Політіка

УСТУПКА ПІДКАРПАТСЬКОЙ РУСИ СОВЄТСЬКОМУ СОЮЗУ У РОЦІ 1945ЯК НАЦІОНАЛНА ТРАҐЕДІЯ ПІДКАРПАТСЬКЫХ РУСИНІВ (3) – выступ Валерія ПАДЯКА, PhD у Коморі депутатів Парламента Чеськой републикы

Траґедія, котра в Украині ся продовжає доднесь

По крахові тоталітарной сістемы у році 1989 підкарпатські русины заявили за свої етнічні права. У 1991 році виникла нова Украинська держава. Хотяй держава в рамках процесів демократізації засудила сталінізм и совєтську ідеолоґію, леґалізовала ґреко-католицьку церкву, позволила  реґістрацію общественных и културных орґанізацій, хоть бы и обществ русинського направеня, Украина продовжила (так то є и днесь) сталінську націоналну політику. В Украині ся признає, же русины – стара одживша (застаріла) форма украинськой етнічної приналежности.

Красокорчулярь

Микола Бобинець у розговорі зо Степаном Сикором, якый вышов на продовжіня на стайті Mukachevo.net, окрім іншого повів, же Ґеннадій Москаль бесплантно робить PR Андрійови Балогови, сучасному молодому пріматорови (мерови) Мукачова. Хто кому робить на Підкарпатю в рамках локалной політікы PR не є про мене аж таке інтересне, як то, кібы сьме ся конечно дізнали, кому властно робить PR Микола Бобинець.
-

Поливка, мачка, пирогы і злодійство

З музею у Спрінґфілді вкрали Варгола. Ліпше повіджено його творы. Окрім іншого і прославлену Кембелову поливку, котру знать якбач і тот, хто ґалерії ці музеї не видів ани з летадла. Мало ся то стати іщі 7-го апріля. Америцька FBI о тім дакус мовчала, може думали, же ся їм так легше подарить поїмати злодіїв і потім ся то пустило до медій. День по тім, 8-го апріля, вкрали Варгола. Теперь не його творы, але Варгола. Нихто ся тым не інтересує і вшытко є в найліпшім порядку.
-

Но, но, но і ні!

Про Київ то є якбач тяжкый тыждень. Наперед му депутаты Закарпатьской областной рады погрозили такым мягкым: Но, но, но! Вытягли тему референдума із 1991-го року, жебы рушали справы шырокой самосправы, і такой на другый день Голандія у своїм референдумі повіла „ні“ асоціачному договору міджі Европсков унійов і Українов. Київ так за два дні дістав зліва і зправа. Но траґічніше як то, же Україна діставать позауха з обидвох боків є то, же ся не хоче поучіти і робить знова тоты самы хыбы.
-

УСТУПКА ПІДКАРПАТСЬКОЙ РУСИ СОВЄТСЬКОМУ СОЮЗУ У РОЦІ 1945 ЯК НАЦІОНАЛНА ТРАҐЕДІЯ ПІДКАРПАТСЬКЫХ РУСИНІВ (2) – выступ Валерія ПАДЯКА, PhD у Коморі депутатів Парламента Чеськой републикы (Прага, 5 новембра 2015 р.)

Способ анексії Підкарпатськой Руси у 1944 році

Історикы на сонові новых доказів роскрывавут механіку анексії Підкарпатськой Руси, то значит на якый способ перебігала гібрідна война:

– через контролёвані Москвов комуністичні структуры;

– через завербовані Москвов кадры (Иван Туряниця, псевдо: Туреф);

– в условіях воєнных дій;

– в условіях ізолації партійной еліты Підкарпатськой Руси, далшого її фізичного вынищеня;

– у тому самому часі, коли орґаны НКВД чинили тоталну депортацію чоловіків у віці од 18 до 50 років мадярськой и німецькой народности, быванців Підкарпатя, в лаґры GULAGa (так называна депортація «Маленькій работ», зачала ся 18 новембра 1944 р.);

– в условіях, коли представителні орґаны Чехословакії (міністер Фр. Нємец) были изоловані Совєтськым окупаційным режімом од процесів обновленя повоєнной Чехословацькой цівілной адміністрації;

– вчинивши політичный фарс, котрый мав оправдати совєтську анексію – так называный акт «возєдиненя» «украинськых земель», то значит теріторії Підкарпатськой Руси из «украинськыми землями» Совєтського Союза, майконкретно  – из теріторіёв cовєтськой Украины. Ідею «возєдиненя» мав задекларовати «Першый сїзд народных комітетів Закарпатськой Украины». Сесь сїзд 26.11.1944 р. выголосив «маніфест» за «возєдиненя» субєктів, котрі ниґда (!) у своїв історії не были частками єдной державы;

– без хоть якого плебесціта корінного населеня Підкарпатськой Руси.

Русины собі на будучій рік будуть припоминати Адолфа Добряньского

Пряшів, 2. апріля 2016 р.
-
У Пряшові днесь проходило 18-те засіданя Округлого стола Русинів Словеньска (ОСРС). За голову русиньской платформы, в котрій суть зъєдинены русиньскы обчаньскы здружіня, професіоналны інштітуції і незалежны актівісты, быв зволеный Мілан Піліп.

Неєднакый метер

Голова Закарпатьской областной адміністрації явить ся як добрый демократ і честователь людьскых прав, будьякой народности, бойовник проти діскрімінації. Холем так бы то могло вызерати, кідь собі чоловік прочітать, як зареаґовав на антімадярьскы гесла, котры ображали мадярьску меншыну в Закарпатьскій области, але і мадярьскый народ цілково. Но подьме шумні попорядку.
-

Творителі ідей

В бізнісі є то барз просте. Не стачіть засновати якусь фірму, котра буде робить даяку діялность, хоць може в тім часі унікатну, і думати собі, же тота фірма буде такым способом фунґовати навікы. У фірмі мусять быти люди, котры думають уж на завтрашній день. Котры знають бізніс модел інововати. Мусять там просто быти творителі ідей, котры все дашто нове, успішне принесуть на торг. Лем тото може ґарантовати, же фірма буде далше просперовати, же ся не стратить десь у морі великой конкуренції, і не буде мусити за собов заперти двері.
-

УСТУПКА ПІДКАРПАТСЬКОЙ РУСИ СОВЄТСЬКОМУ СОЮЗУ У РОЦІ 1945 ЯК НАЦІОНАЛНА ТРАҐЕДІЯ ПІДКАРПАТСЬКЫХ РУСИНІВ (1) – выступ Валерія ПАДЯКА, PhD у Коморі депутатів Парламента Чеськой републикы

5 новембра року 2015 у Коморі депутатів Парламента Чеськой републикы – Státní akta, Sněmovní 4, Praha – під защитов Міністра културы Чеськой републикы Даніела Германа и віце-спікера Коморы депутатів Чеськой републикы Яна Бартошка, під веденём депутата парламента Їжі Юнка перебіг семінар «Podkarpatská Rus – 70 let poté. Odstoupení Podkarpatské Rusi Sovětskému svazu v roce 1945. Příspěvek k dějinám českého parlamentarismu». Участником той важной парламентськой акції быв Валерій Падяк, PhD из Інстітута русинського языка и културы Пряшівського універзітета (Словакія), котрый выступив из рефератом «Уступка Підкарпатськой Руси Совєтському Союзу у році 1945 як націонална траґедія підкарпатськых русинів, котра ся продовжає доднесь».

Не фонд, а професіоналіта є основна

За бывшого режіму в Чехословакії існовав „Культурний союз українських трудящих“ (КСУТ), котрый окрім неґатів, же властно мав быти тым інштрументом, котрый буде в Русинах укріпляти україньску свідомость, мав єдно велике позітівум. КСУТ быв професіоналнов інштітуційов, котра мала шторік свій стабілный розрахунок, в котрій робили професіоналы, котры, каждый подля свого фаху, мали на старости выдавницку діялность, методіку, приготовлюваня декламачных конкурзів, фестівалів ітд. Была то цілорочна робота. Днесь бы сьме тому повіли, же КСУТ быв културнов самосправов. Вдяка тому, же то была інштітуція, в котрій робили професіоналы, і културный жывот народностной меншыны, нажаль втогды проукраїньского напряму, быв на высшій уровни.
-

Zdieľať na Facebooku Syndicate content

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je nediľa

19. november 2017


Юліаньскый календарь:

6. новéмбер 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.