KARPATY KARPATY - nový hymnus Rusínov

Pid Karpatami, nelehko, ťažko. Spieva sa v novodobej hymnickej piesni, ktorá by mala osloviť Rusínov pred sčítaním ľudu. S takouto myšlienkou sa popasovala Ľudmila Šandalová, ktorá vdýchla slová do krásnej melódie. Sedemminútová balada je výpoveďou matky, ktorá očakáva návrat svojho syna. „Každý z nás by si mal uvedomiť odkiaľ pochádza, kde sú jeho korene. Nezabudnúť na naše dedičstvo, rusínsky jazyk, to bola moja motivácia k napísaniu textu tejto hymny.“ Vyjadrila sa Ľ. Šandalová.

 

 

Text piesne zhudobnil Jozef Keselica. Ako sme sa od neho dozvedeli, dojímavý, melancholický a zádumčivý text piesne ho oslovil a hlboko sa ho dotkol. Základná melódia sa zrodila neplánovane, keď mal prestávku v spoločnom nácviku s vynikajúcim basgitarisom Vladom Šandalom ml. na program na Rusínsku zábavu do Prahy, akcie ktorú organizoval Peter Derco - „holova holosoch“ – www.holosy.sk J. Keselica povedal, že je pre neho poctou byť súčasťou takéhoto grandiózneho a pompézneho projektu, pretože celý kolektív autorov, tvorcov , realizátorov a organizátorov má cca 26 osôb. Sám bol prekvapený výslednou verziou skladby, ktorá vznikla z malého výhonka, malej vetvičky a rozvinula sa na velikánsky rozkošatený strom v plnom rozpuku a rozkvete hlavne vďaka Nadi Sičákovej a Slavovi Kaliňákovi. Vyštudovaná a erudovaná odborníčka na spev a dirigovanie, Nadežda Sičáková, pieseň upravila na komorný spev, štvorhlasy a so svojim Pravoslávnym chórom obetavo, profesionálne, ale hlavne so srdcom nacvičila túto náročnú skladbu a zároveň počas finálneho nahrávania dirigovala. Melódia tejto hymnickej piesne má nádych ľudovej piesne. Nadežda Sičáková spolu s E. Pelákovou, D. Šangrikovou, Ľ. Knapikovou, V. Kosťom a ostatnými spevákmi a speváčkami nacvičili a naspievali pieseň v doprovode komorného orchestra pod vedením Slavomíra Kaliňáka. Za špeciálnu zmienku stojí mohutný basový hlas Vasiľa Lakatu, ktorý znie veľmi dôstojne a vznešene, je to hlas ako zvon, ale aj nádherný vysoký vokál pani Pelákovej, mamy našej slávnej Kristíny. Autorom harmonizácie a aranžmá je Slavomír Kaliňák, primáš vychýrenej Makovice a učiteľ ZUŠ, ktorý dokomponoval k základnej melódii ďalšie hudobné motívy a spolu s komorným orchestrom skladbu inštrumentálne interprétoval. Nádherne a vznešene znejú sláčiky, husle, violončelo, kontrabas,  ale aj flauty a ďalšie nástroje.
Práca celého kolektívu vyjde na CD a ocenia ju všetci tí, ktorí sa hrdo hlásia k Rusínom, tí ktorí sa držia slov známej básne: Ja Rusyn byl, jem i budu a tým potrdia záverečnú pointu – motto tohto projektu:  „KARPATY, KARPATY, DOLYNA DOLYNA, NA VSE ŽYTY BUDE RUSYNSKA RODYNA!“

 

 


Text: Ing. Ľudmila Šandalová                                  Hudba: Mgr. Jozef Keselica

KARPATY KARPATY

KARPATY, KARPATY, DOLYNA DOLYNA
STOJYT CHYŽOČKA NA BOKU SCHYLENA
A U TI CHYŽI STAREŇKA MATY
PRO SVOHO SYNA NEMOŽE SPATY

OJ, SYNU MIJ, SYNU, DE TY SJA PODIL
ČI ZABYVAŠ STEŽKY ŠTO JES CHODYL
ČI ZABYVAŠ HORY, ČI ZABYVAŠ LISY
DE JE NAŠE POLE, DE ŇAŇKO KOSYL

DE ŇAŇKO KOSYL, DE KOŇA STROJIL
DE TVOJI SESTRY NA SĽUB PRYHOTOVYL
OJ, SYNU MIJ SYNU, JA ŤA POVYLA
PERŠE SLOVIČKO HVARYTY VČILA

ČI TY ZABYVAŠ U ČUDŽIM SVITI
DE TVOJA CHYŽA, SVOJE HVARYTY
ČI TY ZABYVAŠ NA KAMARATIV
ŠTO TI CHOTILY NA SVAĎBI HRATY

VERTAJ SJA SYNKU, HOSPODA PROŠU
I V SERDCI NADIJU VELYKU NOŠU
TU TVOJA MATY, TU I RODYNA
TU JES SJA RODYL, TU MAŠ KORIŇA

PID KARPATAMI, NELEHKO, ŤAŽKO
MATY USNULA A SONCE ZAŠLO
A SYNOK PRYŠOL, VSTUPYL DO DOMU
POVISTY SLOVKO NEMAL GU KOMU

MY NEZABYVAJME NA NAŠU MAMOČKU
V DUŠI PAMJATAJME NAJKRAJŠU CHYŽOČKU
VIRNA VIRA V BOHA – RUSINIV DOROHA
V NI NAŠY KORIŇA – ŽYVOT I SPASIŇA

KARPATY, KARPATY, DOLYNA DOLYNA
NA VSE ŽYTY BUDE RUSYNSKA RODYNA

tu sa to dast i vypocuti:

tu sa to dast i vypocuti: http://www.youtube.com/watch?v=0YG0zkQE6_g

Під Карпатами нелегко, тяжко.

Під Карпатами нелегко, тяжко. Співать ся в новодобій гімнічній піснї, котра бы мала ословити Русинів перед списованём людей. З таков думков ся попасовала Людмила Шандалова, котра вдыхнула слова до красной мелодії. Сїммінутова балада є выповіданём матери, котра чекать на навернутя ся свого сына. „Каждый з нас бы собі мав усвідомити, одкы походить, де суть ёго корїня. Не забыти на нашу дїдовизну, русиньскый язык, то была моя мотівація про написаня тексту той гімны.“ Выядрила ся Л. Шандалова.
Текст піснї згудобнив Йозеф Кеселіца. Як сьме ся од нёго дізнали, доїмавый, меланхолічный і задумчівый текст піснї го ословив і глубоко ся го дотулив. Основна мелодія ся зродила неплановано, кідь мав перерву в сполочнім нацвіку з вынятковым ґітарістом Владом Шандалом молодшым на проґрам на Русиньску забаву до Прагы, акції котру орґанізовав Петро Дерцо - „голова голосох“ – www.holosy.sk Й. Кеселіца повив, же є про нёго почливость быти частёв такого ґрандіозного і помпезного проєкту, бо цілый колектів авторів, творцїв, реалізаторів мать 26 особ. Сам ся не сподїв выслїднов верзіов складбы, котра выникла з малой обножкы, малой ветвічкы і розвила ся на великаньскый росконареный стром в повнім роспуку і росквітї, головно дакувші Надї Січаковій і Славові Калинякові. Выштудована і ерудована одборнічка на спів і хореоґрафії, Надежда Січакова, пісню управила на коморный спів, штирголосы і із своїм Православным хором жертвенно, професіонално а головно із сердцём нацвічіла тоту нелегку складбу і єдным разом почас фіналного награваня діріґовала. Мелодія той гімнічной піснї мать нюанс народной піснї. Надежда Січакова вєдно з Е. Пелаковов, Д. Шанґріковов, Л. Кнапіковов, В. Костём і далшыма співаками і співачками нацвічіли і наспівали пісню в супроводї коморного орхестра під веджінём Славоміра Калиняка. Шпеціално спомянути можеме могутный басовый голос Василя Лакату, котрый звучіть дуже достойно і маєстатно, є то голос як дзвін, але і прекрасный высокый вокал панї Пелаковой, мамы нашой славной Крістіны. Автором гармонізації і аранжма є Славомір Калиняк, прімажш выхыреной Маковіцї і учітель ЗУШ, котрый компоновав ку основной мелодії далшы музичны мотівы і вєдно з коморным орхестром складбу інштрументално інтерпретовав. Чудесно і величезно звучать слачікы, гуслї, віолончело, контрабас, але і флавты і далшы інштрументы.
Робота цілого колектіву выйде на ЦД і оцінять єй вшыткы тоты, котры ся гордо голосять ку Русинам, тоты котры ся тримають слов знамого стишка: Я Русин был, єсм і буду і тым потвердять фіналну поінту - мотто цілого проєкту: „КАРПАТЫ, КАРПАТЫ, ДОЛИНА ДОЛИНА, НА ВСЕ ЖЫТИ БУДЕ РУСИНЬСКА РОДИНА!“

Mate pravdu, keby aspoň

Mate pravdu, keby aspoň latinkou pisali po rusnacky (rusinsky). Myšľu, že vy ste avtorom rusinskoho slovnika pre firefox, a je dakde dostupnyj i slovnik, slovensko-rusynskyj? Ja ked jem pisal podľa toho slovnika pre firefox, tak veľo veci doma bišidujeme kuščok inakše jak asi podľa oficialni kodifikuvanoho jazyka.

было бы то лїпше кібы холем

было бы то лїпше кібы холем латинков ся писало. Але не є то легке. Кідь чоловік не годен писати по русиньскы так пише по словеньскы. Бы ся придав даякый онлайн курз як мають наприклад польскы Лемкы (http://www.lemkowyna.net/index.php?option=content&task=section&id=13&Ite...).
Автором словника суть нашы предкы Smile, я лем зозберав словка писаны подля правил де ся дало. Словеньско-русиньскый словник публікує ІнфоРусин, в каждім чіслї. Но подля языковых правил з року 1995, бо нашы представителї суть міджі собов розваджены...
Ту є русиньско-словеньскый словник (http://www.lemko.org/pdf/hnat_slovnik.pdf)
У нас тыж ся інакше бісїдує (бісідїє), кус твердше, літературный язык ниґда не буде як діалект. Але без функчного рус. школства тяжко іти допереду ...

Ďakuju šumni, v inforusyni

Ďakuju šumni, v inforusyni iši lem v juli začali, to bude dovše kym do konca dojdut. Ale dobri, že začali. Tak jak s cirkevnoslovienčinou začali už neznam či v odkazi sv. Cyrila i Metoda či v Istini. A perebačte, že jem ne zapnul azbuku Smile

барз шумна співанка. Аж ня

барз шумна співанка. Аж ня стряасло як ём тото слухал.

Під Карпатамі, нелегко, тяжко,
мати уснула, сонце зашло.
А сынок пришол, вступил до дому,
повісти словко немал ґу кому.

А за тым красный конець

Тото є міцнїше як співанка Мав єм камарата, гоц тота має іншу тему http://www.youtube.com/watch?v=8YKcEHIq6gU

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je ponediľok

22. apriľ 2019


Юліаньскый календарь:

9.áпріль 2019

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.