Nайвекшый европскый метеоріт впав 9. юна 1866 недалеко села Збой

9. юна 1866 міджі русиньскым селом Збой на словеньскій теріторії і селом Княгыня в Українї впав велич метеоріт. Метеоріт ся по впаджіню рострепав на множество фраґментів різных розмірів. Вшыткого ся біля Збоя нашло 75 кусів, котры путовали до музей у Петроградї, Будапештї і Віднї. Найвекшый кус важыть веце як 286кґ і є поважованый за найвекшый метеоріт, якый ся нашов на теріторії Европы. Днесь належыть міджі найцїннїшы експонаты історічного музея у Віднї.

Люде в Збої, а тыж у сусїднїм Улічі ся барз страшыли впаджіня метеоріта. Тот яв люде называють доджом горячіх каменїв або громовы каміня. Вшыткы чули як кібы стрїлило і звук великых колес. Думали, же пришов конець світа і яв поважовали за "боже покараня". Од Стужіцї на юг ся тяг червеный рой страшной хмары, быв явно червеный і по штверть годины ся стратив. Нащастя впаджіня метеоріта никого з жытелїв не поранило. Єден фраґмент мав пошкодити стрїху гумна у селї Княгыня. Подля розрахунків кібы летїв найвекшый кус метеоріта о 6 метрів высше, допав бы рівно до села Княгыня.

Впаджіня метеоріта выкликало свого часу великый інтерес общіны науковцїв і было позороване з многых місць. Заховали ся і автентічны кресбы молодого маляря Ёганна Колбая з Пряшова, котры намалёвав на основі росповіданя прямых позорователїв впаджіня метеоріта з околіцї Пряшова.

Місце, де впав величезный метеоріт, належало в року 1866 до історічной теріторії села Збой. Находить ся під гранічным хырбетом горы Стїньска у локалітї называной Чорна млака. По Першій світовій войнї там чеськы турісты вызначіли першу турістічну стежку в Полонинах. В резултатї зміны граніць по 2. світовій войнї ся днесь місце впаджіня находить 200 метрів од словеньской штатной граніцї. На тото місце вызначіли працовници україньского Ужаньского народного парку в роцї 2000 нову турістічну стежку. Доднесь є на місцї годен відїти остаткы кратера, котрый мав по допадї діаметер 2,4 метра і глубку 3,35 метра. Веце інформацій о тій подїї собі можете послухати в бісїдї з працовником НП Полонины Інґ. Мірославом Буралём, котрый быв одвысыланый в рамках релації Корїня на Радію Патрія.

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je četver

21. september 2017


Юліаньскый календарь:

9. cептéмбер 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.