Історія

Владыка Орест (Чорняк)

Православна церьков в Америці мала споміджі Русинів дакілько архіпастырів. Найзнамышыма суть якбач святый Алексій Товт, родак зо села Кобылниця на Словакії ці метрополіта Лавр, котрый походив зо села Ладомирова, таксамо днешня Словакія. Уж менше ся знать о Орестови Чорнякови, котрый ся народив в селі Отрутьова 11-го юла 1883 року. Того року собі припоминаме точно 130 років од його народжіня.

Наша шпійонка

Русины мають своїх світознамых героїв і з добы другой світовой войны. Вельо людей знать Михала Стренка, народженого в Орябині, котрый служыв як америцькый піддостойник і знамый ся став вдяка фотці Джоа Росентгала, на котрій піднимать амрицькый флаґ на верьху Сурібачі в Японії. Але суть і далшы, герої, о котрых може аж так не знаме і є міджі нима і жена.

Rusíni v SNP - aktualizované !

Перебачте, але у той стати не єсть доступна русиньска верзія писана азбуков . Опробуйте словеньску верзію або русиньску верзію писану латиніков. Як хочете помочі з доповненім языковой верзії або мате далшы вопросы, контактуйте нас.

Село Баньске або што нас чекать?

Село першыраз спомянуте было в роцї 1397 під назвов Banyapathaka alias Wyuagas, пак іщі были зазначены назвы Kwsbanyapathaka (1471), Banske (1771).

Село лежыть в середнїм Земплінї, в середнїй части Сланьскых гор 15 км од окресного міста Воронов над Топлёв.

Днесь там мож чути земпліньскый діалект, в селї дїять Матїца Словеньска під котров быв заснованый фольклорный ансамбель, якый співать словацькы співанкы та гордо репрезентує словацьку културу.

Конець русофілства!

Сесь реферат під назвов «Иван Кізак и проблема оціненя еволуції карпаторусинськой літературы другой половины XIX – зачатку XX столітія: упадок русофілства, стаґнація «мадяронства» ци крішталізація русинства?» автор огласив в рамах научного семінара «Teoreticko=praktický význam Ivana Kizáka a Štefana Gojdiča v oszetovo-kultúrnom živote Rusínov na Slovensku», Пряшів, 24.11.2012 р.

Выгражне письмо русиньскых збойників з околиці Бардеёва (датує ся приближно з року 1494)

Худобны ґаздове, котры пішли за збойників ся стримовали коло обходных доріг, де мали найвекшу надію дашто пірвати. Бардеёвчане дась-тівко з них хопили і забили. Трёх обісили а єдного стяли, як то видно в лівім рогу письма. Прото збойнийі послали выгражне письмо. Є адресоване паном місьтской радниці в Бардеёві. На письмі суть накреслены: шыбениці з обісеныма, шабля, мітла , ватра і ручниця. Місто печати є выпалено 6 дір, великы як конець палця.Текст э написапый латиньков:

Запис на старим буку

Пiддуклянскый край вдяка своïй старочнiй културнiй i социалнiй изолациï од околишнёй штатотворной териториï а наопак вдяка обходнiй дразi мiджинародного вызнаму до гнесь патрит миджи детайлнi неперескуманы мисця. Дакотры гисторицкы змiнкы о тым краю мают своє оподстатнiня и в людовых леґендох, но о дакотрых фактох ся ниґде инде не дознаваме а информацiя о них в нас выволує жажду по одкрытю незнамого.

Збійникы і маґiя

Руснацкый край – край высокых гiр а европскых торговых путiв был сторичами звязаный и з чиннистьов збiйникив. Єдны збоювали бо их ґу тому гнала бида и голод, другы збоювали як протест проти панчизми а дакотры лем так, бо ся родили у родинi збийника а иншого жывота не знали.
Збiйникы – тема тяжка, загадочна, велё раз импретувана лем з єдного погляду. Но i збiйникы были лем обычайны смертельны люде, котры не знали келё днiв жывота их чекат або ци ся дожыют заране. И они потрибували мати у жывотi урчиту психичну пiдпору, бы ся цитили быти силными нелем на тiли але i на души. Накелё збiйникы робили тото, што ся причило церкiвным наказанём, обертали ся на маґiцкы уконы, якым вирили, же им принесут серенчу у жывотi, долгый вик, несмертелнисть.
Подля захованых леґендох и приповидок, збiйникы вирили, же як зробят даякый тяжкый «дияволскый» грiх, набудут дияволскы власности, не буде их можливе поïмати, поранити, забити и т.п.. Перегрiшкы бы ся дали роздiлити миджи такы три групы.

Dr. N. A. Beskid - Karpatorusskaja pravda (1932)

Книгу написав історік Др. Николай Бескид  і є то фактічно доповнена книга Карпаторусская древность. Выдана была в Америцї року 1932. Писана є русскым языком, латиньскыма буквами.

Др. Бескид вынаклав велику намагу жебы сконцентровав арґументы о автохтонности Русинів на Словеньску.

Занимав ся населїнём выходного Словеньска з історічных і лінґвістічных поглядів. Русиньскый рух быв у часї выданя кус радікалізованый і тота книга ся несе у тім дусї.

Книгу можете прочітати гев

Vyseľiňa Rusnakiv-Lemkiv iz jich ľubych hor v r. 1947 – Akcija “Wisla“

28.4.1947 o 4:00 rano vecej jak 17 tisjač vojakiv "Wojska Polskiego" (WP) rozpočali špecijalnu akciju "Wisla", jak zmušane vyseliňa Rusnakiv-Lemkiv i Ukrajinciv z teritoriji Lemkoviny na zapadny zemľi Poľska, ziskany od Ňimciv. Vtody oddily NKVD i Českosloveňskoj armady zablokuvali hranici. Byla to poliťična akcija, jak sja zbaviti Rusnakiv i Ukrajinciv v Poľsku i vytvoriti komunističnyj monoetničnyj štat Poľakiv. Hlavnym ciľom Poľska tu byla likvidacija ukrajinskoho podsveťa nezavislosti v Poľsku, cí rozbyťa UPA. Rusnakiv-Lemkiv i ukrajinskych protivnikiv - ci Ukrajinciv Poľaky nerozlišovali a považovali za jeden narod, a tak poterpili Rusnaci, ľude virny i nevinny, jich ďiti i cily rodíny.

Zdieľať na Facebooku Syndicate content

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je sereda

22. november 2017


Юліаньскый календарь:

9. новéмбер 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.