Запрошіня і акції

Русиньскый плес в Празї, 9.2.2013, Културный дім Ладві, Прага 8

9. фебруара 2013 орґанізує здруженія Русины.цз - русиньска ініціатіва в ЧР в Културнім домі Ладві в Празї 8 далшій річник русиньского плесу. Офіціалній плаґат акції, інформацію о проґраму і цінї тікетив даме знати зачатком януара.

Тікеты ся будуть продавати лем через інтернет.
Зачаток продая буде 9.1.2013 на сторінцї ples.rusini.cz

Як ся хочете опросити дашто вецей або мате інтерес о підпору орґанізації плесу, так нас можете контактовати на info@rusini.cz
Як собі хочете посмотрити яка была атмосфера плесу минулый рік, потім посмотьте Русиньскый плес в Празї
Досвіданя на нашім русиньскым плесу 9.2.2013 в в Културнім домі Ладві !!!

Святый Андрій - патрон невіст

Андрій быв патроном молодіць та зато быв тот день покапчаный передовшыткым з богатыма практіками заміряныма на ворожкы о одаваню. І кідь в тім припадї ся чіслены любостны ворожкы споёвали з маґіов, котра мать старше корїня. Ворожкы выходили з понята, же доля чоловіка є з ґрунту становлена такой по народжіню а же кажде дївча, котре ся раз одасть, мать з долї становленого мужа. Через даякы маґічно-віщі акты годно было ся дізнати о будучім другови даны, як ся одбыли у вгоднім часї. А тым была праві святоандрійска ніч, припадаюча в ґреґоріаньскім календарю на 30. новембра а в юліаньскім на 13. децембра. Вечур ся дївчата сходили в єдній хыжі а по погощіню почали ворожыти, жебы ся дізнали за кого підуть за муж.

ПаедДр. А. Деревяникова в Празї преднашала о місцї співанкы в жывотї Русинів

Анна Деревяникова, ПгД., є музична педаґожка, ведуча Катедры музичной і вытварной выховы ПФ ПУ в Пряшові. Уж 25 років співать во фолклорной співацькой ґрупы Поляна з русиньского села Орябина на выходї Словенська. ПаедДр. А. Деревяникова прияла позваня здружіня Русины.цз - русиньска ініціатіва в ЧР і в суботу 27.10.2012 выступила в Дому народностных меншин з преднашков Співанка - неділительна часть жывота Русинів.

Віцо - змачаный, но неперемокавый Русин в Празї ( e-GAG 41-42/2012 )

В часопису Чеськой унії карікатурістів вышла статя о акції, котру в четверь 4.10.2012 в Дому народностных меншин в Празї зорґанізовало здружіня Русины.цз - русиньска ініціатіва в ЧР.

Здрой: http://www.ceska-karikatura.cz

Здружіня Русины.цз - русиньска ініціатіва в ЧР започало проєкт Русины в ЧР - мовчаца меншина проєкціёв і бісїдов з Ф. Віцом

Подля выслїдків списованя людей в року 2011 ся приголосило ку русиньской народности в ЧР 1070 людей. Подля неофіціалных одгадів есть їх почет омного высшый (згруба 10 000 особ). Здружіня Русины.цз - русиньска ініціатіва в ЧР собі дало за ціль в рамках проєкту Русины в ЧР - мовчаца меншина ословити Русинів жыючіх в ЧР, жебы ся голосили к одразу културных годнот і традіції своїх предків. Далей тыж хоче інформовати чеську сполочность о Русинах, їх історії, културї і природных красах реґіону, де Русины жыють.
Перша акція проэкту ся одбыла в четверь 4.10.2012 о 18 год в Дому народностных меншин в Празї. Обсягом акції было промітаня документарного філму П. Керекеша Ладомирівске морытаты і леґенды о жытелёх русиньского села Ладомирова. В документу ся вказал тыж русиньскый актівіста і карікатуріста Федор Віцо, котрый по скінчіню промітаня поросповідал нелем о філмі, Русинах і своїх кресбах. Бісїду доповнила мінівыставка карікатур Ф. Віца.
Свої чутя з акції записав член здружіня Петер Чулак, родак з Бардеёва. Статю доповняет мала фоторепортаж автора.

Здружіня Русины.цз - русиньска ініціатіва в ЧР започінат проєкт Русины в ЧР - мовчаца меншина проєкціёв і бісїдов з Ф. Віцом.

Подля выслїдків списованя людей в року 2011 ся приголосило ку русиньской народности в ЧР 1070 людей. Подля неофіціалных одгадів есть їх почет омного высшый (згруба 10 000 особ). Здружіня Русины.цз - русиньска ініціатіва в ЧР собі дало за ціль в рамках проєкту Русины в ЧР - мовчаца меншина ословити Русинів жыючіх в ЧР, жебы ся голосили к одразу културных годнот і традіції своїх предків. Далей тыж хоче інформовати чеську сполочность о Русинах, їх історії, културї і природных красах реґіону, де Русины жыють.
Перша акція проэкту ся одбыде в четверь 4.10.2012 о 18 год в Дому народностных меншин в Празї. Обсягом акції буде промітаня документарного філму П. Керекеша Ладомирівске морытаты і леґенды о жытелёх русиньского села Ладомирова. В документу ся вкаже тыж русиньскый актівіста і карікатуріста Федор Віцо, котрый по скінчіню промітаня поросповідуе нелем о філмі, Русинах і своїх кресбах. Бісїду доповнит мінівыставка карікатур Ф. Віца.

Рыхтованя їдел на русиньскый фестівал стравы в Ембріджі

В понедїлёк вечур "Halushky Stirrer Society (Здружіня мішачів галушок)", або HSS -- ґрупа хлопів векшынов штиридцятників тай пятьдесятників -- ся споїли жебы приготовити 500 порцій бандурчаных галушок.

В їх кухнї -- зробили мішанину в пару великых купчіх горцях -- они протисковали тїсто з воды, яєць, мукы і бандурок до галушок велихых як теёва ложочка.

Під калапами і хустками мали спочене волося, та за фартухами они ховзали порції галушок до горнцїв, мішаючі, жебы ся галушкы не злїпили. Як треба, перемістять напівварены галушкы з крохмалёвой воды до чістого горнця.

Каламутна вода спід Kремінця

Перебігом єдного дня – 14 юлія пройшли два фестівалі из єднаков назвов «Кремінець-2012». Єден – на горі Кремінець, другый – у с. Новоселиця (Нова Седліца) на словацькому боці. У пережі рокы фестівал усе проходив на горі, закладали го у 2007 році молоді ентузіасты, скорше як приватні особы, котрі кус асоціёвали себе из даяков русинськой орґанізаціёв – ци то из Закарпатськов областнов надаціёв «Русинська школа» (Ужгород), ци из Русинськов Обродов у Словакії, то значит из орґанізаціями, котрі входили до Світового конґреса Русинів. Єден рік доста активный в орґанізованю фестівала быв и «Клуб русинів» из Пряшева. На Кремінці міста выстане ушыткым – была би дяка своёв участков подпорити тото двиганя!

Severoamerický líder rusínov navštívil sídlo SNM – Múzea rusínskej kultúry v Prešove

Predseda najväčšej Severoamerickej Rusínskej kultúrnej organizácie navštívil nové sídlo Slovenského národného múzea – Múzea rusínskej kultúry v Prešove na Masarykovej ulici č. 20 a prihovoril sa hosťom na neformálnej besede 12. júla 2012 v priestoroch Múzea vín.
John J. Righetti, prezident Karpato-rusínskej spoločnosti z Pittsburghu (Carpatho-Rusyn Society of Pittsburgh), navštívil nové sídlo SNM - Múzea rusínskej kultúry v Prešove a hovoril s lídrami a členmi komunity Rusínov o pokroku v rusínskom kultúrnom hnutí v Severnej Amerike a Európe.
Pán Righetti sa prihovoril účastníkom besedy o 18:30 hod. v príjemných historických priestoroch Múzea vín, keďže v súčasnej dobe budova SNM – Múzea rusínskej kultúry v Prešove je pre verejnosť zatvorená – čaká na rekonštrukciu. Hosť prišiel na pozvanie Klubu Rusínov Slovenska a SNM – Múzea rusínskej kultúry v Prešove.
Karpato-rusínska spoločnosť má formálne partnerstvo so Slovenským národným múzeom – Múzeom Rusínskej kultúry a pri príležitosti tohto stretnutia pán Righetti odovzdal Oľge Glosíkovej, riaditeľke múzea artefakty zo života severoamerickej komunity Rusínov, ktoré rozšíria zbierkový fond múzea.

Trenčianska POHODA tak trošku aj rusínska - voľná úvaha na tému voľnosť, sloboda, všetko možné a pohoda

Ono je to skôr Kaščákova Pohoda. Tohto roku PoHoDa splnila moje očakávania, aj keď som bol na tejto skutočne megalomanskej a dokonale zorganizovanej akcii po prvýkrát v živote. O tom, že mám pravdu, svedčí aj rating anglickej inštitúcie, ktorá sa špecializuje na vyhodnocovanie hudobných festivalov podobného druhu a práve oni vyhodnotili Kaščákovu Pohodu tak, že jej pridelili plných 10 bodov z 10-ich možných a pritom minuloročný ročník Pohody mal len 9 a nikto iný desiatku nedostal! Týmto sa naša slovenská Pohoda dostala medzi cca 5 najlepších európskych festivalov a asi tak medzi 15 či 20 najlepších festivalov sveta a to už veru je čo povedať. Tohto roku bolo údajne na Pohode okolo 20 až 25 tisíc návštevníkov, no ja sa ešte viac teším, na našu rusínsku pohodu na festivale Lemkivska vatra v Ždyni, zhruba 5 kilometrov za hraničným prechodom Becherov, kde sa každoročne zíde okolo 5 – 7 tisíc záujemcov z radov mládeže i tých skôr narodených. Všetci prídu hlavne kvôli dobrej zábave a nálade, dobrej stanovačke v peknom prostredí a samozrejme aj za hudbou, modernou i ľudovou.

Zdieľať na Facebooku Syndicate content

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je sereda

21. februar 2018


Юліаньскый календарь:

8. фебруáр 2018

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.