Stary derevjany cerkvi u Rusiniv - 3.časť - Cer'kov u Vyšňij Poľanci

Inšyj tvar a inše konštrukčne rišiňa stavby i rozložiňa derevjanoj fasady mala stara grekokatolíc'ka cer'kov v seľi Vyšňa Poľanka. Tu je interesne, že chybovala turňa nad svjatilíščom, ale išči interesnijšyj byv tvar turňi nad seredňov časťov cerkví - korabľom. Prostor korabľa perechodžav od štyr-uhlastoho tvaru (vjedno s babíncjom) od zemľi do visem-uhlastoho (oktogonalnoho) tvaru, kotryj sja pak zužovav až ku krestu, kotryj byv na samim verchu seredňoj turňi. Toto napodobňovalo vizanťijske rozložiňa turňi. Ikonostas sja dohory zužovav, byv troj-uhlastyj.1 Cerkov byla zníčena v časi 1. sv. vojny. Iz ostatkiv staroj cerkví byla zbudovana nova meňša cer'kovka.9

Колыска ся нашла

Союз Русинів-Українців Словацькой републікы як „зомбі“ бывшого „Культурного союзу українських трудящих“ доднесь успішно діє на Словакії і, як бы якы намагы Русинів не были, же треба союз роспустити про його однароднюючій характер діалности, іщі все сидять в Братіславі у функціях іншы „трудящі“, з котрыма довгы рокы якбач хтось быв „товарищом“, і тоты ся все постарають так, жебы лем не было підло. Підло про „трудящих“, котры доднесь трудять ся, жебы лем русиньскы люди зрозуміли, хто властно суть.
-

Дотулити ся высшого без натіганя до неба

24-го новембра 1945 року офіціално выникнув театер, котрый днесь несе назву Театер Александра Духновіча. Хоць выникнув в уж про Русинів неблагосклоннім періоді і выникнув як Україньскый націоналный театер, він все быв твореный головно Русинами і твореный про Русинів, котры довгы рокы мали державов наряджене, же ся мають чути Українцями.
-

Жебы конґрес не быв як конґрес

Тот тыждень єм ся в рамках Ствопчіка, котрый пишу в каждім выданю новинок Інфо Русин, задумовав над тым, же якбач не было ничого іншого, што єм тот рік чекав веце, як языковый конґрес, якый проходив минулый тыждень в Пряшові. Є по конґресі, і теперь є час роздумовати, што далше. І головно, старати ся о тото, жебы конґрес, не быв як конґрес.
-

Jubilejné desiate víťazstvo kapely Medium v Drabinke, prekvapila skupina Gamma

V 18.kole Drabinky dosiahla najlepší výsledok kapela Medium z Čirča a pripísala si jubilejné desiate víťazstvo. Na druhom mieste skončili Pavelčákovci, tradičný rival kapely Medium v hitparáde.  Prekvapení je tretie miesto skupiny Gamma z Vranova nad Topľou, ktorých nahrávka Darmo mamo, darmo bola nasadená ako novinka v minulom kole.



Kompletné výsledky 18. kola:

1. Medium - Špivam sobi špivanočku 54.5833 %
2. Pavelčákovci - Frajirečko starodavna 52.9167 %
3. Gamma - Darmo mamo, darmo 50.7692 %
4. Rolland - Červona Kalina 42.2222 %
5. Juno - Hej ňaňku mij 40.0000 %
6. ESO - Horila sosna palala 39.0244 %
7. Mafia Corner - Vypic a žic 37.5610 %
8. JUVENTUS - Povidz že mi dzifče moje 36.8182 %
9. Tender - Družstevníčka, Kapura 36.3636 %

****

Vyradené nahrávky:
10. Flam - Koli ja byv molodyj chlopec 34.1463 %
11. J. Karafa, Š. Lukacko - Šviť mišačku 32.5000 %
12. Harmónia - Nebudu tu pidu dalej 29.5000 %

Novinky v 19.kole:

Junior - Oj nechodi Hricu
ŠARIŠAN a Ľubka Ručinská - Opadalo lišta
Armis - Nevelo jem chodiv, Šuhaj z lesa ide

Naďalej platí príležitosť pre skupiny a fanúšikov posielať tipy na novinky do Drabinky. Posielať ich môžete buď prostredníctvom formulára na stránke Môj tip na špivanku do Drabinky (dostupná je pre prihlásených používateľov), ďalej správou na FB Drabinky alebo e-mailom na info@drabinka.sk.

Stary derevjany cerkvi u Rusiniv - 2.časť - cerkov v Ondavki

Unikatnym zastupcjom rusiňskych derevjanych cerkovok byla grekokatolic'ka cer'kov v seľi Ondavka, kotra sja vyznačovala, trojprostornosťov, kotru tvorili samostatny prostory babincja, korabľa i svjatyňi,1 a holovňi zastavanyma turňami nad tyma trjoma časťami cerkvi.2 Taka konštrukcia turňej mala lemkivskyj tvar i posobila malebnym dojmom.1 Nad zapadnym vchodom i doobkola cerkvi, na korabľu nižše - prečnievav dašok – na turňach byv i trojštokovyj. Pid nim byli majstrami vyrizany ozdobny dočečky. Jedna strana babincja mirjala 8 metriv. Štiri hruby dereva tvorili pro dzvony hlavnu nosnu konštrukciju, kotra sja postupni zužovala od štyri-uhlastoho tvaru babincja až do polygonalnoho tvaru čapky turňi nad babincjom. Seredňa časť – korabeľ, byv čerez dva oblaky na južňij sťiňi dostatočno osvitlenyj. V nižšoj časti korabľa chramu byli ženy a peredňa vyšša časť korabľa byla rezervovana pro chlopiv. Pamjati vartajuť i maľunky na vnutrišňich sťinach cerkvi, holovňi scena na severňij stiňi bez oblakiv zobrazujuča Posľiňij sud. Tu na verchu, jak vse je Isus Christos – Sudcja (zobražiňa Mandorla) V jedňij časti vidime peklo, de je dijavol, kotryj z gamby meče oheň na ľudi, kotry suť pozberany do lach 17. storiča. Nad ľudmi je napisano azbukov: “nyemci”, “wengri”, “zsydzi”. V druhij časti nasťinnoho maľunku je nebo: vybrany na prohuľku v raju suť nevoľniky ci raby - Rusiny.1 Ikonostas byv barokovyj, jakbaču z kince 18. storiča z prolomovanov riz'bou z motivom vinohrada. Sičiňskyj piše, že sja pri joho navščivi v cerkvi nachodžali stary bohoslužebny knihy: Jevanhelion (Ľviv, 17. stor.), Oktoich (Ľviv 1739) i Apostol (Ľviv 1772).3 Cer'kov byla od zakladu perebudovana v 1881 roci (holovňi turňi i dachy) a v 1949 roci byla spalena.12

Співанка з Драбинкы на днеська - Ювентус - Повідз же мі дзіфче мое


Як ся Вам співанка любить підпорте ю своїм голосом на www.drabinka.sk.

Співанка з Драбинкы на днеська - Гармонія - Небуду піду далей


Як ся Вам співанка любить підпорте ю своїм голосом на www.drabinka.sk.

Stary derevjany cerkvi u Rusiniv - 1.časť - chram Bozyj

Po dovhy storiča našy rusiňsky predky tvorili molitvu Hospodu Bohu. A to nelem dumkov i slovom, ale i ďilom – rukami. Stavjali derevjany Božy chramy. Derevjany chramy sja v našij rusiňskij bisiďi zovuť cerkvi. Toto nazvaňa je perevzjate od greckoho kikiakos, što značiť „Dom Hospodeň” - Bože obysťa. Každa jedna starodavna cer'kov je obernuta svjatyňov na vychod.

Співанка з Драбинкы на днеська - Гамма - Дармо мамо, дармо


Як ся Вам співанка любить підпорте ю своїм голосом на www.drabinka.sk.

Podkarpatská Rus 2/2015 - Časopis Společnosti přátel Podkarpatské Rusi

Druhé číslo časopisu roku 2015:

Valná hromada 2015 | Památce Miloslava Kopeckého | Ivan Pop o utopii
jménem „autonomie“ (dokončení) | Obrázky z Dovhé | Čs. jednotky v zahraničí
za 2. světové války | Situace kolem náhrad za majetek zanechaný na PR |
Anna Plišková: Rusínský jazyk na Slovensku | Fotbalista Kalocsay, stejně slavný
jako Bokšay | Rodnyj kraj: Významný rusínský malíř Igor Hrabar

Языковы натіганя

Недавно была надрукована у вікендовім додатку словацького денника Pravda статя Владиміра Янцуры під назвов „Чого Русины не спрятелили ся із україньскым языком“. Статя приность много фактів о українізації Русинів почас комунізму і українізації їх школ, но і много неправилных інформацій. Но найносновнішым про мене было закінчіня той статі.
-

Русины. Кідь нам пасує...

Подля словацькой леґіслатівы є табліця з означіньом сел або міст языком народностной меншыны, де є потрібна кількость жытелів народностной меншыны, на зачатку і їх кінцю обовязком, не добровольнов справов, і недотриманя той леґіслатівной нормы є докінця подля закона санкціоновано. Но і в тім припаді платить, же папірь знесе вельо і мы собі зробиме по свому. Мы, старостове.
-

V 17.kole zopakovali víťazstvo Pavelčákovci pred skupinou Medium, do najlepšej trojky sa dostal aj Mafia Corner

V 17.kole, rovnako ako v 16.kole, zvíťazili Pavelčákovci so skladbou Frajirečko starodavna. Na druhom mieste skončila skupina Medium. Tretie miesto obsadila novinka z minulého kola – Mafia Corner a jeho hit Vypic a žic.

Přednáška: Štefana Zakuťanského na téma: Samoléčba zápalových onemocnění

Dátum akcie: 
19. септéмбер 2015 - 18:30 - 22:00
Miesto konania akcie: 
Dům národnostních menšin – společenský sál Vocelova 602/3, Praha 2

Spolek Rusíni.cz – rusínská iniciativa v ČR Vás srdečně zve na přednášku Štefana Zakuťanského na téma: Samoléčba zápalových onemocnění

Dne: 19.9.2015 od 17:00
Kde: Dům národnostních menšin – společenský sál
Vocelova 602/3, Praha 2
Vstup volný. Možnost zakoupení knihy "Samoléčebný pud"

www.samoliecba.com a www.rusini.cz

zakutansky.jpg

Співанка з Драбинкы на днеська - Юно - Гей няньку мій


Як ся Вам співанка любить підпорте ю своїм голосом на www.drabinka.sk.

„Рецентралізація“

Єднов із важных тем, котров Україна занимать ся в остатнім часі є Києвом обіцяна децентралізація державы. Текст закона є властно приготовленый. Мапы новой децентралізованой Україны появляють ся в різных статях на інтернеті. Но то, што могло быти добров шансов Україны на направліня 24 років тырваючой кривды, стало ся точным опаком.
-

Най «коза од сусіда» іде домів

На інтернетовых странках Голосы єм чітав статю Петра Мадвідя з назвов «Най сусідові здохнуть дві козы». Такой перше речіня статі мене моцно преквапило бо там пише, же існує даякый часопис з назвов «Голос Русина» а же тот часопис выдавать Світовый конґрес Русинів а же шефредактором того часопису є даякый Юрій Шипович. Подля тексту статі мі выходить же тот незнамый Шипович є кус лакомый на чуджі пінязі а зато проявує антипадії до недільной русинской школы пана Падяка на Підкарпатю. Сам Шипович хоче достати Чеповы пінязі до своёй кешені, котры пан Чепа теперь двавть на русиньскы неділні школя нана Падяка. Але конкретну роботу за паном Шиповичом я невиджу нияку. Лем пінязі го інтересують. Прошу ся: «Чом ся веде така антирусиньска політика у Сітовій раді Русинів? Што робить председа СРР на обрану русинскых школ пана Падяка на Підкараті?»

Лем плакати…

Наш народ є позначеный многыма траґічныма історічныма діями. Тыма діями ся все занимаме, вертаме ся ку ним, говориме о них, пишеме о них і так властно дость часто плачеме. Плачеме над нашов смутнов дольов, над кривдами. Мож повісти, же на основі того, же часто плачеме над нашов історійов, сьме дакус смутный народ. Но такы сьме. Траґічніше є, кідь многораз треба плакати і над сучасностьов. І причін є на то досправды много.
-

Нормалный Андрій

Днесь єм зо сполупрацовничков бісідовав о тім, якы особности до єдной рубрікы, котру вєдно робиме штотыждень, приготовиме на місяць авґуст. Спомянула єдно мено з тым, же такой доповіла: „Лем не знам, бо она ся зясь аж так не актівізовала в русиньскім русі.“ Повів єм, „но была наша.“
-

Zdieľať na Facebooku Syndicate content

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je subota

27. maj 2017


Юліаньскый календарь:

14.май 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.