Історія

Русины одышли

Акт перший.

Отвертя 34 Лемківской Ватры на Чужыні мало мати подібний сценарий до того, котрий є од років розписаний і реалізуваний. Оддавна зачынат ся під памятником поставленым в 50 річницю Акциі Вісла. Офіцийны делеґациі власти і лемківскых орґанізаций складают при ним квітя і вінці, пак хір «Зоря» з Устя Руского співат піснь «Горы нашы, горы нашы...», а на конец той части найстарший михалівскій Лемко розпалят ватру. Тот найстарший Лемко то лем долго жыє в Михалові, на Нижным Шлеску, на Чужыні, а так направду то вроджений є він в себе дома, в символічным для вшыткых Лемків селі - Фльорынка. Тота мало усвідомляна при тій нагоді правда має для проблемы піднятой в тексті основне значыня. Лем тото ся вкаже аж на кінци.

З нашой історії: Миколай Малиняк

Днесь собі припоминаме день народжіня Миколая Малиняка. Хто то быв?
-

Historické mapy území osídlených karpatskými Rusínmi sprístupnené na Holosoch

Popri Ľudovom slovníku Rusínov, Ľabdanici alebo Fotogalérií je na Holosoch dostupný interaktívny náhľad na historické mapy zachytávajúce územia obývané Rusínmi v prvej polovici minulého storočia. Prvá skupina máp zachytáva obdobie Rakúsko - Uhorska a maďarské pomenovanie obci, druhá zobrazuje región v období prvej Československej republiky, kedy bola Podkarpatská Rus regulárnou súčasťou Československej republiky.

Із нашой історії: Золтан Шолтес

Од імпресіоністы і священика аж по заслуженого умелця Україны і маляря соціалістічного реалізму. І так бы ся дав згорнути жывот Золтана Шолтеса, представителя другой ґенерації Підкарпатьской малярьской школы. В тых днях минать 105 років од його народжіня.
-

Вызначны свята (і) Русинів в Ужгороді

Ґрекокатолицька церьков не была заказана комуністічным режімом лем в Чехословакії. Омного довше так тому было на Україні а на Підкарпатьскій Руси, в днешньой Закарпатьской области. В пятніцю і суботу Мукачівска ґрекокатолицька єпархія, котра є в Римі доднесь записана як русиньска церьков, буде святковати 25 років, од коли выйшла із веце як 40 річной ілеґаліты.
-

Із нашой історії: 115 років од смерти Попрадова

27. марца собі припоминаме 115 років од смерти великой особности в історії Русинів Юлія Ставровского-Попрадова.
-

Волошин – русиньскый Тісо?

В тых днях собі припоминаме 75. выроча роспаду тзв. 2. Чеськословеньской републікы. Другой зато, бо по Мюнхеньскім пакті із 1938 року Чехословакія вже не мала часть свойой теріторії на Судетах і Словакія а Подкарпатьску Русь од того року єствовали як автономії. На теріторії Підкарпатя быв у тім часі вызначным політічным представительом Авґустін Волошин.

Із нашой історії: Анатолий Кралицькый, незнамый фотоґраф

В місяці фебруар сьме собі припомянули вызначный юбілей єдного із вызначных особностей Русинів – Анатолия Кралицького, і то 120 років од його смерти. Анталолий Кралицькый (світьскым меном Александер Кралицькый, псевдоніми: І. Васильевічъ, Асколдъ, Иванъ Нодь) ся народив 12. фебруара 1835 року в селі Чабины, котре ся днесь находить на теріторії Словакії, тогдішнє Угорьске кральовство. Быв то монах василияньского чіну, педаґоґ, писатель історік і етноґраф, фолклоріста на Підкарпатьскій Руси. А. Кралицькый учів теолоґію в монастырьскых школах при Краснобродьскім і Маріяповчаньскім василияньскых монастырях. По тім, што быв высвяченый за ґрекокатолицького священика (1858 р.) учів у школі Маріяповчаньского монастыря. Од 1869 року быв іґуменом Мукачівського монастыря св. Миколая, котрым зістав аж до смерти.
-

З нашой історії – Іван Русенко

19. януара сьме собі припомянули день, коли ся народив Іван Русенко, якбач найвызначнішый русиньскый автор Лемковины. Хто то быв?

Спомины Мариі Цюрик

Осінна бесіда з Марийом Цюрик. Про выселіня, про захід, про поворот і достоменніст. Звідує Павльо Малецкій. Запрашаме до обзераня фільму.

Zdieľať na Facebooku Syndicate content

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je pjatnіca

22. september 2017


Юліаньскый календарь:

10. cептéмбер 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.