Nайвекшый европскый метеоріт впав 9. юна 1866 недалеко села Збой

9. юна 1866 міджі русиньскым селом Збой на словеньскій теріторії і селом Княгыня в Українї впав велич метеоріт. Метеоріт ся по впаджіню рострепав на множество фраґментів різных розмірів. Вшыткого ся біля Збоя нашло 75 кусів, котры путовали до музей у Петроградї, Будапештї і Віднї. Найвекшый кус важыть веце як 286кґ і є поважованый за найвекшый метеоріт, якый ся нашов на теріторії Европы. Днесь належыть міджі найцїннїшы експонаты історічного музея у Віднї.

Люде в Збої, а тыж у сусїднїм Улічі ся барз страшыли впаджіня метеоріта. Тот яв люде называють доджом горячіх каменїв або громовы каміня. Вшыткы чули як кібы стрїлило і звук великых колес. Думали, же пришов конець світа і яв поважовали за "боже покараня". Од Стужіцї на юг ся тяг червеный рой страшной хмары, быв явно червеный і по штверть годины ся стратив. Нащастя впаджіня метеоріта никого з жытелїв не поранило. Єден фраґмент мав пошкодити стрїху гумна у селї Княгыня. Подля розрахунків кібы летїв найвекшый кус метеоріта о 6 метрів высше, допав бы рівно до села Княгыня.

Впаджіня метеоріта выкликало свого часу великый інтерес общіны науковцїв і было позороване з многых місць. Заховали ся і автентічны кресбы молодого маляря Ёганна Колбая з Пряшова, котры намалёвав на основі росповіданя прямых позорователїв впаджіня метеоріта з околіцї Пряшова.

Місце, де впав величезный метеоріт, належало в року 1866 до історічной теріторії села Збой. Находить ся під гранічным хырбетом горы Стїньска у локалітї называной Чорна млака. По Першій світовій войнї там чеськы турісты вызначіли першу турістічну стежку в Полонинах. В резултатї зміны граніць по 2. світовій войнї ся днесь місце впаджіня находить 200 метрів од словеньской штатной граніцї. На тото місце вызначіли працовници україньского Ужаньского народного парку в роцї 2000 нову турістічну стежку. Доднесь є на місцї годен відїти остаткы кратера, котрый мав по допадї діаметер 2,4 метра і глубку 3,35 метра. Веце інформацій о тій подїї собі можете послухати в бісїдї з працовником НП Полонины Інґ. Мірославом Буралём, котрый быв одвысыланый в рамках релації Корїня на Радію Патрія.

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je nediľa

20. maj 2018


Юліаньскый календарь:

7.май 2018

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.