Прийдите, чада...

Же каждый, хто буде із Русинів говорити о правах Русинів на Україні і несправедливостях, котры ся односно них діють, є такой означеный за руку Москвы, і вопросом про україньскы медії і Київ зіставать лем то, кілько за то рублів місячно дістане із Кремля, на то сьме собі вже привыкли. Але што зроблять із чоловіком, котрый до такой шаблоны нияк раз не пасує?
-

Недавно на україньскім порталі „Католицький Оглядач“ вышло інтервю із Анталом Майнеком. Было то із нагоды того, же Майнек є точно пятьнадцять років єпіскопом Мукачівской римокатолицькой дієцезы, но уж од 1997-го року быв апостольскым адміністратором Закарпатя. Родак із Будапешті, Мадярь. Кібы „путь Господня“ была про нього выбрата інша, нияк не мав бы із теріторійов Підкарпатя якбач нич довєдна. Значіть, ани з Русинами. Же бы римокатолицькый єпіскоп мав мати даякы теплы односины з Москвов, же бы мав робити руку Москвы, є так само на граніці sci-fi, кідьже каждый, хто холем дакус має знаня о тій проблематіці, знать і то, якы проблемы мають римокатолицькы єпіскопы і віруючі в Росії, якы суть односины православных і властей ку ним, і же перевязаня Православной церькви і російскых властей в тій области робить своє. Курто: ружове то там не мають.
-
Но як раз тот чоловік, із посады мукачівского єпіскопа, в інтервю повів тото, на што, нажаль, уж многы з духовенства так православной як і ґрекокатолицькой церькви капітуловали. Хоць єдна і друга церькви суть на Підкарпатю завдякы Русинам, покля Майнекова церьков там має іншы коріня.
-
Антал Майнек в інтервю бісідує о тім, же аж до моменту пошырьованя націоналістічной, шовіністічной політікы в реґіоні Підкарпатя, мірно коло себе жыли, і теперь зохаблям за порядком народности так, як їх вытолковав єпіскоп: Русины, Мадярі, Жыды, Німці... Українців не споминать. Єпіскоп так само бісідує о тім, же то Русины творили в тім часі головно Ґрекокатолицьку церьков, котра была найвекша в тім реґіоні, но по ІІ. світовій войні примушали їх переходити на православя, священиків, котры не были согласны, брали до лаґрів.
-
Пару фактів мож бы было Майнекови припомянути. В інтервю бісідує і о тім, же днесь ся вже многы Русины чують быти Українцями. Но не вкаже на то, же то як раз повязано із тов націоналістічнов політіков, котру сам споминать, не вказує на то, же Русинам не суть доднесь признаваны їх права, же продовжує процес насилного однародньованя Русинів, і же, і то є найосновніше, „тверды даны“ о тім, хто чім ся чує быти, нажаль не маєме. Бо Русины офіціално не суть в списку народностей і остатній, єдночасно і першый, перепис населіня на Україні быв кідь презідент Буш іщі лем зачінав свій першый функчный період. Хто тото іщі памятать?
-
Но і так, то, што повів, значіть вельо. На єднім боці то свідчіть о тім, же є то чоловік, котрый усвідомлює собі до якого реґіону быв післаный і занимать ся ним. На боці другім зробив велике діло, бо свідчіть о Русинах, і нияк із нима не є повязаный, і тяжко собі мож представльовати, же є повязаный із Москвов.
-
Знам, покля опонентам не выйдуть в припаді єпіскопа Майнека арґументы із Москвов, зачнуть стару співанку о тім, як ся вшыткы Українці колись звали Русинами і мы сьме недовчены, котры тому не розуміють. Но пак їм рекомендую спомянути собі і на єпіскоповы слова о націоналістічній політіці, котра розвалила мірне жытя народностей в тім реґіоні. І она не пришла од Русинів, котры як раз про ню потерпіли.
-
В 33-ім псалмі пише ся: Прийдите, чада, послушайте мене, страху Господню научу вас. Є милым несподіваньом, же покля україньскы чада прийдуть за єпіскопом Майнеком, окрім страху може їх навчіти і дашто інше.
-
Петро Медвідь
-
(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je četver

17. august 2017


Юліаньскый календарь:

4. áвґуст 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.