Но, но, но і ні!

Про Київ то є якбач тяжкый тыждень. Наперед му депутаты Закарпатьской областной рады погрозили такым мягкым: Но, но, но! Вытягли тему референдума із 1991-го року, жебы рушали справы шырокой самосправы, і такой на другый день Голандія у своїм референдумі повіла „ні“ асоціачному договору міджі Европсков унійов і Українов. Київ так за два дні дістав зліва і зправа. Но траґічніше як то, же Україна діставать позауха з обидвох боків є то, же ся не хоче поучіти і робить знова тоты самы хыбы.
-

Ку темі референдума в Голандії пару фактів. По перше, треба собі щіро повісти, же кібы ся референдум о асоціації ЕУ – Україна робив у будьякій державі унії, єм пересвідченый, же аж на пару вынятковых держав, і то лем може, бы тот референдум скінчів з єднакым резултатом, значіть з резултатом „ні“ про Україну. То, же такый референдум зробила лем Голандія, і решта держав собі то зохабила у компетенції своїх парламентів, є лем выгра про Україну, бо іншак бы козацькы слызы были овельо векшы, як суть теперь.
-
По друге, кідь презідент Петро Порошенко говорить, же напрік резултатам референдума в Голандії буде Україна продовжовати в реформах, а і далше буде іти европскым напрямом, мав бы ся задумати, што властно бісідує, і же хто тому іщі вірить. Кідь ся не знать збудити з того сна, най го хтось облліє студенов водов. То, же уж давно є много людей на Україні фрустрованых, бо не видять властно нич позітівне, што было обіцяно як презідентом, так і політічныма партіями „помайдановского“ періоду, бы уж міг презідент предці видіти і кібы ся лем посмотрив з облаку свого уряду. Же його проевропскому напряму і реформам не вірить уж ани Европа, бы собі мав усвідомити як раз теперь дякуючі резултатам референдума в Голандії. Намісто конштруктівных реформ і приближованю ся Европі є країна Петра Порошенка і далше у дезолатнім ставі якбач в будьякій области, на котру бы сьме ся посмотрили, повна корупчных шкандалів, котры досягують тоты найвысшы місця, є то країна, котра порушує людьскы права, но і не можеме забыти на то, же часть державы дотеперь не є під контрольов Києва, з проґнозов, же якбач ани не буде, або холем так скоро не буде, што уж само о собі є проблемом, котрый блокує будьяку прозападну інтеґрацію Україны. Курто: Позітівны резултаты сучасных україньскых властей суть близкы нулі.
-
Но і по третє, выгварькы, котрыма теперь дакотры хотять „успокоїти“ атмосферу на Україні, же референдум не є обовязковым про Голандію і голосовало лем дашто веце як тридцять процент людей, суть нелемже слабы, але они суть і мімо европску оптіку, через котру бы Україна мала зачати смотрити на політічны справы, кідь ся уж так „приближує“ до Европы. Бо релевантны політічны партії, котры суть у парламенті в Голандії, ясно перед референдумом повіли, же резултаты референдума будуть акцептовати, і коло далшого рішіня справы ратіфікації договору на то будуть звертати увагу. Хоць не є обовязковым. То, же таку позіцію політічны партії декларовали, выходить із того, же в демократічных державах є референдум досправдовым конштітучным інштітутом, дякуючі котрому можуть жытелі рішыти о політічных справах. Кідь референдум сповнив условії о потрібній участи, значіть є платный, нихто із політіків собі на шыю не завісить то, жебы над референдумом лем махнув руков і робив собі по своїм. Бо бы то было політічне самоубийство. Самособов про Україну то суть незрозумілы факты. Тадь єден платный референдум Київ успішно іґнорує уж 25 років. І він го нелемже іґнорує. Хто го спомяне, є сепаратістом і зрадником державы.
-
Но і вернийме ся із Голандії на Україну. День перед „київсков чорнов середов“ депутаты Закарпатьской областной рады, 48 із 49-ох участных на засіданю, схвалили текст выголошіня адресованого презідентови, премєрови, председови парламенту і депутатам Верьховной рады, котры походять із Закарпатьской области. Закарпатьскы депутаты не хотять нич інше, як то, жебы ся повнила Стратеґія сталого розвитку „Україна – 2020“, котра была схвалена рішіньом презідента Україны іщі 12-го януара 2015-го року, в котрій ся рахує із реформами Конштітуції, в тім чіслі із децентралізаційов. Тота бы мала выходити із Европской харты містной самосправы, прінціпів субсідіаріты, ці фінанчной достаточности містной самосправы.
-
Депутаты але зробили таке мягке: Но, но, но! В тексті припомянули Києвом іґнорованый референдум із 1991-го рока. Дотеперь то была лем „русиньска тема“, кідьже о ній бісідовали головно русиньскы актівісты і орґанізації. І Київ намісто рішіня того вопросу означовав Русинів за сепратістів і зрадників державы. Теперь 48 депутатів областной рады підняло руку за текст, котрый припоминать тото саме, о чім Русины бісідують уж 25 років. З цільом досправды наштартовати децентралізацію, котра бы могла розвязати рукы од київской централізачной поробы, яка реґіону свойов нефункчностьов лем шкодить. З цільом наштартовати децентралізацію, котра была обіцяна Києвом самым. Суть вшыткы Русины? Якбач ніт. Але то, же суть вшыткы депутаты сепратісты і роблять зраду на державі єднако як Русины, є уж теперь ясне.
-
Намісто того, жебы з Києва пришло холем „береме до відома, тадь сьме децентралізацію і обіцяли, будеме то рішыти“, чути лем Свободу, котра вшыткых депутатів означіла за сепаратістів і зрадників і хотіли бы роспустити цілу областну раду. Но і потім іщі чути СБУ, котра іде „перевірити“ текст выголошіня, што в перекладі значіть, же якбач депутаты будуть мати проблем. Лем го треба на СБУ найти. Уж лем чекати, коли СБУ прийде на то, же вшыткы так голосовали зато, бо їм рано кликав Путін.
-
Україна досправды того тыждня дістала позауха з єдного і другого боку. Лемже намісто того, жебы ся із того поучіла, референдум у Голандії хоче злегшовати, тото своє і далше не хоче вызнати і акцептовати, но і реформы, котры бы мали быти проевропскы, нелем економічного, а і децентралізачного, людьскоправного характерів, не видно жадны. І так лем повторять хыбы, котры робить рокы і дякуючі котрым ся не може рушати з місця. Окрім того, же нелем Підкарпатя, але і далшы реґіоны поступно можуть зачати быти нервныма, є ту іщі єден детайл, котрый може Україну чекати, покля нич у своїй політіці не змінить. Тот тыждень Києву пришло з домова „Но, но, но!“ і зо заграніча єдно „Ні!“. В будучности може Україні зо заграніча ходити саме „Ні! Ні! Ні!“ і домашнім зістане лем повісти жалостне: „Но…“
-
Петро Медвідь
-
(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je nediľa

19. november 2017


Юліаньскый календарь:

6. новéмбер 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.