Запрошіня і акції

Русиньскый плес в Празї, 9.2.2013, Културный дім Ладві, Прага 8

9. фебруара 2013 орґанізує здруженія Русины.цз - русиньска ініціатіва в ЧР в Културнім домі Ладві в Празї 8 далшій річник русиньского плесу. Офіціалній плаґат акції, інформацію о проґраму і цінї тікетив даме знати зачатком януара.

Тікеты ся будуть продавати лем через інтернет.
Зачаток продая буде 9.1.2013 на сторінцї ples.rusini.cz

Як ся хочете опросити дашто вецей або мате інтерес о підпору орґанізації плесу, так нас можете контактовати на info@rusini.cz
Як собі хочете посмотрити яка была атмосфера плесу минулый рік, потім посмотьте Русиньскый плес в Празї
Досвіданя на нашім русиньскым плесу 9.2.2013 в в Културнім домі Ладві !!!

Святый Андрій - патрон невіст

Андрій быв патроном молодіць та зато быв тот день покапчаный передовшыткым з богатыма практіками заміряныма на ворожкы о одаваню. І кідь в тім припадї ся чіслены любостны ворожкы споёвали з маґіов, котра мать старше корїня. Ворожкы выходили з понята, же доля чоловіка є з ґрунту становлена такой по народжіню а же кажде дївча, котре ся раз одасть, мать з долї становленого мужа. Через даякы маґічно-віщі акты годно было ся дізнати о будучім другови даны, як ся одбыли у вгоднім часї. А тым была праві святоандрійска ніч, припадаюча в ґреґоріаньскім календарю на 30. новембра а в юліаньскім на 13. децембра. Вечур ся дївчата сходили в єдній хыжі а по погощіню почали ворожыти, жебы ся дізнали за кого підуть за муж.

ПаедДр. А. Деревяникова в Празї преднашала о місцї співанкы в жывотї Русинів

Анна Деревяникова, ПгД., є музична педаґожка, ведуча Катедры музичной і вытварной выховы ПФ ПУ в Пряшові. Уж 25 років співать во фолклорной співацькой ґрупы Поляна з русиньского села Орябина на выходї Словенська. ПаедДр. А. Деревяникова прияла позваня здружіня Русины.цз - русиньска ініціатіва в ЧР і в суботу 27.10.2012 выступила в Дому народностных меншин з преднашков Співанка - неділительна часть жывота Русинів.

Віцо - змачаный, но неперемокавый Русин в Празї ( e-GAG 41-42/2012 )

В часопису Чеськой унії карікатурістів вышла статя о акції, котру в четверь 4.10.2012 в Дому народностных меншин в Празї зорґанізовало здружіня Русины.цз - русиньска ініціатіва в ЧР.

Здрой: http://www.ceska-karikatura.cz

Здружіня Русины.цз - русиньска ініціатіва в ЧР започало проєкт Русины в ЧР - мовчаца меншина проєкціёв і бісїдов з Ф. Віцом

Подля выслїдків списованя людей в року 2011 ся приголосило ку русиньской народности в ЧР 1070 людей. Подля неофіціалных одгадів есть їх почет омного высшый (згруба 10 000 особ). Здружіня Русины.цз - русиньска ініціатіва в ЧР собі дало за ціль в рамках проєкту Русины в ЧР - мовчаца меншина ословити Русинів жыючіх в ЧР, жебы ся голосили к одразу културных годнот і традіції своїх предків. Далей тыж хоче інформовати чеську сполочность о Русинах, їх історії, културї і природных красах реґіону, де Русины жыють.
Перша акція проэкту ся одбыла в четверь 4.10.2012 о 18 год в Дому народностных меншин в Празї. Обсягом акції было промітаня документарного філму П. Керекеша Ладомирівске морытаты і леґенды о жытелёх русиньского села Ладомирова. В документу ся вказал тыж русиньскый актівіста і карікатуріста Федор Віцо, котрый по скінчіню промітаня поросповідал нелем о філмі, Русинах і своїх кресбах. Бісїду доповнила мінівыставка карікатур Ф. Віца.
Свої чутя з акції записав член здружіня Петер Чулак, родак з Бардеёва. Статю доповняет мала фоторепортаж автора.

Здружіня Русины.цз - русиньска ініціатіва в ЧР започінат проєкт Русины в ЧР - мовчаца меншина проєкціёв і бісїдов з Ф. Віцом.

Подля выслїдків списованя людей в року 2011 ся приголосило ку русиньской народности в ЧР 1070 людей. Подля неофіціалных одгадів есть їх почет омного высшый (згруба 10 000 особ). Здружіня Русины.цз - русиньска ініціатіва в ЧР собі дало за ціль в рамках проєкту Русины в ЧР - мовчаца меншина ословити Русинів жыючіх в ЧР, жебы ся голосили к одразу културных годнот і традіції своїх предків. Далей тыж хоче інформовати чеську сполочность о Русинах, їх історії, културї і природных красах реґіону, де Русины жыють.
Перша акція проэкту ся одбыде в четверь 4.10.2012 о 18 год в Дому народностных меншин в Празї. Обсягом акції буде промітаня документарного філму П. Керекеша Ладомирівске морытаты і леґенды о жытелёх русиньского села Ладомирова. В документу ся вкаже тыж русиньскый актівіста і карікатуріста Федор Віцо, котрый по скінчіню промітаня поросповідуе нелем о філмі, Русинах і своїх кресбах. Бісїду доповнит мінівыставка карікатур Ф. Віца.

Рыхтованя їдел на русиньскый фестівал стравы в Ембріджі

В понедїлёк вечур "Halushky Stirrer Society (Здружіня мішачів галушок)", або HSS -- ґрупа хлопів векшынов штиридцятників тай пятьдесятників -- ся споїли жебы приготовити 500 порцій бандурчаных галушок.

В їх кухнї -- зробили мішанину в пару великых купчіх горцях -- они протисковали тїсто з воды, яєць, мукы і бандурок до галушок велихых як теёва ложочка.

Під калапами і хустками мали спочене волося, та за фартухами они ховзали порції галушок до горнцїв, мішаючі, жебы ся галушкы не злїпили. Як треба, перемістять напівварены галушкы з крохмалёвой воды до чістого горнця.

Каламутна вода спід Kремінця

Перебігом єдного дня – 14 юлія пройшли два фестівалі из єднаков назвов «Кремінець-2012». Єден – на горі Кремінець, другый – у с. Новоселиця (Нова Седліца) на словацькому боці. У пережі рокы фестівал усе проходив на горі, закладали го у 2007 році молоді ентузіасты, скорше як приватні особы, котрі кус асоціёвали себе из даяков русинськой орґанізаціёв – ци то из Закарпатськов областнов надаціёв «Русинська школа» (Ужгород), ци из Русинськов Обродов у Словакії, то значит из орґанізаціями, котрі входили до Світового конґреса Русинів. Єден рік доста активный в орґанізованю фестівала быв и «Клуб русинів» из Пряшева. На Кремінці міста выстане ушыткым – была би дяка своёв участков подпорити тото двиганя!

Severoamerický líder rusínov navštívil sídlo SNM – Múzea rusínskej kultúry v Prešove

Predseda najväčšej Severoamerickej Rusínskej kultúrnej organizácie navštívil nové sídlo Slovenského národného múzea – Múzea rusínskej kultúry v Prešove na Masarykovej ulici č. 20 a prihovoril sa hosťom na neformálnej besede 12. júla 2012 v priestoroch Múzea vín.
John J. Righetti, prezident Karpato-rusínskej spoločnosti z Pittsburghu (Carpatho-Rusyn Society of Pittsburgh), navštívil nové sídlo SNM - Múzea rusínskej kultúry v Prešove a hovoril s lídrami a členmi komunity Rusínov o pokroku v rusínskom kultúrnom hnutí v Severnej Amerike a Európe.
Pán Righetti sa prihovoril účastníkom besedy o 18:30 hod. v príjemných historických priestoroch Múzea vín, keďže v súčasnej dobe budova SNM – Múzea rusínskej kultúry v Prešove je pre verejnosť zatvorená – čaká na rekonštrukciu. Hosť prišiel na pozvanie Klubu Rusínov Slovenska a SNM – Múzea rusínskej kultúry v Prešove.
Karpato-rusínska spoločnosť má formálne partnerstvo so Slovenským národným múzeom – Múzeom Rusínskej kultúry a pri príležitosti tohto stretnutia pán Righetti odovzdal Oľge Glosíkovej, riaditeľke múzea artefakty zo života severoamerickej komunity Rusínov, ktoré rozšíria zbierkový fond múzea.

Trenčianska POHODA tak trošku aj rusínska - voľná úvaha na tému voľnosť, sloboda, všetko možné a pohoda

Ono je to skôr Kaščákova Pohoda. Tohto roku PoHoDa splnila moje očakávania, aj keď som bol na tejto skutočne megalomanskej a dokonale zorganizovanej akcii po prvýkrát v živote. O tom, že mám pravdu, svedčí aj rating anglickej inštitúcie, ktorá sa špecializuje na vyhodnocovanie hudobných festivalov podobného druhu a práve oni vyhodnotili Kaščákovu Pohodu tak, že jej pridelili plných 10 bodov z 10-ich možných a pritom minuloročný ročník Pohody mal len 9 a nikto iný desiatku nedostal! Týmto sa naša slovenská Pohoda dostala medzi cca 5 najlepších európskych festivalov a asi tak medzi 15 či 20 najlepších festivalov sveta a to už veru je čo povedať. Tohto roku bolo údajne na Pohode okolo 20 až 25 tisíc návštevníkov, no ja sa ešte viac teším, na našu rusínsku pohodu na festivale Lemkivska vatra v Ždyni, zhruba 5 kilometrov za hraničným prechodom Becherov, kde sa každoročne zíde okolo 5 – 7 tisíc záujemcov z radov mládeže i tých skôr narodených. Všetci prídu hlavne kvôli dobrej zábave a nálade, dobrej stanovačke v peknom prostredí a samozrejme aj za hudbou, modernou i ľudovou.

Zdieľať na Facebooku Syndicate content

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je pjatnіca

28. apriľ 2017


Юліаньскый календарь:

15.áпріль 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.