Історія

Русины одышли

Акт перший.

Отвертя 34 Лемківской Ватры на Чужыні мало мати подібний сценарий до того, котрий є од років розписаний і реалізуваний. Оддавна зачынат ся під памятником поставленым в 50 річницю Акциі Вісла. Офіцийны делеґациі власти і лемківскых орґанізаций складают при ним квітя і вінці, пак хір «Зоря» з Устя Руского співат піснь «Горы нашы, горы нашы...», а на конец той части найстарший михалівскій Лемко розпалят ватру. Тот найстарший Лемко то лем долго жыє в Михалові, на Нижным Шлеску, на Чужыні, а так направду то вроджений є він в себе дома, в символічным для вшыткых Лемків селі - Фльорынка. Тота мало усвідомляна при тій нагоді правда має для проблемы піднятой в тексті основне значыня. Лем тото ся вкаже аж на кінци.

З нашой історії: Миколай Малиняк

Днесь собі припоминаме день народжіня Миколая Малиняка. Хто то быв?
-

Historické mapy území osídlených karpatskými Rusínmi sprístupnené na Holosoch

Popri Ľudovom slovníku Rusínov, Ľabdanici alebo Fotogalérií je na Holosoch dostupný interaktívny náhľad na historické mapy zachytávajúce územia obývané Rusínmi v prvej polovici minulého storočia. Prvá skupina máp zachytáva obdobie Rakúsko - Uhorska a maďarské pomenovanie obci, druhá zobrazuje región v období prvej Československej republiky, kedy bola Podkarpatská Rus regulárnou súčasťou Československej republiky.

Із нашой історії: Золтан Шолтес

Од імпресіоністы і священика аж по заслуженого умелця Україны і маляря соціалістічного реалізму. І так бы ся дав згорнути жывот Золтана Шолтеса, представителя другой ґенерації Підкарпатьской малярьской школы. В тых днях минать 105 років од його народжіня.
-

Вызначны свята (і) Русинів в Ужгороді

Ґрекокатолицька церьков не была заказана комуністічным режімом лем в Чехословакії. Омного довше так тому было на Україні а на Підкарпатьскій Руси, в днешньой Закарпатьской области. В пятніцю і суботу Мукачівска ґрекокатолицька єпархія, котра є в Римі доднесь записана як русиньска церьков, буде святковати 25 років, од коли выйшла із веце як 40 річной ілеґаліты.
-

Із нашой історії: 115 років од смерти Попрадова

27. марца собі припоминаме 115 років од смерти великой особности в історії Русинів Юлія Ставровского-Попрадова.
-

Волошин – русиньскый Тісо?

В тых днях собі припоминаме 75. выроча роспаду тзв. 2. Чеськословеньской републікы. Другой зато, бо по Мюнхеньскім пакті із 1938 року Чехословакія вже не мала часть свойой теріторії на Судетах і Словакія а Подкарпатьску Русь од того року єствовали як автономії. На теріторії Підкарпатя быв у тім часі вызначным політічным представительом Авґустін Волошин.

Із нашой історії: Анатолий Кралицькый, незнамый фотоґраф

В місяці фебруар сьме собі припомянули вызначный юбілей єдного із вызначных особностей Русинів – Анатолия Кралицького, і то 120 років од його смерти. Анталолий Кралицькый (світьскым меном Александер Кралицькый, псевдоніми: І. Васильевічъ, Асколдъ, Иванъ Нодь) ся народив 12. фебруара 1835 року в селі Чабины, котре ся днесь находить на теріторії Словакії, тогдішнє Угорьске кральовство. Быв то монах василияньского чіну, педаґоґ, писатель історік і етноґраф, фолклоріста на Підкарпатьскій Руси. А. Кралицькый учів теолоґію в монастырьскых школах при Краснобродьскім і Маріяповчаньскім василияньскых монастырях. По тім, што быв высвяченый за ґрекокатолицького священика (1858 р.) учів у школі Маріяповчаньского монастыря. Од 1869 року быв іґуменом Мукачівського монастыря св. Миколая, котрым зістав аж до смерти.
-

З нашой історії – Іван Русенко

19. януара сьме собі припомянули день, коли ся народив Іван Русенко, якбач найвызначнішый русиньскый автор Лемковины. Хто то быв?

Спомины Мариі Цюрик

Осінна бесіда з Марийом Цюрик. Про выселіня, про захід, про поворот і достоменніст. Звідує Павльо Малецкій. Запрашаме до обзераня фільму.

Zdieľať na Facebooku Syndicate content

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je nediľa

18. november 2018


Юліаньскый календарь:

5. новéмбер 2018

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.