Конзултація

В припаді Браніслава Паніса, ґенералного директора Словацького народного музею, і його одповіді на писмо актівістів із Чеськой републікы суть дві можливости. Першов є, же написав то, што собі думать. Другов, же писмо было „конзултоване“. Ани єдна можливость не є позітівна.
-

Актівісты із Чеськой републікы у своїм писмі, котре было адресовано міністрови културы, но на котре наконець одповів Паніс, лем повторяють то, што русиньскы актівісты вже довгы рокы. В україньскім музею майже нич україньске не є. Збіркы суть зроблены із русиньскых артефактів. Но напрік тому суть доднесь презентованы як україньскы і належать під україньскый музей. Што є в тім припаде нове, то є тон одповіді, яка пришла із офіціалных державных урядів.
-
Покля дотеперь так само не мали державны уряды дяку рішыти проблем русиньскых збірок в україньскім музею у Свіднику, но все то знали дати під покровець даякыма серьйозно вызераючіма речінями, котры поясньовали, як є цілый такый процес складный і вшытко выжадує час, а головно фаховців, котры то мусять ціле фахово обґрунтовати. Теперь пришла одповідь інша. Паніс пише, же Словацькый народный музей – Музей україньской културы у Свіднику выникнув у 1956-ім році із цільом комплетізовати, документовати, фахово і науково спрацовавати і презентовати памяткы културы жытелів северовыходной Словакії, де жыють Словаци, Русины, Українці, Ромове а до зачатку Другой світовой войны на теріторії жыли і Жыды. І, же выникнутя музею было мотівоване природным інтересом представителів тых меншын вказати в цілонароднім контексті історічны, културны, сполоченьскы, реліґійны і соціалны условії жывота жытелів той части Словакії.
-
Значіть, подля Паніса быв україньскый музей заснованый, жебы Словаци, Русины, Українці, Ромове а може і Жыды, котры жыли на теріторії северовыходной Словакії мали де презентовати свою културну дідовизну? Інтересне тверджіня. Чого потім музей дістав придавник україньскый? Кібы тому было так, як пише Паніс, бізовно бы в назві не быв тот придавник. Послужыме собі прикладом. У 1964-ім році быв заснованый Вігорлатьскый музей в Гуменнім, котрый має артефакты із словацькых, но і русиньскых сел реґіону під Вігорлатом. Но музей є записаный як народописна експозіція – значіть, не вяже ся ку жадній народности, але ку теріторії. Такый самый приклад є Любовняньскый музей в Старій Любовні, котрый має у експозіції артефакты словацькы, русиньскы, ґуральскы… так само є народописнов експозіційов, котра ся не вяже на народность, але на теріторію. Шарішскый музей в Бардейові тото саме – звязаный з реґіоном выставлює і русиньскы, нелем словацькы експонаты. Но великый розділ міджі споминамима народописныма експозіціями і україньскым музейом у Свіднику є окрім спомянутых фактів і тото, же в трьох народописных музеях суть русиньскы експонаты русиньскыма. Покля у Свіднику є вшытко україньска дідовизна. Зато Паніс в тій части одповіді, кідь то думать серьйозно, про мене не має освновны знаня. Або, одповідь конзултовав. Правда є така, же музей выникнув як україньскый, бо русиньской народности втогды не было, но цілый час быв русиньскым музейом, котрый ся занимав на 99 процент русиньсков дідовизнов на выходній Словакії.
-
О тім, же одповідь могла быти конзултована із „централным комитетом партії“, котрый ся доднесь крыє в єднім музею і в єдній орґанізації, значіть, холем думаня такого комитету, свідчіть друга інтересна думка ґенералного директора. Паніс пише, же україньска народностна меншына ся на основі себеідентіфікації розділила на дві части – Русинів і Українців. Покля є то його пріватный погляд, я му го не беру. Но такый пріватный погляд може бісідовати міджі своїма приятелями. З позіції ґенеранлного директора Словацького народного музею, котрый має під собов далшы музеї – і народностны, бы мав акцептовати 13 державов вызнаных народностных меншын, мав бы знати о складній долі Русинів за часів комунізма і офіціално выступати в згоді з народностнов політіков Словакії. Мав бы знати, же мы ся не поділили, бо мы ниґда Українцями не были. Лемже тяжко мі є вірити, же властно молодый чоловік, по штиридцятці, має такый погляд, хоць лем пріватный. І тяжко ся тому вірить, кідь єднаку реторіку чуєме цілый час, од 1990-го року із рот проукраїньскых діятелів з україньского музею і „Союзу Русинів-Українців Словацькой републікы“. Як раз они цілый час бісідують, де бы лем не могли, же Українці ся по 1989-ім році поділили на Русинів і Українців, бо пришло „політічне русинство“. І цілый час бісідують, же і так, ці ся хтось голосить на Словакії ку Русинам, ці ку Українцям, то єден народ. Суть докінця так дерзкы, же собі у своїх штатістіках возьмуть чісла Русинів із перепису населіня прирахують їх ку чіслам Українців із перепису і пишуть, кілько є Українців на Словакії, нерешпектуючі то, же держава вызнавать дві окремы народности – русиньску і україньску, і нихто не має право Русинів, котры ся записали Русинами, зараховати до іншого народа.
-
Не знам, ці Паніс написав у писмі властны погляды, што бы было доста зле, або писмо конзултовав у Свіднику, што бы было так само зле. Но в припаді, же ґенералный директор свої одповіді конзултує, рекомендовав бы єм му справы русиньского музейницьтва конзултовати з представлтелями Русинів. Справы мадярьского музейницьтва бы істо так само не конзултовав із Хорватами. Нажаль, він якбач таку потребу не видить. Іншак бы не былио можливе, же на писмо председы Округлого стола Русинів Словеньска Яна Липиньского, котрый є єдночасно і членом Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы за Русинів, в якім го жадав о стрічу, бо з ним як раз тоту саму тему хотів рішыти, не одповів.
-
(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)
-
Петро Медвідь

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je pjatnіca

21. jul 2017


Юліаньскый календарь:

8.юл 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.