Кодіфіковали язык...

Кодіфікували язык,
Вороблі на стрісі,
Так ся помотали,
Як черева у брісі.
Єден каже „ПІДУ",
А другый „ПУЙДУ",
Третій ... ?
Шмарив папірь з рукы,
„Та то што за мукы ?!
Буде треба новый язык,
До рота даваті,
Бо то немать ніч сполочне,
Із тым, што учіла нас маті !"

Пане Быцку, мусю Вас

Пане Быцку, мусю Вас похвалити, барз шумный стишок сте нам ту написали, но він неє лем шумный, но і 100% правдивый!!! Так є, як бым ся мал навчити тот кодификуваный язык, то бым ся мусил вельо вчити, бо од нашого домашнього він мат барз далеко.
Но само собов же неєм протів кодификуваного языка, бо на розвой нації го треба, но я бы навргувал даяк спробувати споїти вецей нашых діалектів а на основи них зробити кодификувану форму а не не основі єдного-двох сел.

Дякую за стишок!

Гмм, Пане Матё, пишете, же

Гмм, Пане Матё, пишете, же кодіфікованый язык мать барз далеко од того вашого домашнёго но я бым повів же то не правда бо одхылкы не суть великы і кідь ся вам то може відїти. Мы не сьме великый народ і наіснї не суть такы роздїлы же бы сьте собі могли повісти, же бы сьте ся мусили барз довго учіти кодіфікованый варіант. Ваше тверджіня о одхылцї є преувеличене і не є підложене жадныма серіозныма крітеріями .

Скоре то є наш довгорічный проблем же ся не знаме догоднути на языку а тот самый проблем мають і підкарпатьскы Русины. Хоць бы якый быв варіант, фурт не буде дакому добрый.

А так місто акцептації ся учіме по словеньскы.

Може каждый бы хотїв жебы ся як літературный хосновав тот язык котрый ужывать дома в кухнї або міджі камаратами але то не є рішїня проблему языка.

Мі тыж дакотры правила не пасують наприклад ь на кінцї третёй особы (наприклад хотять місто хотят) або -овати намісто -увати но акцептую то. І тыж міг быти даякый заступный знак намісто і про варіанты як наприклад кінь кунь кынь. Або де давати ї. Но не суть то засадны выграды.

Што ся тыкать споёваня веце діалектів, скоре бы єм глядав драгу в обогачуваню літературного языка архаізмами і напівзабытыма фразами.

Но я Вам буду кушчок

Но я Вам буду кушчок опонувати. Кед тераз били ославы кодіфікуваного языка, так єм ша дознал, же за заклад была зобрана єдна або дві земплінски доліны. Попозерайте на мапу Словенска, де є земплін, де сут на Словенску Руснаці/Русины, а увидите самы. Шак и Словенчина была кодіфікувана іші пред Штуром, а то Бернолаком. Але невитрімала в такі формі праві за то, бо была на основі западнього диалекту. Штурова на основі стредословенского.
Дале, і пані Латова, довхорична редакторка розгласу, сама повіла, же с таков подобов ша стотожнює ані не третина Руснакох на Словенску.
Дале ту маме барс зауїмаву сітуацію. Кодуфікуваний язык русиньский є і в Польску и в Сербиї. Але шадиль в інакші подобі. Незнам таку ситуацію, жеби в трох штатох так ґеоґрафицкі близко при собі бил єден язык так роыдільний.
Я єм од Бардійова а стрітавам ша с русинамы і од Свидника, Старой Любовні, Меджілаборец, Снини, Словінок. А можу Вам повісти, же ситуация є наследовна: Чловек з єдной области розумит скоро доконалі шитким окрім єдного (не же би му нерозумил вобец), а чловек з другой области розумит скоро доконалі лем половычкі. Также неможете повісти, же роздилу не є.
Мі неробит проблем написати місто ша ся, місто лем лен, мисто концовки -т /ть.
Кеби то било лем тото, так то би ша мі овельо лягше читал інфоРусин по русиньски. Тераз є то пре мене такісто нарочне, як українский язык (с чім так рада оперує Русиньска Оброда).

То є правда же за базу

То є правда же за базу літературного русиньского языка быв взятый выходный а западный земпліньскый діалект.
Бернолаковчіна вытримала 60 років што є дость, але потім дошло ку догодї же ся перейде на середословеньскый варіант. Бежны люде до того не были заінтересованы а
выходословаків ся нихто не просив ці з тым сугласять, бо ани тогды многы не знали же суть Словаками.
Тогды тоту словенчіну рішыло пару десяток людей а дасть ся повісти же міджі обычайных людей ся масово дістала аж по взнику Ческословеньска.

Роздїлы міджі польсков а словеньсков кодіфікаціов суть главнї прото, же сьме не были у єднім штатї а на языкы ся набалили модерны выразы зо словенчіны або польщіны, заклад є але лемківскый в обох припадах. Але холем писмена могли быти ровнакы.

Сербія не є аж так ґеоґрафічно близко а там є кодіфікованый язык “гуторачтіна” з многыма руснацкыма словами. То є зато же кідь ся Русины з нашых країв по вылюднїню южного Земпліна стяговали до сел около Требішова (около зачатку 18. стороча), так ся там русиньскый язык утримав лем дві аж три ґенерації а потім ся перебрав земпліньскый словеньскый діалект але ідентіта зміну языка не рефлектовала тай остала русиньска. Но а з той области потім ішли (днесь тяжко повісти ці добровольно або насилу) Руснаци до Сербії. І теперь ся дають в Требішові чути тіпічны русиньскы слова як довго, жовті, долов, мержени ... Але на Словеньску ся уж ку руснаком не голосять.
За выходнов граніцёв не є языковый скок до українчіны а так само там жыють Русины але добрі, бавіме ся в рамках Словеньской републікы.

Я єм не писав же роздїлів не є, писав єм же не суть аж такы, жебы сьме ся мусили кодіфіковану верзію вчіти барз довго а што ся тыкать (не)розуміня ся міджі собов так то не є характером діалекту але скоре словічкамі.
Тыж можу повісти же познам Русина ці од Гелцмановец, ці од Свідника, Лабірця, Уліча, з Підкарпатськой Русі, од Бардеёва много познам. Єм од Стропкова але теперь ся снажу писати кодіфікованов русиньчінов.

Спомянуте слово “лен” не є в кодіфікованій русиньчінї шак зато сьме Лемкове Smile.

Нарочность україньского языка і кодіфікованого русиньского языка про Русина не є самособов така сама, то ся не дасть порівнати.

Але то не значіть ся не треба русиньчіну учіти. Шак і словеньскы ся учіме многы рокы як на закладнїй так і на середнїй школї а ай то даколи дакому не стачіть.

Што потім кідь ся нияк не учіме свій язык. Школство то є важна вец а зато же мі ту і там не пасує даяке правило так не шмарю за себе можность учіня ся языка. Шак правила ся іщі наіснї будуть мінити, вылїпшовати але то лем тогды, кідь ту буде дахто, хто повість, же хоче жебы ся ёго дїти учіли по русиньскы. З мотіваціов є то уж гірше, словеньскы Мадяре достануть на дїтиско приголошене до мадярьской школы пінязї од Мадярьской влады, собі думам же то є єдна з найлїпшых мотівацій, бо предса дїтиско мать учіня навыше а велё людей собі выберать тоту лягшу драгу. Лемже пінязї не мать хто дати а добровольность як видно не фунґує.

О словенчині Сте

О словенчині Сте написали:
Бежны люде до того не были заінтересованы...
Тогды тоту словенчіну рішыло пару десяток людей...

Тото є найвекши проблем. Лен намісто Словенчіна напиште Русинчина.
Я єм ша Словенчіну непотрибувал барс вчіти в школі, дост єм ю похитил з телевізії, радія и книжок. Дакотри Словаци с тим мали, и мают проблем дотераз. А дома бішідую так, як ня родиче навчіли.
Инакше ша опрошу. Чом бу ша немогли тераз змінити правидла так, же би били на ширші згоді, а небила то залежітост лем пару люди? Я собі думам, же потім би люде скорей давали свої діти на вчіня русиньского языка. Або компетентни чекают, же ша шитко само вирішит, чі чекают, як ані єдна дітина ша небуде вчіти язик а потім будут глядати рішіня? Я мишлю, же бил зволени опачний поступ.
А кед дахто повіст свій назор опачний як мают офіціялни штруктури (РО), так є помали обвинюваний же іде проті Русином. А я Вам повідам, же таким штилом ша никде недостанеме. Або достанеме, ку концу...

Ку концю сьме ся уж дістали.

Ку концю сьме ся уж дістали. Богужаль. Нас уж не є велё. Векшына з нас ся голосить ку Словакам. З тых мало, што сі іщі пише русиньску народность лем мало ся заоберать языком а з тых зясь є лем мало холем кус кваліфікованых жебы рішыти кодіфікацію языка. Шырша згода бы мала быти, але думам собі же ку ній недійде бо мы Руснаці негодни сьме ся догоднути. Велё бы могла церьков зробити але они собі радше рішать цестовну аґентуру.
Што сі представуєте під поймом шырша згода? Хто бы ся єй подля Вас мав зучастнити?
Котры конкретны правила бы сьте хотїли мінити вы?

шорікы шумны але кус

шорікы шумны але кус нерозумлю што аутор басні хоче повісти.
Теперь кажде село мат мати свій варіант?

Сітуаціа русінів є моменталні критічна а такы баснічкы - то гвоздик до нашей труны.

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je četver

15. november 2018


Юліаньскый календарь:

3. новéмбер 2018

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.