Політіка

Народ траґедів

В остатнім часі знова ожыла тема памятника Василя Біляка, высокого функціонаря Комуністічной партії Чехословакії в періоді нормалізації, русиньского походжіня. Памятник му в його роднім селі дала зробити Комуністічна партія Словакії і такой в тот день быв памятник двома вытварниками - Петром Калмусом і Любошом Лоренцом натертый червенов фарбов.
-

Любителі людьскых прав

Різны резолуції Европского парламенту суть векшынов яловы тексты, котры реално нич не зможуть. Чоловік ся над тым властно ани не позаставлює. На тых резолуціях є інтересніше дашто друге. Подля чого собі европарламент выберать темы, ку котрым дасть резолуції, або іщі ліпше повіджено, што ся аж мусить стати, жебы тых пару слов із Брусела вышло вонка.
-

Мадярьскый ґуляш із русиньскых інґредіенцій

На Словакії ся ближать парламентны выборы. Самособов, кажда політічна партія намагать ся о каждый єден голос, котрый бы єй дістав до парламенту, зробив їй в парламенті міцьнішу позіцію, припадно єй дістав аж до влады. То є тот час, коли все жытелі слухають різны стораз повторяны політічны співанкы і іде о то, хто буде мати „міцьный рефрен“, бо така співанка ся легко дістане до головы воличам. Припадно, хто зробить ліпшый ґуляш, котрый буде смаковати людям, і то не думам лем тот роздаваный на кортешачках, але і тот проґрамовый.
-

Пріватізація

По паді комуністічного режіму ся в державах бывшого соціалістічного блоку зачало рішыти, як трансформовати економіку, господарьство. Так само з тым было повязане то, як фабрикы, фірмы, котры довтогды аж на даякы выняткы могли быти лем державны, передати до рук людей. Процес того передаваня познаме під назвов пріватізація.
-

Хто циґанить...

Памятам собі, же мі моя баба часто говорили таку пословіцю: Хто циґанить, тот пізніше краде, і тот пізніше забивать. В пословіці є остеріганя. Хто припустить у своїм жывоті тото найменше зло, одкрывать в собі путь і ку тому найтяжшому. Бо кажде далше зло, і кідь векше, ся уж чоловіку робить якось легше.
-

Нещастна премія

Перед двома роками была першыраз передана в Ужгороді Премія Михаіла Лучкая, русиньского священика, історіка, языкознателя і народного будителя. По двох роках, кідьже такый быв встановленый період передаваня, єй вчера, 13-го януара 2016 р., єпарха Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії владыка Мілан Шашік передавав по другый раз.
-

Київскый „Time-Out“

Того тыждня Кабінет міністрів Україны вырішыв, же ся знова перенесе перепис населіня. Новый термін є рік 2020. Не є то по перше, што україньскы власти перенесли перепис. На Україні в історії незалежности быв властно лем єден. У 2001-ім році. Перепис у 2011-ім році наперед одложыли на рік 2012, потім на рік 2013, так на 2016, но і теперь знова зміна. Причіна, чом го одложыти, ся все нашла. Раз то наприклад было орґанізованя Европского шампіонату во фотбалі. І так собі Київ взяв на перепис „Time-Out“.
-

Výbor porušil model financovania. Rusíni nedostanú viac

Перебачте, але у той стати не єсть доступна русиньска верзія писана азбуков . Опробуйте словеньску верзію або русиньску верзію писану латиніков. Як хочете помочі з доповненім языковой верзії або мате далшы вопросы, контактуйте нас.

Milana Mňahončáka nahradil vo výbore Milan Pilip

Перебачте, але у той стати не єсть доступна русиньска верзія писана азбуков . Опробуйте словеньску верзію або русиньску верзію писану латиніков. Як хочете помочі з доповненім языковой верзії або мате далшы вопросы, контактуйте нас.

На своїм

В просторах „Руской Бурсы“ в Ґорлицях находить ся напис „На своім 9/2009“. Є то памтятка на момент, коли „Руска Бурса“ офіціално навернула ся до рук тых, котрым все од свого початку належала. До рук Русинів із Лемковины. Вєдно з тым є тот напис про мене і сімболом. Сімболом того, же домашні люди, котры ся там стрічають, і Русины, котры там приходять із іншых частей світа, там суть міджі своїма, на своїм. Все єм то так чув, бо все мі то так і дали почути домашні „бурсаци“. Од минулой суботы має такы сімболы „Руска Бурса“ два.
-

Zdieľať na Facebooku Syndicate content

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je pjatnіca

21. jul 2017


Юліаньскый календарь:

8.юл 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.