Язык і література

Slovac´ko - rusуn´skŷj termіnologіčnŷj slovar´

Slovar´ bŷv osnovanŷj z potrebŷ vŷtvorуtу osnovnŷj fundament termіnologіčnoj bazŷ, kotrŷj bŷ torуv osnovu pro pereklad ur´adnŷch tekstіv і dokumentіv do jazŷkіv narodnostnŷch menšŷn vrachovano rusуn´skoho jazŷka. Svojim obs´ahom je slovar´ databazov najfrekventovanіšŷch termіnіv z vŷbranŷch sfer štatnoj spravŷ (Mіnіsterstvo transportu, budovan´a і regіonalnoho rozvуvan´a SR, Mіnіsterstvo žŷvotnoho okružіn´a SR, Mіnіsterstvo vnutrіšnіch dіl SR, Mіnіsterstvo fіnancіj SR, Mіnіsterstvo robotŷ, socіalnŷch dіl і rodуnŷ SR) і samospravŷ mіst і sel Slovakіji.
Slovar´ obs´ahuje podl´a alfavіtu zošorovŷnŷ admіnіstratіvno-pravnŷ termіnologіčnŷ slova, kotrŷ sut´ dopovnenŷ zafіksovanŷma termіnologіčnŷma frazamу vŷbranŷma z okremŷch ur´adnŷch dokumentіv. Slovar´ s´a skladat´ z 5 581 vŷražіn´ і slovnŷch spojin´, kotrŷ sut´ rozdіlenŷ do trѐch osnovnŷch ramуkіv. Osnovnu termіnologіčnu bazu tvorуt´ peršŷj ramуk slovar´a, v kotrіm je 4 996 termіnologіčnŷch slov. V sruhіm ramуku slovar´a s´a nachoďat´ 443 skoročіn´, a poslіdnіj slovar´nŷj ramуk obs´ahuje 142 nazv pravnŷch peredpуsіv. Jazŷkovu osnovu rusуn´skoj častу slovar´a tvorуt´ štandardіzovana verzіa rusуn´skoho jazŷka kodіfіkovana v rocі 1995. Pravopуs rusуn´skoj častу slovar´a bŷv popravenŷj podl´a jazŷkovŷch pіdručnуkіv: Jabur, V., Pan´ko, J.: Orfografіčnŷj slovnуk rusуn´skoho jazŷka, Pr´ašіv, 1994. Jabur, V., Pan´ko, J.: Pravуla rusуn´skoho pravopуsu, Pr´ašіv, 1995.

Slovac´ko-rusуn´skŷj termіnologіčnŷj slovar´ - sťahnutу v PDF

Хочете штудовати русиньскый язык?

До 31. мая 2012 новоствореный Інштітут мадярьского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові приїмать іщі приглашкы на академічный рік 2012/2013 на денны бакаларьскы штудії учітельскых штудійных проґрамів в комбінації предметів. Міджі іншыма, выбрати собі мож і комбінацію мадярьскый язык і література – русиньскый язык і література.
Адреса на посланя приграшкы: Prešovská univerzita v Prešove, Ústav maďarského jazyka a kultúry, Ul. 17. novembra 15, 080 01 Prešov.
Веце інформацій найдете на: http://www.unipo.sk/pracoviska/umjk/1

Temŷ dіzertačnŷch robot z karpatorusуnіstіkŷ

Fіlozofіčna fakulta Pr´ašіvskoj unіverzіtŷ na svojij vebstorіnc´i opublіkovala temŷ dіzertačnŷch robot okremŷch školуtel´iv na akademіčnŷj rіk 2012/2013.
V študіjnіm odbor´i 2.1.28 slavjan´skŷ jazŷkŷ і lіteraturŷ v študіjnіm programі slavіstіka je vŷpуsanŷch po peršŷrŷz pjat´ tem z rusуn´skoho jazŷka і lіteraturŷ doc. PhDr. Annŷ Pl´iškovoj, PhD. Potencіalnŷ doktorandŷ, kotrŷch іnteresuje sfera karpatorusуnіstіkŷ і perspektіvno uvažujut´ s´a n´ov zanуmatу profesіonalno, možut´ sobі vŷbratу z nasl´idujučіch tem:
1. Leksіkalno-štіlіstіčnŷ aspektŷ rusуn´skoho jazŷka v umelec´kіj proz´i Marіji Mal´covskoj.
2. Jazŷkova kultura і jazŷkova norma sučasnŷch rusуn´skŷch masmedіj v SR.
3. Jazŷk rusуn´skoj lіteraturŷ narodnoho vozrodžіn´a і sučasnŷj rusуn´skŷj lіteraturnŷj jazŷk.
4. Tendencіji rozvoja jazŷka karpats´kŷch Rusуnіv na storіnkach perіodіčnoj presŷ druhoj polovуnŷ 19. st. – peršoj polovуnŷ 20. st.
5. Rusуn´skŷj lіteraturnŷj jazŷk v proces´i zblуžovan´a varіantіv.
Prуhlaškŷ na doktorand´skŷ študіji FF PU prуjimat´ do 4. juna 2012.
Vece іnformacіj mož najtу na: http://www.unipo.sk/1071.

PROPOZICIJI NA DUCHNOVIČIV PRJAŠIV 2012

Rusyn´ska obroda na Sloven´sku vŷhološuje na rik 2012 c´ilosloven´sku sut´až v umelec´kij deklamaciji na rusyn´skim jazŷku pid nazvov Duchnovičiv Pr´ašiv 2012. V sut´aži možut´ braty učast´ d´ity mater´skŷch škol, škol´ar´i seredn´ich škol, učilyšč, študentŷ vŷsokŷch škol taj doroslŷ, v stanovlenŷch kategorijach 0-5.

Rusyn´skŷj slovnyk

Slovo je gruntom každoho jazŷka. Je to najmenša jedynic´a jazŷka, kotra mat´ jakes´ značin´a. Karpatorusyn´skŷj jazŷk je bohatŷj, napryklad dialektnŷj slovnyk Mykolŷ Hrycaka zakarpat´skŷch bis´id obs´ahuje kolo 300 000 slovok. No sloven´skŷ Rusynŷ doteper´ ne majut´ internetovŷj slovnyk, jakŷj bŷ bŷv lehko dostupnŷj i zabezpečyv dostupne i švŷdke hl´adan´a potrebnoho slova.
Na počatok s´me vŷr´išŷly opublikovaty sloven´sko-rusyn´skŷj slovnyk v latynic´i i kirilic´i. Slovnyk mat´ kolo 50 000 perekladanŷch dvojic´, c´il´ bŷv žebŷ začaty z najrosšŷren´išŷma slovkamy. Použŷta je tipična sistema internetovŷch slovnykiv, že najdete lem slovko bez podrobn´išoho popysu.


Putovan´a Maroša Krajn´aka rusуn´skŷm prostorom v joho debutovіj proz´i Karpatіja

Avtor prozŷ (pochodžіn´om іz sela Vŷšn´a Jalova – okres Svіdnуk) putuje rusуn´skŷm prostorom taj uvažuje nad joho dol´ov і dol´ov joho l´udej. Vstupuje do krajinŷ і lokalіt jakŷ ležat´ nelem na terіtorіji Sloven´ska a aj na Lemkovуn´i (Pol´sko), na Pіdkarpat´skіj Rusу (Ukrajina), a v emіgrant´skŷch kruhach (SŠA a Brat´islava).
U vstupnŷch kapіtolach je u fragmentach naznačena čast´ nedavnoj іstorіji, kotra bŷla holovnov prіčіnov narušіn´a kompaktnostу toho etnіka. Dalšŷj tekst postupuje do sučasnostу a hovorуt´ o avtorovіj konfrontacіji z realіtov Rusуnіv a realіtov c´iloho prostora, kotrŷj v joho optіc´i napr´amuje k fatalnomu vŷvoju.

Vyhrajte knihu Carpathia o putovaní Maroša Krajňáka rusínskym priestorom

Maroš Krajňák, rodák z rusínskeho sela Vyšná Jedľová vydal nedávno svoju debutovú prózu pod názvom Carpathia. Som rád, že autor prišiel s návrhom venovať jeden výtlačok knihy do súťaže, ktorú na Holosoch vyhlásime. Po dohode s autorom sme sa rozhodli venovať knihu tomu súťažiacemu, ktorý pútavo zareaguje na nasledujúcu úlohu.
Zadanie priamo od autora:
"Može by jem sa zamirial na "Andija Pysanskoho" (aj ked je to fenomen može lem z okolyci Svydnyka). Knyžku by jem venoval dakomu (vybranonu), chto na HOLOSY.SK (abo FB fanpage Holosy) pišľe Andijovu fotku (može dachto mat), abo naj napyše o Andrijovi dajakyj realnyj sprostredkuvanyj prybeh, abo vlastnyj zažytok."
Súťaž trvá minimálne do 1.1.2012.

Серґiй Ворон – «Станiслав Руський»

Серґiй Ворон приносит своïм читателём далше незвычайне выданя, цалком несподiваный нагляд на такы ричi, котры ся вытворили сторiчами и не пидлiгают ниякому науковому кореґуваню.
Першый дiл – книга «Гуцули, Божi Соколи» (2010), обознамила читателiв з новов формов порозумлiня етимолоґiï назвох мiстох, сел, прозывок i призвиск. Тота книжка є основов про порозумлиня другого дiлу – книгы «Станiслав Руський».
Так як на прикладi етнониму Гуцули так i на прикладi назвы Станiслав автор высвитлює реальну можливисть розкодувати гоцьяку назву, або гоцьяке призвиско.
Автор у книжци «Станiслав Руський» читателiм реальнi хказує моменты розкодуваня, котры сут основов про шыткы найновшы выскумы – баревны фраґменты давной картоґрафiï, котры сут доказом «паранормалной», неформалной етимолоґiï.

Серґiй Ворон – «Гуцули, Божi соколи»

«Гуцулы не сут збiйникы а охранцёве» таку гипотезу уваджат во своïй книжци иванофранкiвскый аматерскый литераровед Серґiй Ворон. Його книжка «Гуцули, Божi соколи» є вызвов про офицiялну литерарну науку, накелё во своïх етимолоґiцкых выскумох Серґiй Ворон приходит ґу несподiваным выследком, котры вывертают теорiï литерарных ведцив.
Накелё литератна веда дотеперь не доказала розшифрувати карпатскы назвы, автор ся роздумал приступити ґу тайнам Карпатского реґiёну нетрадичнi. Ёго методы уможнюют розкодувати гоцьяке призвиско або назву села. Основов розшифруваня є рештаврацiя старых славянскых охранно-сторожных терминiв, котры автор роздiлил до скупин. Подля автора – призвиска жытелiв Карпат сут вытворены з двох-трёх закладiв а сут одводжены од их професiï в охранным системi, накелё векшына з них жыла в Карпатах з цилём охороняти села, мiста, краïну.

Духновічів Пряшів 2011 в штатістіках

12-ый рочник Духновічового Пряшова  запише ся до історії діятельства Русиньской оброды на Словеньску,  главні в тім, же  на конкурзі  брали  участь декламаторы аж  з 10-ох окресів, конкретні:  Снина, Меджілабірці, Свідник, Бардійов, Стара Любовня, Стропків, Сабинів, Кошыці, Брезно а докінце - з Новых Замків.  Што вєдно творило участь 12  основных шкіл, дві  ґімназії, готеловой академії  і ФФ Пряшівской Унівезніты, што значіть, же на тогорочнім Духновічовім Пряшові брало участь цілково  129 декламаторів. Тогорочный цілословеньскый конкурз быв вызначный і в  тім, же попершый раз на нім брали участь школяри з Русиньской школы в Чабинах, під веджіньом діректоркы школы Марії Ясиковой, так само попершый раз участь на Духновічовім Пряшові брали діти з ОШ в Якубянах (старолюбовняньского окресу), котрых на конкурз ініціовав Інж. М. Караш. По першыраз участь на конкурзі брала і штудентка русиньского языка ФФ ПУ Майка Шуркалова з Бехерова, котра на універзіті штудує другым роком.  Попершый раз брав участь на такій акції і заступця Русинів зо сусіднього Мадрярьска - Ґабрієл Гатінґер, вызначный русиньскый поет і писатель, бывшый член СРР за Мадярьско, котрый окрем члена пороты на акції выступив і з рефератом як раз на тему Духновіч, його діятельство і переклады Духновічовых стишків з мадярьского языка.  На тогорочнім Духновічовім Пряшові змагало ся в катеґоріях од О-ой аж по 5-ту катеґорію, де попершый раз брало участь найвеце декламаторів в тій наймолодшій О-ій катеґорії. Змагало ся в пятьох жанрах: поезія, проза, властна творчість, духовна творчість і малы сценічны формы. Найвеце декламаторів приголосило ся до катеґорії проза. Тото хоць лем в короткости характерізує 11-ый рочник Духновічового Пряшова.

Zdieľať na Facebooku Syndicate content

Dneska je nediľa

16. jun 2019


Юліаньскый календарь:

3.юн 2019

Mapa regіstrovanŷch chosnovatel´iv Holosy.sk

Pisan´a dokumentiv po rusin´sky z OpenOffice

Pysan’a rusyn’skov kirilic’ov v sistemi Windows 7

Jak modifikovaty Firefox, žeby kontrol´oval rusin´skyj pravopis

Posl´idn´i komentar´i

Banner pro vašŷ storіnkŷ

Budeme radŷ jak Holosŷ spropagujete na vašŷch storіnkach čerez reklamnŷj banner.

<br />
Komunіtnŷj portal karpat´skŷch Rusуnіv

Jak bŷ s´te chot´ilу vŷčer´atу banerŷ,kontaktujte nas.