Малый пункт

Польща в остатніх днях робила на новій леґіслатіві, котра выкликала реакції іншых держав. Схолодьме емоції і посмотьме ся на то, яка є реалность. В рамках новой леґіслатівы, котра має подля позіції Польщі послужыти на обєктівне бісідованя о історії, і о котрій медії у світі пишуть як о контроверзній, хоць не знам чом, мі бракує іщі єден малый пункт. Тот бы про нас значів вельо.
-

Тым найконтроверзнішым на новій леґіслатіві, кідьже ся проти того озвав Ізраіль, є, же не мож бісідовати о тзв. „польскых таборах смерти“. Ізраіль видить в законі проблематічну формулацію. Выходячій пункт Польщі ку цілій проблематіці є правилный і існує приклад, котрый потвердить то, што голосить Варшава.
-
Є історічно ясным фактом, же Польща в часі Другой світовой войны de facto не існовала. З єдного боку окупована гітлерівскым Німецьком, з боку другого окупація другым терором - Совітами, пізнішыма, іронія судьбы, освободителями. Яка Польща втогды мала інсовати і як Польща, реално неіснуюча, сама рішала о выникнутю лаґрів? Нияк. Із Польщов лаґры повязує лем то, же были на теріторії Польщі. Но то є барз мало. За южнов граніцьов в тім самім часі існовав іншый приклад. Словацькый фашістічный штат быв союзником, правда примушеным, но союзником Гітлера з властнов, правда контрольованов Берліном, а властнов владов, властным презідентом. Як раз тота влада, тот презідент, выдавали законы, котрыма ся наприклад на теріторії Словакії зряджовали концентрачны лаґры. Документы о тім, жебы то робили на пожадавку Берліна, не існують. Скоріше найдеме доказы о тім, же словацькы фашістічны власти были самы барз ініціатівны, што дотуляло ся рішіня Жыдів, Ромів, політічой опозіції. І то є велика різніця. Різніця в тім, чом може Польща, хоць і під законнов каров, жадати, жебы не путати придавник „польскый“ з лаґрами, і чом тото Словакія ниякым способом жадати не може.
-
Омного менше, з вынятком Україны, ся вже бісідує, же Польща теперь так само під каров рішыть вопрос Бандерівців. І то є намагов Польщі о обєктівне виджіня і бісідованя о історії, і нам не зіставать коло того пункту нич інше, лем аплавдовати. Кідь скінчіме, могли бы сьме ся задумати, ці подобны законы о Бандерівцях і їх пропаґації бы не мали зачати рішыти і Словакія, Чеська републіка. Бандерівці робили атентаты і озброєны атакы в Чехословакії вже перед зачатьом Другой світовой войны, чім підкопавали демократічне зряджіня державы, но і Чехословакія собі з нима зажыла своє і по скінчіню войны, кідь в тім просторі робили свої рейды і мордовали коло того нелем озброєны силы Чехословакії, а і цівілістів.
-
Єм досправды радый, же в тім вопросі має холем Польща ясно, кідь решті середньой Европы якось затемнив ся розум, і якбач не є жадным проблемом, же на україньскый фестівал, або псевдорусиньскый – українізачный, фінанцованый із бюджету народностных меншын – розумій з державных грошей, собі прийде велика звізда із Львова співати бандерівскы співанкы. Што было можливе як в Польщі, так і на Словакії, теперь уж таке просте не буде. Затля, правда, лем в Польщі, но і то потішыть, же хтось собі буде мусити даяк іншак выскладати репертоар, і не буде годен дуріти людей з терорістами, бісідуючі о них як о героях.
-
Но покля сьме коло того, же Польща хоче обєктівно приступати ку своїй історії, пак бы было добре пороздумовати іщі о єдній пропозіції. І почас 70-ой річніці Акції Вісла сьме были свідками фалзіфікації історії, вдяка котрій ся здобывав українізачный капітал. Одкрывали ся різны таблы, котры не споминали русиньске населіня – Лемків, котры з нього робили Українців, таблы, котры ся потім мусили рішыти через Інштітут памяти народа, але і так то каждый мав аж десь, бо властно хто їм што наконець може зробити. Зверне ся увага на фалзіфікацію, а кідь ся хыба не оправить, можуть ся братя сміяти далше.
-
Зато, кідь хоче быти Польща обєктівна, досправды обєктівна, най буде обєктівна у вшыткім. Сучасна влада має доста голосів на то, жебы быв приятый іщі єден закон, котрый бы обєктівно рішыв Акцію Вісла - хто вшытко, як і чом быв выселеный, котрый бы рішыв і фалзіфікацію, про Русинів так важной історічной справы, і котрый бы фалзіфікацію карав. Быв бы то лем малый пункт, капка в морі польской леґіслатівы, но про нас бы то значіло вельо.
-
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.
-
Петро Медвідь

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je pjatnіca

20. apriľ 2018


Юліаньскый календарь:

7.áпріль 2018

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.