Язык і література

Світовы - Svіtovy

 

Світовы

Не єм гнешній,
Ани вчерашній ніт,
Бо неглядам
вчерашній день.

Svіtovy

Ne jem hnešnіj,
Ani včerašnіj nіt,
Bo nehľadam
včerašnіj deň.

Гледаня ся на чуджыні - Hledaňa sja na čudžynі

 

Гледаня ся на чуджыні
Де-м ся очув на чуджыні,    
Ці то ту мій любый край,
Ці то правда є на віні,
Ці лем якась плана бай.
Hledaňa sja na čudžynі
De-m sja očuv na čudžynі,
Cі to tu mіj ľubyj kraj,
Cі to pravda je na vіnі,
Cі lem jakas plana baj.

Ivan Pop: Malé dejiny Rusínov – prvá rozsiahlejšia súhrnná práca o dejinách Rusínov vydaná v slovenčine

Na Slovensku dlho chýbala publikácia, ktorá by sa podrobnejšie venovala dejinám malého stredoeurópskeho národa Rusínov. Rusínska obroda vydala niekoľko stručných prác P. R. Magocsiho. Zaujímavou je tiež práca P. Švorca Zakliata zem, ktorá sa však venuje len obdobiu rokov 1918 - 1946. Okrajovo sa dá čerpať aj z prác venujúcim sa slovenským dejinám. Dejinám Podkarpatskej Rusi sa venuje vo svojich prácach historik Ivan Pop. Ivan Pop vydal niekoľko kníh k danej problematike v češtine, ruštine a angličtine. Vďaka vydavateľskej podpore Združenia inteligencie Rusínov Slovenska vychádza v slovenčine prvá rozsiahlejšia monografia venujúca sa dejinám Rusínov. Jej autorom je práve Ivan Pop.

Карел Чапек: Гордубал

Тяжкокровный Юрій Гордубал ся вертать по восьмых роках з Америкы, де міджі чуджо-говорячіма людми одвыкнув бісїдї, на Підкарпатьску Русь до села Криве. Споминать на тяжку роботу в банї і думать на то як прикупить за ушпорены долары поля і коровы і же тоты буде пасти на полонинї на свіжым вздуху. Тїшыть ся на свою жену Полану і дївку Гафію. Но скламе ся; чекають на нёго тяжкы пробы......

 

Книга (по чеськы) ся дасть скачати на: http://www.mlp.cz/cgi/ebaweb/katlist?LANGUAGE=CZE&T_KEY=2760689

Aleksander Pavlovič - Hory! Hory zeleneňky... - nepublikovanyj stišok

Stišok Hory zeleneňky napisav A. Pavlovič jak študent teologiji v Trnavi v 1847 roci. Mav tohdy 26 rokiv.Tam počav pisati veršy po rusiňsky na makovickim dijalekti.
Molodyj Aleksander iši nepisav azbukov, bo neznav, ale latinkov - v 1845 roci.
U verši Hory! Hory zeleneňky...opisav doľu samoho sebe jak siroty, koli v rannim ditiňstvi strativ otcja a zanedovho i mamu.

Цілованя з Карпатами (Cіlovaňa z Karpatami)

Вышло сонце над Карпаты,
Поласкотило закутя,
Зелены гаї мохнаты,
А ты маш в собі почутя.

Што то за туга могуча,
Во мі тремтить, гріє?
Пришла с грмотом як туча,
Лагіднов любовлёв мі є.

Фраїрці (Frajircі)

Фраїрці

В повітрю черяючіхся думок,
Тихоніцко,
Моє серце Тя збачіло,
Твою красу
Собі лытаючі пило.

Сміхом мілодарным ся обзрілась,
Шептаючі
Мыслёв єсь мі проходила,
Своїм чутём
Во мі ...мене-сь погладила.

Днесь блажена радость
Світу ся яла.
Я дыхав єм Твою доброту
Пригорщами...
... тоту душы чістоту.

Ішлась кроком танця
Як моделка,
Граючі ся світлом ночі,
Легіценько
Вліталась до моїх очі.

Як непереставаюче сонце
Роздаваш тугу...
Кров мі міцнійше пулзує...
... лагідненько
Тебе як ангела чує.

Kniha Nadіji Varcholovoj – ODKIAĽ A KEDY...

Na kincju noho roku, «Spіlka ukrajinskych pismennykіv Slovaččini» vydala knižku pracovničky Muzeja ukrajinskoj kultury vo Svidniku Naďіji Varcholovoj - ZVІDKI I KOLI. Ide o peršu publikaciju na Sloveňsku, v kotrij sja prezentuje žaner narodnoj tvorby, prihadok, pripovidok, v kotrych sja hvarit o minulosti našych rusinskych sel i o ťіm jak vznikali ich nazvy.

Книга Надії Вархоловой – ЗВІДКИ И КОЛИ

На кинцю ного року, «Спілка українских писменників Словаччини» выдала книжку працовничкы Музея українской културы во Свиднику Надії Вархоловой – ЗВІДКИ И КОЛИ. Иде о першу публикацию на Словеньску, в котрий ся презентує жанер народной творбы, пригадок, приповидок, в котрых ся гварит о минулости нашых русинскых сел и о тім як взникали их назвы. Публикация обсягує материялы з цилой руснацкой околици, то значит од Левочи, Старой Любовні, Бардова, Свидника, Лабирце, Вароша, Гуменного, Снины.

Гусарь шмарив камінь...

Гусарь шмарив камінь,
До качкы на ріньох,
Забрздячный качур,
Хіхотав ся з обидвох.
Старый коцур за вирьбы,
Юзыком сі мляснув,
„Лем най сь треплють далей !",
А ґазда світло згаснув.
На ! У тмі сме шыткы єдно,
Тма, темнота спаять,
Світло розділіє,
Най сі каждый найде,
Де свою чисть подіє!

Zdieľať na Facebooku Syndicate content

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je sereda

20. september 2017


Юліаньскый календарь:

8. cептéмбер 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.