УСТУПКА ПІДКАРПАТСЬКОЙ РУСИ СОВЄТСЬКОМУ СОЮЗУ У РОЦІ 1945 ЯК НАЦІОНАЛНА ТРАҐЕДІЯ ПІДКАРПАТСЬКЫХ РУСИНІВ (2) – выступ Валерія ПАДЯКА, PhD у Коморі депутатів Парламента Чеськой републикы (Прага, 5 новембра 2015 р.)

Способ анексії Підкарпатськой Руси у 1944 році

Історикы на сонові новых доказів роскрывавут механіку анексії Підкарпатськой Руси, то значит на якый способ перебігала гібрідна война:

– через контролёвані Москвов комуністичні структуры;

– через завербовані Москвов кадры (Иван Туряниця, псевдо: Туреф);

– в условіях воєнных дій;

– в условіях ізолації партійной еліты Підкарпатськой Руси, далшого її фізичного вынищеня;

– у тому самому часі, коли орґаны НКВД чинили тоталну депортацію чоловіків у віці од 18 до 50 років мадярськой и німецькой народности, быванців Підкарпатя, в лаґры GULAGa (так называна депортація «Маленькій работ», зачала ся 18 новембра 1944 р.);

– в условіях, коли представителні орґаны Чехословакії (міністер Фр. Нємец) были изоловані Совєтськым окупаційным режімом од процесів обновленя повоєнной Чехословацькой цівілной адміністрації;

– вчинивши політичный фарс, котрый мав оправдати совєтську анексію – так называный акт «возєдиненя» «украинськых земель», то значит теріторії Підкарпатськой Руси из «украинськыми землями» Совєтського Союза, майконкретно  – из теріторіёв cовєтськой Украины. Ідею «возєдиненя» мав задекларовати «Першый сїзд народных комітетів Закарпатськой Украины». Сесь сїзд 26.11.1944 р. выголосив «маніфест» за «возєдиненя» субєктів, котрі ниґда (!) у своїв історії не были частками єдной державы;

– без хоть якого плебесціта корінного населеня Підкарпатськой Руси.

Мотівації Бенеша и рішеня дочасного парламента

При тім уряд Чехословакії нияк ся не противив анексії Совєтського Союза. Презідент Е. Бенеш уж кінцём 1944 р. ся придержовав думкы, же Підкарпатська Русь про Чехословакію є страченов землёв. Так же уж 21-24 марца 1945 року презідент Бенеш у Москві писемно потвердив свою охоту оддати Підкарпатську Русь Совєтському Союзу.

Презідент Бенеш выходив из дакілко мотівацій:

– Совєтськый Союз уж анексовав теріторію Підкарпатськой Руси;

– публічні протесты чехословацькой влады протів анексії Підкарпатськой Руси можут зачкодити будущому повойновому статусу Чехословакії и выкликати конфлікты из стратеґічным союзником по антигітлеровській коаліції;

– Совєтськый Союз приподносив анексію Підкарпатськой Руси як факт політичной волі містного обывательства, котру Москва не годна буде іґноровати; Й. Сталін загнав Е. Бенешу письмо (21 януара 1945 р.), у котрому выяснив інтерес Совєтського Союза підпорити «народну волю» «Закарпатськой Украины»;

– Москва тримала у запасі фіґуру комуніста К. Ґоттвалда, котрого могла (при нелоялности Е. Бенеша) понукнути за чехословацького лідра;

– не аж так яснов была сітуація из межидержавными границями повоєнной Чехословакії. Проблема Тєшинськой области была лем єднов из проблем. Также важнов была проблема выгнаня німецького населеня. Бенеш у сьому вопросі ся бізовав на підпору Сталіна.

– сама ідея обновленя повоєнной Чехословакії вдавала ся ілузорнов через обчековану можность обновеня «словацького сепаратізма», поязаного из авторітетом у Словакії Демократичной партії (умірені демократы некомуністичного направеня), котру подпорила католицька церква Словакії. Як на то мож было чекати, Демократична партія выграла выборы до Національных зборів ЧСР 26 мая 1946 р. и мала формовати словацькый уряд. У сьому вопросі Бенеш также ся бізовав на Сталіна, бо Совєтськый Союз подля Догоды од 12 децембра 1943 р. узнавав обновленя Чехословакії у границях домюнхенськых договорів.

 Презідент Е. Бенеш своїма заявами и діями, што были направені на уступку Совєтському Союзу Підкарпатськой Руси, перевышив констітуційні повноваженя. Сесь вопрос быв прероґатівов выключно парламента ЧСР. Парламент але тыж не выужив ани єдной можности исперти совєтську анексію Підкарпатськой Руси. Приміром, рішити сесю проблему (и то лем  по войні!) через механізм всенародного (всепідкарпатського) плебісціта. Так же Сталіну ся подарило изреалізовавати модел (и то доста легко!), котрый мож означити як «за нас без нас».

29 юна 1945 рока у Москві быв підписаный договор межи Чехословакіёв и Совєтськым Союзом за уступку Підкарпатськой Руси / Закарпатськой Украины. Договор за СССР  підписав народный комісарь заграничных діл В. Молотов, за Чехословакію підписали премєр-міністер З. Фірлінґер и державный секретарь міністерства заграничных діл В. Клементіс. Теріторія одступленого края числила 12,8 тыс. км2.

22 новембра року 1945 дочасні Націоналні зборы Чехословакії  ратіфіковали  договор за уступку Підкарпатськой Руси Совєтському Союзу. 27 новембра року 1945 договор быв ратіфікованый Презідіумом  Верьховной Рады СССР.

Ищи до того, в авґусті 1945 рока презідент Е. Бенеш підписав декрет ч. 60/1945, котрый избавив быванців Підкарпатськой Руси чехословацького підданства. Ишло за веце як сімсто тысяч особ русинськой, мадярськой, словацькой, румунськой, жидівськой и др. народности!

Підкарпатська Русь перестала быти субєктом Чехословацькой федерації вдяка прінципу «за нас без нас»! Фактично, возрожденя Чехословакії ся одбыло в условіях ліквідації прав її націоналных меншин, што было слідствієм антидемократичных общественных процесів у державі, котра ся перевчинила из полінаціоналной (20-30 рр. ХХ ст.) у державу двох державотворчих націй – чехів и словаків.

Ид депортації німецького и мадярського населеня также ся додала недемократична політика односно підкарпатськых русинів, котрых из молчаливого согласія чехословацького уряда Сталін дав записати як «украинців». Фактично, Націоналні зборы Чехословакії, ратіфікувучи договор за уступку Підкарпатськой Руси Совєтському Союзу, также ся де-юре признали, же у Чехословакії екзістує/екзістовала веце як півміліонова громада украинців, але не русинів – окремого слов’янського етноса.

Пригадайме лем: русины в Другій світовій войні склали ядро Чехословацького корпуса Людовіка Свободы и цінов житя ліпшых своїх синів наближовали ослобоженя од гітлеровськых войськ своєй отцюзнины – Чехословакії. У тому числі у чехословацькых арміях на теріторіях  Совєтського Союза, Анґлії, Франції и на Сіверному Востоці воювали 333 чехословацькі офіцеры русинського етнічного похоженя, межи ныма было 8 ґенералів. У тій войні підкарпатські русины выправдали свою історичну прозывку “gens fidelissima”, то значит майодданых вояків.

Уступка Підкарпатськой Руси Совєтському Союзу

Ратіфікація договора за уступку Підкарпатськой Руси / Закарпатськой Украины Совєтському Союзу на практиці значила, же Підкарпатська Русь (од януара 1946 рока вна понижена у свому статусі до адміністративной єдиниці – Закарпатськой области Украины) має перебрати собі совєтськый політичный модел, єднопартійну сістему, неефектівну сістему ґаздованя (колектівізацію) а т.д.

Сесе выпровоковало асімілацію корінного русинського населеня. Ідеолоґічна машінерія не переставала твердити, же етнонім «русин» є застарілов формов етноніма «украинець». До паспортів русинам – обывателям бывшой Підкарпатськой Руси – автоматично поклали націоналность «украинець».

Заказаня русинськой націоналности потягло за собов заказаня русинського языка, але также проблемы из ширеням через освітні структуры правдивой інформації за історію, културу и літературу края, а главно – закрытя русинськых школ.

На осінь 1945 рока Украинська держава ліквідовала ушыткі русинські школы и на їх основі отворила 636 школ из украинськым языком научованя про майже 100 тыс. учеників русинськой націоналности без права (хоць лем факултативно!) выучовати рідный язык. Єдночасно у 1946–1947 роках из восточных областей Украины и Росії на работу у школы Закарпатськой области совєтська влада напрямила 1200 учителів, котрі мали бы вымінити ідеолоґічно «слабі» містні педаґоґічні кадры[1].

Почас офіціалного считаня людности у Закарпатській области Украины корінных быванців края – підкарпатськых русинів – не считали окреме (хоць лем як субетнос!), але вєдно из украинськым обывательством, котрого шторік у край прибывало білше и білше (веце як 150 тыс. внутрішных еміґрантів/переселників). З єдного бока, так ся припрятовала совєтська політика повосточнославяненя поліетнічной Підкарпатськой Руси переселниками из востока Украины и Росії. Из другого бока, іґнорованя статістиков русинів припрятовало демоґрафічні процесы вдну русинського етноса и мало сімволізовати тріумф совєтськой політикы поукраиненя підкарпатськых русинів.

Заказаня у Совєтському Союзі націоналности «русин» є злочинком протів цілого народа; у юрідичному сенсі сесь злочинок мусай вызначати як «етноцід» и «лінґвоцід».Туй выходиме из юрідичного вызначеня:

Етноцід – тіп етнонаціоналной політикы (політичного справованя), што є націленый на вынищеня ідентичности и културы конкретного народа (етноса). На розділ од ґеноціда, націленого на фізичне вынищеня людей, приналежных до етноса, етноцід ся чинит комплексом акцій, котрі нищат сістемні капчі удну народа, сяк принукувучи представителів етноса  перебрати собі иншаку етнічну якость. Главнов лініёв політикы етноціда є вынищеня основных черт етноса (етнічной теріторії, языка, културы, історичной памняти, самоусвідоменя). Обы изреалізовати  політику етноціда, у першім шорі ся изнищувут націоналні языкы (лінґвоцід).

 

[1] Гомоннай В. Народна освіта Радянського Закарпаття.- Київ–Ужгород, 1988.– С. 37, 41.

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je sereda

20. september 2017


Юліаньскый календарь:

8. cептéмбер 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.