Язык і література

Словацько - русиньскый термінолоґічный словарь

Словарь быв основаный з потребы вытворити основный фундамент термінолоґічной базы, котрый бы торив основу про переклад урядных текстів і документів до языків народностных меншын враховано русиньского языка. Своїм обсягом є словарь датабазов найфреквентованішых термінів з выбраных сфер штатной справы (Міністерство транспорту, будованя і реґіоналного розвиваня СР, Міністерство жывотного окружіня СР, Міністерство внутрішніх діл СР, Міністерство фінанцій СР, Міністерство роботы, соціалных діл і родины СР) і самосправы міст і сел Словакії.
Словарь обсягує подля алфавіту зошоровыны адміністратівно-правны термінолоґічны слова, котры суть доповнены зафіксованыма термінолоґічныма фразами выбраныма з окремых урядных документів. Словарь ся складать з 5 581 выражінь і словных споїнь, котры суть розділены до трѐх основных рамиків. Основну термінолоґічну базу творить першый рамик словаря, в котрім є 4 996 термінолоґічных слов. В сругім рамику словаря ся находять 443 скорочінь, а послідній словарьный рамик обсягує 142 назв правных передписів.
Языкову основу русиньской части словаря творить штандардізована верзіа русиньского языка кодіфікована в році 1995. Правопис русиньской части словаря быв поправеный подля языковых підручників: Ябур, В., Панько, Й.: Орфоґрафічный словник русиньского языка, Пряшів, 1994. Ябур, В., Панько, Й.: Правила русиньского правопису, Пряшів, 1995.

Словацько-русиньскый термінолоґічный словарь - стягнути в ПДФ

Хочете штудовати русиньскый язык?

До 31. мая 2012 новоствореный Інштітут мадярьского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові приїмать іщі приглашкы на академічный рік 2012/2013 на денны бакаларьскы штудії учітельскых штудійных проґрамів в комбінації предметів. Міджі іншыма, выбрати собі мож і комбінацію мадярьскый язык і література – русиньскый язык і література.
Адреса на посланя приграшкы: Prešovská univerzita v Prešove, Ústav maďarského jazyka a kultúry, Ul. 17. novembra 15, 080 01 Prešov.
Веце інформацій найдете на: http://www.unipo.sk/pracoviska/umjk/1

Темы дізертачных робот з карпаторусиністікы

Філозофічна факулта Пряшівской універзіты на своїй вебсторінцї опубліковала темы дізертачных робот окремых школителїв на академічный рік 2012/2013.

В штудійнім одборї 2.1.28 славяньскы языкы і літературы в штудійнім проґрамі славістіка є выписаных по першырыз пять тем з русиньского языка і літературы доц. ПгДр. Анны Плїшковой, ПгД. Потенціалны докторанды, котрых інтересує сфера карпаторусиністікы і перспектівно уважують ся нёв занимати професіонално, можуть собі выбрати з наслїдуючіх тем:

1. Лексікално-штілістічны аспекты русиньского языка в умелецькій прозї Марії Мальцовской.

2. Языкова култура і языкова норма сучасных русиньскых масмедій в СР.

3. Язык русиньской літературы народного возроджіня і сучасный русиньскый літературный язык.

4. Тенденції розвоя языка карпатськых Русинів на сторінках періодічной пресы другой половины 19. ст. – першой половины 20. ст.

5. Русиньскый літературный язык в процесї зближованя варіантів.

Приглашкы на докторандьскы штудії ФФ ПУ приїмать до 4. юна 2012.

Веце інформацій мож найти на: http://www.unipo.sk/1071.

ПРОПОЗІЦІЇ НА ДУХНОВІЧІВ ПРЯШІВ 2012

Русиньска оброда на Словеньску выголошує на рік 2012 цїлословеньску сутяж в умелецькій декламації на русиньскім языку під назвов Духновічів Пряшів 2012. В сутяжі можуть брати участь дїти матерьскых школ, школярї середнїх школ, учілищ, штуденты высокых школ тай дорослы, в становленых катеґоріях 0-5.

Русиньскый словник

Слово є ґрунтом каждого языка. Є то найменша єдиніця языка, котра мать якесь значіня. Карпаторусиньскый язык є богатый, наприклад діалектный словник Миколы Грицака закарпатьскых бісїд обсягує коло 300 000 словок. Но словеньскы Русины дотеперь не мають інтернетовый словник, якый бы быв легко доступный і забезпечив доступне і швыдке гляданя потребного слова.
На початок сьме вырїшыли опубліковати словеньско-русиньскый словник в латиніцї і кіріліцї. Словник мать коло 50 000 перекладаных двоїць, цїль быв жебы зачати з найросшыренїшыма словками. Поужыта є тіпічна сістема інтернетовых словників, же найдете лем словко без подробнїшого попису.


Путованя Мароша Крайняка русиньскым простором в ёго дебутовій прозї Карпатія

Автор прозы (походжінём із села Вышня Ялова – окрес Свідник) путує русиньскым простором тай уважує над ёго долёв і долёв ёго людей. Вступує до країны і локаліт якы лежать нелем на теріторії Словеньска а ай на Лемковинї (Польско), на Підкарпатьскій Руси (Україна), а в еміґрантьскых кругах (США а Братїслава).
У вступных капітолах є у фраґментах назначена часть недавной історії, котра была головнов прічінов нарушіня компактности того етніка. Далшый текст поступує до сучасности а говорить о авторовій конфронтації з реалітов Русинів а реалітов цїлого простора, котрый в ёго оптіцї напрямує к фаталному вывою.

Vyhrajte knihu Carpathia o putovaní Maroša Krajňáka rusínskym priestorom

Maroš Krajňák, rodák z rusínskeho sela Vyšná Jedľová vydal nedávno svoju debutovú prózu pod názvom Carpathia. Som rád, že autor prišiel s návrhom venovať jeden výtlačok knihy do súťaže, ktorú na Holosoch vyhlásime. Po dohode s autorom sme sa rozhodli venovať knihu tomu súťažiacemu, ktorý pútavo zareaguje na nasledujúcu úlohu.
Zadanie priamo od autora:
"Može by jem sa zamirial na "Andija Pysanskoho" (aj ked je to fenomen može lem z okolyci Svydnyka). Knyžku by jem venoval dakomu (vybranonu), chto na HOLOSY.SK (abo FB fanpage Holosy) pišľe Andijovu fotku (može dachto mat), abo naj napyše o Andrijovi dajakyj realnyj sprostredkuvanyj prybeh, abo vlastnyj zažytok."
Súťaž trvá minimálne do 1.1.2012.

Серґiй Ворон – «Станiслав Руський»

Серґiй Ворон приносит своïм читателём далше незвычайне выданя, цалком несподiваный нагляд на такы ричi, котры ся вытворили сторiчами и не пидлiгают ниякому науковому кореґуваню.
Першый дiл – книга «Гуцули, Божi Соколи» (2010), обознамила читателiв з новов формов порозумлiня етимолоґiï назвох мiстох, сел, прозывок i призвиск. Тота книжка є основов про порозумлиня другого дiлу – книгы «Станiслав Руський».
Так як на прикладi етнониму Гуцули так i на прикладi назвы Станiслав автор высвитлює реальну можливисть розкодувати гоцьяку назву, або гоцьяке призвиско.
Автор у книжци «Станiслав Руський» читателiм реальнi хказує моменты розкодуваня, котры сут основов про шыткы найновшы выскумы – баревны фраґменты давной картоґрафiï, котры сут доказом «паранормалной», неформалной етимолоґiï.

Серґiй Ворон – «Гуцули, Божi соколи»

«Гуцулы не сут збiйникы а охранцёве» таку гипотезу уваджат во своïй книжци иванофранкiвскый аматерскый литераровед Серґiй Ворон. Його книжка «Гуцули, Божi соколи» є вызвов про офицiялну литерарну науку, накелё во своïх етимолоґiцкых выскумох Серґiй Ворон приходит ґу несподiваным выследком, котры вывертают теорiï литерарных ведцив.
Накелё литератна веда дотеперь не доказала розшифрувати карпатскы назвы, автор ся роздумал приступити ґу тайнам Карпатского реґiёну нетрадичнi. Ёго методы уможнюют розкодувати гоцьяке призвиско або назву села. Основов розшифруваня є рештаврацiя старых славянскых охранно-сторожных терминiв, котры автор роздiлил до скупин. Подля автора – призвиска жытелiв Карпат сут вытворены з двох-трёх закладiв а сут одводжены од их професiï в охранным системi, накелё векшына з них жыла в Карпатах з цилём охороняти села, мiста, краïну.

Духновічів Пряшів 2011 в штатістіках

12-ый рочник Духновічового Пряшова  запише ся до історії діятельства Русиньской оброды на Словеньску,  главні в тім, же  на конкурзі  брали  участь декламаторы аж  з 10-ох окресів, конкретні:  Снина, Меджілабірці, Свідник, Бардійов, Стара Любовня, Стропків, Сабинів, Кошыці, Брезно а докінце - з Новых Замків.  Што вєдно творило участь 12  основных шкіл, дві  ґімназії, готеловой академії  і ФФ Пряшівской Унівезніты, што значіть, же на тогорочнім Духновічовім Пряшові брало участь цілково  129 декламаторів. Тогорочный цілословеньскый конкурз быв вызначный і в  тім, же попершый раз на нім брали участь школяри з Русиньской школы в Чабинах, під веджіньом діректоркы школы Марії Ясиковой, так само попершый раз участь на Духновічовім Пряшові брали діти з ОШ в Якубянах (старолюбовняньского окресу), котрых на конкурз ініціовав Інж. М. Караш. По першыраз участь на конкурзі брала і штудентка русиньского языка ФФ ПУ Майка Шуркалова з Бехерова, котра на універзіті штудує другым роком.  Попершый раз брав участь на такій акції і заступця Русинів зо сусіднього Мадрярьска - Ґабрієл Гатінґер, вызначный русиньскый поет і писатель, бывшый член СРР за Мадярьско, котрый окрем члена пороты на акції выступив і з рефератом як раз на тему Духновіч, його діятельство і переклады Духновічовых стишків з мадярьского языка.  На тогорочнім Духновічовім Пряшові змагало ся в катеґоріях од О-ой аж по 5-ту катеґорію, де попершый раз брало участь найвеце декламаторів в тій наймолодшій О-ій катеґорії. Змагало ся в пятьох жанрах: поезія, проза, властна творчість, духовна творчість і малы сценічны формы. Найвеце декламаторів приголосило ся до катеґорії проза. Тото хоць лем в короткости характерізує 11-ый рочник Духновічового Пряшова.

Zdieľať na Facebooku Syndicate content

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je subota

18. november 2017


Юліаньскый календарь:

5. новéмбер 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.