Бенеш, што нам не дасть спати

І недавно єден із Мадярьскых міністрів у владі Віктора Орбана – Арпад Янош Потапі, знова раз провокатівно бісідовав о тім, же Мадярьско буде намагати ся, жебы зрушыти Бенешовы декреты, котрыма потерпіло по войні і 100 000 чехословацькых Мадярів, котры были депортованы, загнаны до робочіх лаґрів і ниґда не дочекали ся одшкодніня.
-
Вопрос Бенешовых декретів є так про Чеську, як і про Словацьку републікы, барз неприємнов темов. Бенешовы декреты суть властно законы, котры были выданы в часі од 21-го юлія 1940-го року до 27-го октобра 1945-го року. Довєдна їх было 143 і мено втогдышнього екзілового презідента мають зато, бо тоты законы не были одголосованы чехословацькым парламентом, котрый втогды не існовав, лем были підписаны самым Бенешом, в дакотрых припадах на них быв і підпис резортного екзілового міністра, припадно цілой екзіловой влады. Дочасный чехословацькый парламент їх ратігабовав в марці 1946-го року.
-
Самособов, ани днешня Словацька, ани Чеська републікы, днесь не суть согласны з колектівнов винов, котра ся уплатнила при декретах, якы дотуляли „колабораньтскых меншын“ – Мадярів і Німців, і панує ясный погляд, же то было неправилне рішіня, но веце тоты републікы не можуть зробити. Бо Бенешовы декреты то не суть лем „розсудкы“ над Німцями і Мадярями, але і много далшых леґіслатівных предписів, што бы могло аж дестабілізовати ціле упорядкованя граніць по році 1945. Кібы ся мало бісідовати лем о зрушіню дакотрых декретів, наприклад тых, котры покарали і за нич невиноватых гражданів Чехословакії німецькой або мадярьской народностей, пак бы ся могли озвати голосы, чом лем дакотры, і не вшыткы.
-
Правда є така, же реално під темов Бенешовых декретів чуєме лем о неправилных кроках Чехословакії односно тых двох народностей, котры Чехословакія по войні брала як безпечностне різіко. Но одшкоднити Мадярів і Німців бы може быв тот найменшый проблем. Векшым бы было: што з граніцями?
-
Ку Бенешовым декретам належыть і декрет із 25-го юнія 1945-го року. Чехословацька делеґація – Владімір Клементіс і Зденєк Фірлінґер, в Москві підписала меджідержавный договор о приєднаню „Закарпатьской Україны“ до складу Україньской совітськой соціалістічной републікы, значіть до Совітьского союзу. Кідь суть іншы декреты похыбны уж лем зато, же їх презідент выдавав без голосованя парламенту, пак тот є похыбнішый іщі веце. Підписаный є в юнію, но дату має аж з 1-го септембра 1945-го року а парламент одголосовав таку зміну граніці, котра была доста основна, аж о два місцяці пізніше.
-
Кібы мало прийти ку зрушіню Бенешовых декретів en bloc, кідьже ани мадярьскы, ани німецькы представителі не бісідовали „зруште лем тоты нашы“, што бы то значіло односно граніць, котры ту суть і дотуляють ся днешньой Закарпатьской области Україны? Думам, же рішіня бы было складніше як даяка рубікова коцка.
-
Кідь днесь хтось одкрывать вопросы Бенешовых декретів, не думам, же знать, што вшытко є в грі коло тых декретів. І думам, же така дестабілізація реґіону никому не є потрібна. Намісто одкрываня Бенешовых декретів, котры порушыли права людьскы, гражданьскы, права народностных меншын, бы сьме ся мали днесь радше смотрити і звертати увагу на тоты місця, де ся діє штось подобне.
-
Русинам на Україні не суть признаваны права людьскы, меншыновы а вшыткым гражданам Закарпатьской области Україны од 1991-го року, коли проходив референдум і люди вырішыли жыти мірно в складі Україны, но з властнов автономійов, суть спераны права гражданьскы, кідьже референдум доднесь не є реалізованый.
-
Не дасть ся оправдати то, што было по войні зроблене невинным людям, но одкрываня Бенешовых декретів беру все лем за провокацію. Людям в цівілізованій Европі бы днесь не мав не дати спати Бенеш, але неправости, котры ся діють днесь. Кібы Европа, до котрой належыть і Мадярьско, знала затиснути на тоты проблемы, цалком бы то стачіло.
-
(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)
-
Петро Медвідь