Пробити дно

Пробити дно є кумшт. Не каждый то докаже. Пробити дно дна, а пак знова і знова іти ниже і ниже, на то вже треба надприродны способности. Плус тиху згоду америцького Конґресу, котрый вам то iщі зафінанцує.
-

Прикладом пробиваня найглубшых глубин є Олександр Гаврош і його русинофобны, ненавистны статі. Ліпше повіджено, його статі бы никого не інтересовали, кібы тоты статі не быи публікованы в так впливнім медію, або холем медію з добрым реноме, якым є портал Радіа Свобода, конкретно сайт його україньской редацкії.
-
У своїй остатній статі на порталі Радіа Свобода обувать ся до народностного высыланя містного закарпатьского телевізного каналу Тиса-1. Найвешкым проблемом суть проґрамы про Росіянів і, хто бы то чекав – Русинів. Звернийме увагу на Русинів, кідьже тема того, што плане є на тім і ці має смысел высылати про Росіянів жыючіх в Закарпатьскій области, бы была на окрему статю.
-
Гаврош знова раз кривить факты. При проґрамі „Русинська родина“, якый є высыланый на каналі Тиса-1, му перешкаджать, же редакція на офіціалнім сайті телевізії пише о Русинах як о окремім народі. Сам підкреслює, же Русины не суть вызнаны на Україні. Но правда така, же за тото бы ся скоріше мож было ганьбити, не гордити і арґументовати тым. На другім боці вже екстерный коментаторь Радіа Свобода не спомяне то, же у 2007-ім році Закарпатьска областна рада прияла рішіня вызнати Русинів окремов народностнов меншынов і вырішыла, хоць неуспішно, звернути ся з вызнаньом Русинів до Верьхновной рады Україны. І так хоць цілодержавно не сьме, обастно Русины мають статус народностной меншыны. Што робить Тиса-1 як реґіонална закарпатьска телевізія плано, кідь давать простор тым, котры суть в области вызнаны як народностна меншына? Спохыбньованя існованя русиньского языка, котрым ся высылать і проґрам „Русинська родина“, Олександром Гаврошом, може вже быти лем на засміяня, но не на коментованя. О „малоруськых діалектах“ бы ся якбач Гаврошови так само не любило говорити.
-
Автор пише, же проґрам „Русинська родина“ колись одкрыто пропаґовав сепаратізм. Остатні два рокы то подля нього не є аж так одкрыте, но дух проґраму зістав єднакый. Сепаратізм має быти в тім, же говорить о Русинах як о окремім народі. Но, покля бы Україні грозив лем такый сепаратізм, жебы вызнати Русинів, котры нич інше не хотять, лем свої права, пак бы тот сепаратізм быв першым кроком до цівілізованой Европы. Думам, же бісіды з нашыма писателями, умелцями, языкознателями і далшыма особностями, інформації о нашых културных подіях фалат земли не одорвуть никому.
-
Жебы Гаврош не быв лем неґатівістом, благосклонно твердить, же покля бы проґрам назвали „Закарпатська родина“, і вказовали там закарпатьскы звычаї ітд., не перешкаджало бы му то. Хочу ся позвідати, же хто є закарпатьска родина. За моїма думками до закарпатьской родины належать вшыткы народности, котры там жыють – Мадярі, Ромове, Німці, Словаци, Росіяны, Українці... Вшыткы мають своє высыланя. Належать там і Русины, корінный народ, а чого бы тот корінный народ не мав мати своє высыланя, но без ідентічности зістати десь в закарпатьскій родині? Пропонуйте іншій народности, най не мать свій проґрам, з назвов свого народа. Най му дать даяку нову назву, де не буде назва народа, а лем придавник „закарпатьскый“.
-
Што мі найвеце жаль, і што є небезпечне, то нова тенденція Гавроша одкрыта в його остатній статі. Звыкли сьме собі, же як він, так і іншы йому подобны, атакують довгы рокы мена як Маґочій, Падяк – людей, котры суть і міджінародно перевязаны із русиньскым возродным рухом. Як „публічнішы“ особы мусять і веце знести, наприклад і очорньованя од русинофобів, і мусять лем махнути над тым з руков і іти далше. Но Гаврош ся зачінать возити уж і по людях як Віра Кобулей, притім мусить знати, же йому вірный чітатель кажде мено, котре Гаврош спомяне у своїх статях, буде брати за неприятеля і небезпечного чоловіка – сепаратісту. Притім єдина вина Віры Кобулей є то, же довгы рокы приготовлює проґрам про Русинів, професіонално, в тяжкых условіях, бо любить свій народ. Не має нич зо жаднов політіков, ани ничім іншым. Поставме єй перед суд!
-
Гаврош каждов статьов пробивать нове дно дна. З ним новы дна журналістікы находить і українська редакція Радіа Свобода фінанцована колысков модерной демокрації. Радіо, котре має служыти на підкріпліня демокрації, давать простор такым, котры як сталіньскы кадры вказують на неприятелів народа. Притім сітуація є така, же кібы україньска редакція радіа повнила свої задачі, на порталі бы мали находити ся статі Русинів, котры суть утискованы, не русинофобів, котры вытворяють іщі векше утискованя. Доколи перед тым проблемом буде Конґрес Споєных штатів Америкы, донор радіа, заперати очі?
-
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.
-
Петро Медвідь

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je ponediľok

11. december 2017


Юліаньскый календарь:

28. новéмбер 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.