Політіка

Школа, што сперать освіті

Недавно ся мі дістала до відома інформація, же 18 школярів на єдній із основных школ в Бардейові зачало ся учіти русиньскый язык. В місті, де ся дотеперь наш язык ниґда не учів. Стачіло мало. Жебы ся директором школы став чоловік, котрый повнить тото, што од нас чекають і міджінародны договоры.
-

Колыска ся нашла

Союз Русинів-Українців Словацькой републікы як „зомбі“ бывшого „Культурного союзу українських трудящих“ доднесь успішно діє на Словакії і, як бы якы намагы Русинів не были, же треба союз роспустити про його однароднюючій характер діалности, іщі все сидять в Братіславі у функціях іншы „трудящі“, з котрыма довгы рокы якбач хтось быв „товарищом“, і тоты ся все постарають так, жебы лем не было підло. Підло про „трудящих“, котры доднесь трудять ся, жебы лем русиньскы люди зрозуміли, хто властно суть.
-

Дотулити ся высшого без натіганя до неба

24-го новембра 1945 року офіціално выникнув театер, котрый днесь несе назву Театер Александра Духновіча. Хоць выникнув в уж про Русинів неблагосклоннім періоді і выникнув як Україньскый націоналный театер, він все быв твореный головно Русинами і твореный про Русинів, котры довгы рокы мали державов наряджене, же ся мають чути Українцями.
-

Жебы конґрес не быв як конґрес

Тот тыждень єм ся в рамках Ствопчіка, котрый пишу в каждім выданю новинок Інфо Русин, задумовав над тым, же якбач не было ничого іншого, што єм тот рік чекав веце, як языковый конґрес, якый проходив минулый тыждень в Пряшові. Є по конґресі, і теперь є час роздумовати, што далше. І головно, старати ся о тото, жебы конґрес, не быв як конґрес.
-

Языковы натіганя

Недавно была надрукована у вікендовім додатку словацького денника Pravda статя Владиміра Янцуры під назвов „Чого Русины не спрятелили ся із україньскым языком“. Статя приность много фактів о українізації Русинів почас комунізму і українізації їх школ, но і много неправилных інформацій. Но найносновнішым про мене было закінчіня той статі.
-

Русины. Кідь нам пасує...

Подля словацькой леґіслатівы є табліця з означіньом сел або міст языком народностной меншыны, де є потрібна кількость жытелів народностной меншыны, на зачатку і їх кінцю обовязком, не добровольнов справов, і недотриманя той леґіслатівной нормы є докінця подля закона санкціоновано. Но і в тім припаді платить, же папірь знесе вельо і мы собі зробиме по свому. Мы, старостове.
-

„Рецентралізація“

Єднов із важных тем, котров Україна занимать ся в остатнім часі є Києвом обіцяна децентралізація державы. Текст закона є властно приготовленый. Мапы новой децентралізованой Україны появляють ся в різных статях на інтернеті. Но то, што могло быти добров шансов Україны на направліня 24 років тырваючой кривды, стало ся точным опаком.
-

Най «коза од сусіда» іде домів

На інтернетовых странках Голосы єм чітав статю Петра Мадвідя з назвов «Най сусідові здохнуть дві козы». Такой перше речіня статі мене моцно преквапило бо там пише, же існує даякый часопис з назвов «Голос Русина» а же тот часопис выдавать Світовый конґрес Русинів а же шефредактором того часопису є даякый Юрій Шипович. Подля тексту статі мі выходить же тот незнамый Шипович є кус лакомый на чуджі пінязі а зато проявує антипадії до недільной русинской школы пана Падяка на Підкарпатю. Сам Шипович хоче достати Чеповы пінязі до своёй кешені, котры пан Чепа теперь двавть на русиньскы неділні школя нана Падяка. Але конкретну роботу за паном Шиповичом я невиджу нияку. Лем пінязі го інтересують. Прошу ся: «Чом ся веде така антирусиньска політика у Сітовій раді Русинів? Што робить председа СРР на обрану русинскых школ пана Падяка на Підкараті?»

Лем плакати…

Наш народ є позначеный многыма траґічныма історічныма діями. Тыма діями ся все занимаме, вертаме ся ку ним, говориме о них, пишеме о них і так властно дость часто плачеме. Плачеме над нашов смутнов дольов, над кривдами. Мож повісти, же на основі того, же часто плачеме над нашов історійов, сьме дакус смутный народ. Но такы сьме. Траґічніше є, кідь многораз треба плакати і над сучасностьов. І причін є на то досправды много.
-

Нормалный Андрій

Днесь єм зо сполупрацовничков бісідовав о тім, якы особности до єдной рубрікы, котру вєдно робиме штотыждень, приготовиме на місяць авґуст. Спомянула єдно мено з тым, же такой доповіла: „Лем не знам, бо она ся зясь аж так не актівізовала в русиньскім русі.“ Повів єм, „но была наша.“
-

Zdieľať na Facebooku Syndicate content

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je pjatnіca

28. apriľ 2017


Юліаньскый календарь:

15.áпріль 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.