Язык і література

Možnosti štúdia rusínskeho jazyka a literatúry na Prešovskej univerzite v akademickom roku 2015/2016

Okrúhle výročie kodifikácie spisovného rusínskeho jazyka na Slovensku.

Перебачте, але у той стати не єсть доступна русиньска верзія писана азбуков .

Рождество – Крачун – Kračun – Vianoce

Русины, як и вобще восточны славяне все были лѣнивы до наукы и барз твердо ся держали свого, або лѣпше повѣсти, привычного, котре поважовали за свое. Зато, же не хотѣли ся учити, та найлѣпшый словник руського языка написав ѣм порусѣлый Дан Владимир Даль, а обяснив ѣм этимологію руськых слов Нѣмець Макс Фасмер. Бо тот Дан и тот Нѣмець не лѣновали ся учити, и зато ѣм ся очи отворили на тото, что руське око не видит, а ухо не чуе. Може лем зато, же сьме лѣнивы, щи нам зостало дашто из нашого языка, як напримѣр, торжественное слово Рождество. Бо уже з нового радія Русин.FM и таке мож было чути, же дакотрый Русин не лем же не читав Александра Духновича, але поплете го з Александром Дубчеком. И дуже ми было смутно читати на сторонах Holosy.sk, же сут межи нами такы, котры не жебы мали дяку ся научити дашто от чужых языков, але ани свое не хочут ся учити, бо они ся уже дома при пецу вшитко, что треба научили. «Так є, як бым ся мал навчити тот кодификуваный язык, то бым ся мусил вельо вчити, бо од нашого домашнього він мат барз далеко»; «Знам, же є і кодификуваный русинскый язык, но я неєм його хосновательом, я пишу так, як ся у нас бісидує а так ся ми видит, же ту так пише 99% хоснователів той интернетовой странкы». А иншак автор тых выречень подават дуже интересны и цѣнны податкы, з котрых ня заинтересовав у Звыках и традиціях матеріал о погребовых звыках у Русинув. Там ем найшов слово, котре-м не знав: кар – и зачав ем гледати, откы бы то было. Найшов ем тото:

На Червеній ружі передана премія Лемкови

В суботу 22. октобра 2014 р. проходив шторічный фестівал русиньской културы під назвов „Червена ружа“, котрый орґанізує Народна рада Русинів Закарпатя. Тота зъєдинує 15 русиньскый орґанізацій, котры діють на теріторії Закарпатьской области Україны.
-

Július Paňko: Levoška - príbeh zpod Mazgalice

Július Paňko je ukrajinsky píšuci autor, žijúci vo Svidníku. Vo svojej tvorbe sa venuje regiónu pod Duklou a osudom ľudí, tam žijúcich. Realita a znalosť pomerov v malých dedinách pod Duklou ho inšpirovala aj pri písaní novely Levoška, ktorá získala v roku 2006 prémiu Literárneho fondu za dielo v ukrajinskom jazyku. Vydavateľstvo SLOVART vydalo v roku 2008 slovenský preklad novely.
Levoška je meno hlavnej hrdinky novely, narodenej ako nechcené nemanželské dieťa mentálne zaostalej Bašky a omnoho rokov staršieho, ženatého Bočkára. Ten sa k otcovstvu odmietal priznať kvôli strachu z hanby pred celou dedinou.

Книжка Подьте, дїти, што вам повім помагать дїтьом назад обявиты русиньскый язык

В сучасности не є вельо книжок про дїти в русиньскым языку. По правдї є їх лем пару, но ани тоты не можеме найти на продайных пультох. Русиньскы дїти мають обмеджены можности як дїстати ся ку лїтературї в рїдным языку, посеред котрой можуть обявувати його красоту. Обчаньске здружіня тота аґентура уробило крок, котрым проблем доступности єдной книжкы вырїшило. В року 2013 выдало а недавно зарадило до продая на Словеньску дітячу книжку "Подьте, дїти, што вам повім" написану в русиньскым языку од авторкы Людмілы Шандаловой.

15. річник Духновічового Пряшова

Выголошіня 15. річника цілословеньского конкурзу

Русиньска оброда на Словеньску (РОС) – выголошує юбілейный 15. річник цілословеньского конкурзу в декламації русиньской поезії, прозы, властной творчости, малых сценічных форм і людового росповіданя - ДУХНОВІЧІВ ПРЯШІВ 2014. Русиньскый конкурз ся одбуде 16-го юна 2014 в Театрі Александра Духновіча в Пряшові (о 9.00 г). В конкурзі можуть брати участь діти матерьскых і основных школ, штуденты середніх і высокых школ а так само дорослы - вшыткы декламаторы, котры на окресных, школьскых ці іншых поступовых змаганях досягли 1. місця.
-

Малий Прінц по лемківскы!

Мило нам повідомити, же Стоваришыня Лемко Товер зо Стшелец Краєнскых (Польща) выдало книжку Антуана де Сент-Екзюперія під наголовком „Малий Прінц”.
Позиция была выдана вдякы Міністерству Адмінистрациі і Діґіталізациі.
„Малий Прінц” то особливе діло, якє тыкат істины - універсальных вартости. Єст єдным з найбарже знаных творів світовой літературы.
Книжка переведена дотераз на веце чым 200 языків, днес є доступна в перекладі на лемківскій язык.
"Mалого прінца" можете чытати i слухати як аудіобук.
Вецей на https://www.facebook.com/pages/Malyj-Princ/222278437949813.

****

Малий прінц обышол пустыню і стрітил лем єден кві-
ток… Квіток о трьох квітликах. Планний квіток…
– Добриден – рюк малий прінц.
– Добриден – одповіл квіток.
– Де сут люде? – звідал гречні малий прінц.
Квіток виділ дазраз преходячу каравану.
– Люде? По мойому єст іх шестеро, може семеро.
Вельо років уж прешло од часу як єм іх виділ. Але ниґ-
да не знаш, де можеш іх найти. Вітер іх носит. Не мают
корени, то ім барз прешкаджат.
– Збогом – повіл малий прінц.
– Збогом – одповіл квіток.

Zdieľať na Facebooku Syndicate content

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je sereda

22. november 2017


Юліаньскый календарь:

9. новéмбер 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.