исперти сесь негодный про полінаціоналну державу, спекулативный план, тайно іспіровав законопроект Верьховной Рады через провладну Партію реґіонів, лідром котрої овін быв. Закон «За основы державной языковой політикы» (№ 9073 од 26.08.2011, «Про засади державної мовної політики») Верьховна Рада из многыма порушенями реґламента прийняла 02.07.2012 р. а презідент В. Янукович чимскорі го затвердив (08.08.2012 р.). Закон приділяє російському языку (а до того ищи 17 далшым языкам націоналных меншин) статус «реґіоналного языка». То значит, же в умовах російськоязычного востока и юга Украины (близько 12 млн. русофонів) російськый язык мав выдриляти украинськый язык из ушыткых функціоналных сфер, докінця также из офіціално-адміністративной сферы.
Межи тым, подля закона «За основы державной языковой політикы»
каждый из 17 языків націоналных меншин Украины дістав право на окремый статус «реґіоналного языка» (державну подпору и защиту), кедь на теріторії пошыреня того языка ёго носителі (націонална громада) числили штомайменше 10 % населеня. Помежи тоты 17 языків є также русинськый язык ( у документі: «русинська мова»). То значит, же першый раз у новій історії Украины влада языком юрідичных документів офіціално вызнала бытованя у державі русинського языка и закріпила за ним статус реґіоналного.
Мож бы сесе тримати за великый успів русинськой націоналной громады, кебы не знати, же в Украині доднесь не є вызнатов русинська націоналность. До того, языковый закон и то як го «протігали» через парламент, є свідітельством некомпромісной борьбы в Украині партій украинського націонал-патріотичного спрямованя и проросійськых партій восточных реґіонів державы. Ціна сёго вопроса: ци буде російськый язык другым державным языком?! У сёму противостаню русинськый и другі малі «реґіоналні» языкы у законі были лем шірмов про «російськый як язык націоналной меншины» и заложниками тої борьбы.
А кедь ищи раз ся вернути до тої проблемы, мусай костатовати, же ушыткі ініціаторы того закона (Сергій Ківалов, Вадим Колесніченко, Віктор Янукович) днесь прокуратуров суть обявлені в Украині мимо закона и знайшли про себе схованку од суда у Росії. Самый закон «За основы державной языковой політикы» привів до юрідичного колапса: в Украині ся вызнає бытованя русинського языка, але ся не вызнає русинська націоналность!
Языковый закон, як то мож было передвидіти, такой нараз став обєктом острой крітикы украинськых націонал-патріотичных партій; овін выкликав шырокый общественный резонанс, што не додало авторітета націоналным меншинам, котрі украинськый соціум став представляти як антиукраинські.
Нараз по 10 авґуста 2012 року (коли закон став платным) многі націоналні громады поприймали рішеня за признаня свого языка (мадярського, румунського, молдавського и др.) реґіоналным на своїх адміністративных теріторіях. Але май хосенным сесь закон став про політиків російськоязычых реґіонів, котрі через правлячу Партію реґіонів избировали признати російськый язык реґіоналным на теріторії девять областей: Луганськой, Донецькой, Харківськой, Дніпропетровськой, Запорожськой, Херсонськой, Миколаївськой, Одеськой областей и автономной републикы Крым.
Штобы даяк загамовати сесь межинаціоналный конфлікт, Презіденту Януковичу мусай было пристати на даякі зміны до языкового закона и поручити Кабінету міністрів создати робочу ґрупу, котра мала рекомендовати тоты зміны. Межи тым робоча ґрупа Кабінета міністрів, де доміновали украинські націонал-унітаристы (Леонід Кравчук, Павло Мовчан, Микола Жулинськый, Иван Драч, Ганна Герман, Леонід Губерськый, Костянтин Гріщенко (вымінив у комісії Раїсу Богатырёву), Володимир Василенко, из єдного бока, и Раїса Богатырёва, Сергій Ківалов, Вадим Колісниченко, Михайло Кулиняк, з другого) спровбовала кедь не одмінити языковый закон, так хоть довести го до абсурда. Авторы «радікалных поправок» уже 12 октобра 2012 р. зареґістровали у Верьховній Раді законопроект из поправками до закона «За основы державной языковой політикы», котрі кардінално міняли сущность языкового закона. Подля законопроекта робочой ґрупы Кабінета міністрів, котрый ишов на розбераня до Верьховной Рады, націонална громада мала числити (уже не 10 %), а штомайменше 30 % населеня, обы її язык дістав статус реґіоналного (!) Сесі поправкы, кібы Верьховна Рада їх прийняла, у першім шорі мали паралізовати ініціативы ушыткых 17 націоналных меншин и лем російськый язык (котрый не є в Украині языком націоналной меншины!) міг дістати статус реґіоналного.
До того важно знати: робоча ґрупа из списка 17 языків націоналных меншин в Украині вычеркнула русинськый язык! Украинські націонал-унітаристы нияк не хотіли вызнати за русинськым статус языка, а лем «діалекта української мови». Дійшло ид тому, же нагніваный ініціатор закона В. Колесніченко робочу ґрупу назвав «украинофілами», а нову редакцію языкового закона охрестив «гидотою», што може привести до гражданськой войны в Украині.
Сесь законопроект під назвов «За функціонованя украинського языка як державного и порядок ужытку/приміненя далшых языків в Украині» («Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні») быв зареґістрованый у Верьховній Раді 10 януара 2013 р., але до ёго обговореня діло не дійшло – уже ся давало видіти ознакы політичной крізы в Украині, што выкликала пак Револуцію достойности.
Уже на порозі новой епохы, такой нараз по Револуції достойности, украинські націонал-радікалы у парламенті зачали реформы из гет хыбного старта – из намаг понизити статус російського языка, такой гейбы не было майважных проблем! Одтак 23 фебруара 2014 р. Верьховна рада одмінила языковый закон («За вызнаня Закона Украины «За основы державной языковой політикы» такым, што стратив силу»). Сесе у кліп ока заострило політичну сітуацію у державі, збурило російськоязычні реґіоны востока Украины, и стало єднов из важных мотівацій, чом ся російськоязычне населеня Донбаса (на заклик промосковськых політиків в Украині) злудило на сепаратістичный конфлікт.
Обы даяк успокоити політичну сітуацію, исполнитель обовязань Презідента Украины (намісто В. Януковича) Александер Турчинов уже 3 марца одказав ся подписовати (наклав вето) закон «За вызнаня Закона Украины «За основы державной языковой політикы», такым, што стратив силу». Из того часу нич ся не поміняло. То значит, же у теперішній Украині (за Презідента Петра Порошенка) продовжає діяти языковый закон од 2012 рока (Ківалова – Колесніченка), подля котрого Украина вызнає русинськый язык як реґіоналный у Закарпатській области.
Вызнає! – не вызнає! – назад вызнає! – назад не вызнає!– вызнаЄ, але... – вЫзнає по войні... Даколи русинськый язык не вызнавали украинські комуністы. Дале го не вызнавали украинські націоналісты. Днесь го не вызнавут украинські демократы. Украинська держава (ци автократична, ци демократична!) є глухов до духовных потреб русинського народа. Факт: ани Украина, што хоче стати частёв Европы, не вЫзнаЄ русинськый язык! Бо вызнати русинськый язык значило бы вызнати народ и вызнати, же він туй у Карпатах не копыля даякой и не у зайді го даколи туй занесли окупанты.
Хотяй на днесь Украина де-юре вызнає русинськый язык, треба розуміти, же сеся сітуація є хвійнов и дочаснов – завтра (як ся скончит война!) ушытко ся може перемінити. До того, теперішній языковый закон – тыж мертвый. У нёму не є прописаный механізм практичной реалізації. Держава ся не старає за розвой языка підкарпатськых русинів. Універсітеты и педаґоґічні інстітуты (хоць лем в Ужгороді!) не отворили одповідні катедры. У закладных и середніх школах ся не учит русинськый язык, хотяй в области суть веце як 115 тыс. дітей школского віка – етнічных русинчат. Узнає ся, же вцілови на Підкарпатю /у Закарпатській области на своїх історичных теріторіях проживавут веце як 850 тысяч особ русинськой націоналности, авадь скоро 70 % од ушыткого населеня области. Украинського населеня в области є близько 150 тыс. особ, мадярського – также 150 тыс. особ; румунське, словацьке, німецьке, ромське и єврейське населеня вцілови числят близько 100 тыс. особ. Послідне считаня населеня было проведеной у році 2001; далше считаня влада дакілко раз переносила (2012 р., 2014 р., 2016 р.) и подля нового рішеня Кабінета міністрів планує го провести лем у році 2020.
Украина вызнає лем считаня 2001 року, подля котрого на Підкарпатю русинів є лем даякі десять тысяч! Межи тым хвійна сітуація мала бы актівізовати русинів на рішеня своїх културно-языковых задач. Хочеме быти народом – думайме на язык!

Фото: IV. Межинародный конґрес русинського языка (Зденка Цітрякова).

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je sereda

20. september 2017


Юліаньскый календарь:

8. cептéмбер 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.