Поливка, мачка, пирогы і злодійство

З музею у Спрінґфілді вкрали Варгола. Ліпше повіджено його творы. Окрім іншого і прославлену Кембелову поливку, котру знать якбач і тот, хто ґалерії ці музеї не видів ани з летадла. Мало ся то стати іщі 7-го апріля. Америцька FBI о тім дакус мовчала, може думали, же ся їм так легше подарить поїмати злодіїв і потім ся то пустило до медій. День по тім, 8-го апріля, вкрали Варгола. Теперь не його творы, але Варгола. Нихто ся тым не інтересує і вшытко є в найліпшім порядку.
-

Ку крадежі, котру поліція не рішыть, а ани не буде, дішло так: 8-го апріля рано Ґеннадій Москаль, голова Закарпатьской областной державной адміністрації, перед тяжко встановленов кількостьов свідків (будькым, хто собі то найде і прочітать і на його офіціалнім сайті) в рамках „декомунізації“, під чім ся розуміє буряня деякых памятників і переменованя уліць, а не зміна політічного ряджіня і думаня в державі, підписав далше зо своїх наряджінь, котрым змінив далшы назвы уліць і назву намістя в дакілько селах Закарпатьской области. Окрім іншого у селі Минай змінив Октоброве намістя на Намістя Енді Варгола. Вєдно із далшыма, точно дотеперь неідентіфіковательныма злодіями, потім на своїм сайті дав опубліковати о цілій події статю, в котрій дішло ку крадежі Варгола, кідь у тексті написали, же іде о цілосвітово знамого умелця україньского походжіня. Кідьже світознамый умелець вже даякы рочкы не жыє, не могли му вкрасти індентічность своїм пересвідчованьом го о тім, жебы зрозумів, же є Українець, і так собі думаме, же му не вкрали ідентічность, але досправды го вкрали цілого. Конець поліцайного запису, котрый ся ниґда не записав. Точка. Датум. Підпис.
-
У єднім розговорі мі русиньскый діятель Димитрій Поп повів, же подля нього жаден досправды добрый лінґвіста не може повісти, котре слово є якого походжіня, кідь ся находить у веце языках. Ці тото слово взяли Русины од Мадярів, або Мадярі од Русинів і так далше. Його теорія є, же сьме ту жыли єдны коло другых, і днесь є досправды тяжко повісти, хто кого веце наінфіковав у словнику. І так са може ниґда дізнаме, ці мачка пришла із Мішковця до Ужгорода, або тота драга проходила навспак. В дакотрых припадах має Димитрій Поп бізовно правду, в дакотрых собі думам, же ся походжіня слова дасть встановити барз просто. Но я бы єм тоту теорію іщі о кус росшырив.
-
Днесь тяжко повісти, ці пирогы суть словацькы, як о тім говорять Словаци, русиньскы, як говориме мы, або україньскы, як думають Українці. В списку такых страв бы сьме могли продовжовати і могли бы сьме на них схосновати таку саму теорію, яку має Поп о словах. Хто днесь може досправды повісти, кідь люди істо смотрили і сусідови до кайстрона а могли спробовати варити тото, што і він, же якого походжіня є котра страва на нашых столах?
-
Но проблемом не є мачка або пирогы. Проблемом є, кідь хтось, хто грає великого патріота, котрый єдиный має конечно правилный юрісдічный погляд на референдум із 1991-го року, погляд, на котрый дотеперь не пришов ани найздібнішый правник на Україні а у світі обще, не має, або не хоче мати, абсолутно жадны ґеоґрафічны знаня і знаня о історічных населінях у конкретных ґеоґрафічных областях. Походжіня предці не є мачка ани то не суть пирогы. При походжіню ся то у чоловіка на основі знамых фактів дасть барз легко встановити.
-
Варгол уж такых злодійств пережыв много. Вкрали го нераз. І мене аж так барз не трапить єдна далша крадеж Варгола. Радо собі го крадуть і Словаци. Тадь хто бы не хотів мати вызначного умелця у своїх шорах, головно кідь сьме самы не доказали нич і так ся можеме хвалити холем тым, хто досправды дашто у світі значіть. Но мене веце трапить, же покля крадеж творів Варгола рішыть поліція, докінця є на поїманя злодіїв выписана одміна, ту хтось цілы рокы краде ідентічность Русинам, нелем на Україні, і робить то одкрыто, без будьякой кары, причім то подля міджінародных норм аж так із церьковным порядком не є.
-
Можеме ся зречі того, же є мачка наше слово. Можеме ся зречі і того, же пирогы суть лем нашы. А поливка Кембела – най їй є добрі там, де є, звариме собі іншу. Але злодійство односно ідентічности Русинів бы уж раз навсе мало скінчіти і так, як повів Москаль, же резултаты референдума із 1991-о року скінчать на смітнику історії, мало бы на смітнику історії скінчіти не референдум, а краджіня ідентічности Русинам. Варгол може быти і Америчаном. Лемже мы, ту, в нашых Карпатах, можеме быти лем Русинами.
-
Петро Медвідь
-
(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je četver

21. september 2017


Юліаньскый календарь:

9. cептéмбер 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.