Політіка

Памятник

Днесь на Міністерстві културы Словацькой републікы, за участи уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны, проходила стріча, де были участны представителі Русинів і представителі Словацького народного музею. Стріча занимала ся документом, котрый быв приятый в апрілі на конференції, яка одбыла ся у Словацькім народнім музею - Музею україньской културы у Свіднику.
-

Камінь філозофів

Европскы любителі фотбалу в тім часі день што день чекають на змаганя своїх возлюбленых команд на Европскім шампіонаті і їх резултаты. Многы при тім зажывають адреналін як кібы ішло о жытя. Днесь окрім того світ чекать на резултаты референдума о одході Великобрітанії із Европской унії. Мінімално про політіків є то так само адреналін, і ту досправды іде і о жытя, мінімално о то, яку подобу буде мати жывот в Европі, кідь ся стане то, што векшына Европы не хоче, же Великобрітанія із Европской унії одыйде. Но а Русины днесь можуть іщі чекати і резултаты округлого стола в Києві і його дослідкы. Лем ту не іде о жаден адреналін. Ани о жывот. О нич. І є то властно єдно.
-

Небеспечна церьков

Церьков в жывоті народа мала все важну позіцію. Як бісідують стары люди, найважнішы люди у селі то быв поп і учітель, котрый так само быв майже всядыль і дяком, і котрый перешов так само церьковнов освітов. Церьков так могла мати позітівны, а і неґатівны впливы на народ. У Русинів то были головно священици, котры были будителями народа. По Першій світовій войні то были церьковны школы, котры робили русиньску освіту на нашых селах і в містах на Підкарпатю ці Пряшівщіні. Но так само в історії мож видіти і неблагы діяня церькви – наприклад період мадярізації, кідь на єпіскопскім стілці сидів як раз мадярон, або період українізації на Лемковині, кідь на русиньскы парафії пришли выхованці Львова, і могли бы сьме продовжовати.
-

Ревізіоністы

Чоловік ку тому має барз близко. А не лем простый чоловік. Може ся то стати і тым інтеліґентнішым. В моменті, коли не має в діскузії жадного далшого арґументу, заатакує свого діскузного партнера ображіньом, або несмыселным означіньом. Найліпше такым, котре є хосноване на вшытко, што є в протиречіню з його поглядом, і котре само о собі може выкликати неґатівны чутя міджі людми. В тій хвілі суть про тоту другу сторону діскузії дві можливости. Продовжовати далше і выарґументовати собі свою позіцію, пояснити, же такы пусты слова не мають смыслу, або ся поставити і іти гет. Все єм быв прихыльником продовжованя діскузії. Але і то мусить мати свої граніці.
-

Страта памяти в пивніці

Остатню пятніцю і суботу проходило в Криніці Бієнале лемківской / русиньской културы. Тото, што было в тых днях найважніше з того, што ся стало, не было на сцені културного салу, де выступали нашы ансамблі і солісты, а за запертыма дверями пивніці пензіону, де были запрошены гості укравтельованы.
-

Сканзен

Шторік ся в рамках проґраму Уряду влады Словацькой републікы під назвов Култура народностных меншын і міджі Русинів розділять тісячі і тісячі евр. Як уж із назвы проґраму вычітать і школярь пятой класы - грошы бы мали іти на културу народностной меншыны. Єм пересвідченый о тім, же до културы даного народа належыть і язык. Без языка бы єм повів, же іде скоріше о народностный сканзен, конзерву лем не о културу.
-

Свята інквізіція

8-го аж 9-го апріля 2016-го року у Свіднику проходила міджінародна наукова конференція під назвов Українці в історії і културі Карпат. Ніт, конференція, котрой єдным із двох головных орґанізаторів быв Словацькый народный музей – Музей україньской културы у Свіднику, якый єй робив із нагоды святкованя свого 60-річного юбілею, не была о тім, як україньскы членове УПА робили в Карпатах свої злочіны і яку „културу“ вказали, кідь забивали в нашых селах невинных людей. Бо лем тоты Українці мі як першы прийдуть на розум в повязаню з Карпатами. „Українці“ в Карпатах, то просто Русины, котрыма занимали ся і україньскы науковці на конференції. І тым Русинам, котрых собі они привластнюють до свого народа, загнали і свою картку.
-

Недоучены?

Україньска редакція Радіа Патрія принесла в рамках проґраму Клуб особностей розговор із директором Словацького народного музею - Музею україньской културы у Свіднику Мирославом Сополиґом з нагоды його жывотного юбілею - 70-тых народенин. Дізнав єм ся, же не знам історію. Вєдно зо мнов і далшы десятьтісячі людей на Словакії.
-

Проґрам як проблем

Словацьке верейноправне Rádio Slovensko тот тыждень в середу зробило зо своїм політічным модератором Мартіном Стріжінцом жыву діскузію, на котру быв запрошеный новый уповномоченый влады про народностны меншыны і етнічны ґрупы, номінант партії Most-Híd, Ласло Буковскі. Ку ньому радіо хотіло як співдіскутера дакого за Русинів, і так Округлый стіл Русинів Словеньска до діскузії післав свого председу Мілана Піліпа. Кідьже радіо не зробило про уповномоченого найкомфортнішый крок і не закликало до діскузії представителя мадярьской меншыны, із котрой сам походить, і так бы собі могли приятельскы побісідовати і єден другого підпорити, а запрошеный быв представитель Русинів, бісіда вказала, же найвешкым проблемом меншын може быти проґрам.
-

УСТУПКА ПІДКАРПАТСЬКОЙ РУСИ СОВЄТСЬКОМУ СОЮЗУ У РОЦІ 1945ЯК НАЦІОНАЛНА ТРАҐЕДІЯ ПІДКАРПАТСЬКЫХ РУСИНІВ (3) – выступ Валерія ПАДЯКА, PhD у Коморі депутатів Парламента Чеськой републикы

Траґедія, котра в Украині ся продовжає доднесь

По крахові тоталітарной сістемы у році 1989 підкарпатські русины заявили за свої етнічні права. У 1991 році виникла нова Украинська держава. Хотяй держава в рамках процесів демократізації засудила сталінізм и совєтську ідеолоґію, леґалізовала ґреко-католицьку церкву, позволила  реґістрацію общественных и културных орґанізацій, хоть бы и обществ русинського направеня, Украина продовжила (так то є и днесь) сталінську націоналну політику. В Украині ся признає, же русины – стара одживша (застаріла) форма украинськой етнічної приналежности.

Zdieľať na Facebooku Syndicate content

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je četver

27. apriľ 2017


Юліаньскый календарь:

14.áпріль 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.