Кідь ся доспівать і дотанцює

Недавно єм быв ословленый, подля голосу молодов, редакторков єдных словацькых реґіоналных новинок, котра приготовльовала статю о Русинах в реґіоні під Татрами. Розговор по телефоні быв барз обогачуючій. Про редакторку, а і про мене.
-

Окрім того, же од мене просила контакты на Русинів, котры в спомянутім реґіону актівно роблять в области русиньской културы, дістали сьме ся і ку вопросам общым. Редакторка не знала майже нич, дашто десь зачула, штось може прочітала, но і то, што якось знала, потребовала овірити, бо якбач не знала, ці то так было з Русинами і ці то так было досправды, або ся їй то сплело.
-
І так єм дістав вопрос, ці то є правда, же сьме до року 1989 не могли голосити ся ку своїй народности. Повів єм, же гей. На то пришов далшый вопрос, ці то допсравды, і же ку чому ся мали голосити люди. Одповів єм, же то так досправды было, же то не суть жарты. І же сьме ся мали голосити ку Українцям, но резултат той політікы быв такый, же люди ся скоріше зачали голосити ку Словакам, што пречудесно помогло асімілації. Но і так єм зачав бісідовати о тім, же такой по войні Русинам одвдячіла ся Чехословакія за поміч коло освободжованя одступліньом Підкарпатьской Руси Совітьскому союзу, же далше Русинів чекали оптації, ліквідація Ґрекокатолиьцкой церькви, зміна навчалного языка на нашых школах на язык україньскый і так далше. Вытолковав єм їй вшытко, што помогло ку тому, же і кідь наша кількость каждым переписом населіня росне, є то все мало, бо на нашых селах жыє омного веце людей, но нажаль векшына голосить ся іщі все ку Словакам. Выраховав єм їй вшыткы чіны, котры помогли ку екстраскорій асімілації за 40 років. Не знала о тім нич. На вшытко ся ня веце раз опросила, ці тому добрі зрозуміла. І зрозуміла добрі, наперек їй несподіваню з інформацій, котры ся їй дістали.
-
Чітав єм статю, котру потім приготовила, і была написана добрі. Спомянула вшытко, што єм їй повів. І так быв розговор, ку котрому ся дістала завдякы тому, же мала писати о Русинах в їй реґіоні, про ню бізовно обогачуючій, бо днесь знать много інформацій, котры перед тым не знала. Про мене то было обогачуюче із іншого боку. Дякуючі розговору з молодов редакторков єм собі усвідомив, же хоць є уж майже 27 років од револуції, роснуть ту ґенерації молодых людей, котры ся доднесь не учать в школі на історії о злочінах, котры были зроблены на Русинах.
-
Є нормалне, же на історії ся днесь уж учіть і о тім, як несправедливо Чехословакія поступала проти чехословацькых Німців і Мадярів по Другій світовій войні, кідь їх насилно высельовали із теріторії державы і они навсе пришли о свої маєткы, фундушы, домы, котры ту мали. Схосновала ся на них колектівна вина за колаборацію, котра є днесь необгаїтельна. Но о тім, же ся софістікованішов методов ничіла в державі і далша меншына, же ся ничіли насилнов українізаційов співоснователі державы - Русины, котрым жадна колектівна вина ани ниґда не была за нич приписана, о тім є доднесь в учебниках історії на словацькых школах якось тихо. Вопрос стоїть ясно: Чом? Одповідь аж така ясна не є. Про мене є то незрозуміла справа.
-
Навчаня історії є барз важна справа. Є добре, жебы ся діти в школах учіли о тім, як несправедливо діяла держава односно Німців і Мадярів по Другій світовій войні. Но так само є потрібне, жебы ся молоды люди учіли і о тім, як держава ничіла і далшу народность, як сістематічно ничіла українізаційов Русинів. Зло є зло. Не є менше, ани векше зло. Не мож злегшовати зло, котре было роблене на Русинах в порівнаню зо злом, котре было зроблене на Німцях ці Мадярях. За каждым тым злом суть судьбы людей, їх родин, їх стражданя. Покля люди не будуть знати історію і то, што зле ся в ній зробило односно іншых людей, потім ся тяжко можуть остеречі єднакых хыб в сучасности, або в будучности. Пак ся легко може стати то, же такы хыбы ся будуть повторяти. Може не на тых самых, може на іншых, лемже знова раз то буде лем зло.
-
Є час різных фестівалів, роблять ся ватры і ходить ся на грибы. Но як скінчіть сезона тых найосновнішых русиньскых справ, як вшыткы доспівають і дотанцюють, може бы не было на шкоду, жебы коло чеканя на нову фестівалову сезону русиньскы орґанізації ословили міністерство школства і пропоновали додати до навчалных планів історії і дакілько фактів о тім, як ся поступало проти Русинів по 1945-ім році. Аж потім собі мож знова заспівати.
-
Петро Медвідь
-
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je četver

21. september 2017


Юліаньскый календарь:

9. cептéмбер 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.