2+2=5

Председа Народной рады Русинів Закарпатя Євген Жупан ся мав про медії высловити о автономії, котру бы мало мати Закарпатя. Перед тым, як хтось зачне лляти на Жупана повны ведра гноя і бісідовати о сепаратізмі, было бы потрібне пороздумовати о тім, што і головно в якім контексті властно Жупан говорив.
-

Актуалну діскузію о автономії, і то не теріторіалній, а прямо народностній, не зачали русиньскы орґанізації. Тоту діскузію веде од яри того рока презідент Україны Петро Порошенко. Тот наприклад на премєрі філма „Крим. Спротив“ в юлі повів: „...Внесеме зміны до 10-ой статі Конштітуції Україны і попросиме, жебы то підтримав парламент... Маєме право, маєме обовязок дати крымскым Татарам право на самовызначіня в рамках єдиной Україньской державы. Єм пересвідченый о тім, же то є то, што довгуєме крымскым Татарам. Єм пресвідченый, же україньска влада то мала зробити холем двадцять років назад, і теперь бы сітуація была інша.“ Порошенко просто голосить, же покля ся Крым дістане назад під контролю Києва, із теріторіалной автономії, котру вже мав цілый час, покля належав під незалежну Україну, зробить ся автономія націонална, автономія корінного народа.
-
На основі такых і тому подібных слов із боку україньского презідента Жупан не робить нич інше, лем іде до контры і припоминать Порошенкови, же ту суть і Русины.
-
Но в його словах теперь не є основным повторяня того, же Русины суть невызнаныма лем на Україні, же Україна топтать по властных законах, кідь дотеперь не вызнавать ани платный референдум із 1991-го року, на основі котрого мала мати Закарпатьска область єднакый статус, як і Крым. В його словах є теперь основне то, же вказує не на минулость, но на можливу, холем за думками Петра Порошенка, будучность.
-
Русины бы властно могли зробити грубу чару за референдумом із 1991-го року, покля рисованя будучности не буде про них знова діскріміначне. Тадь з Порошенковых слов выпливать, же властно теріторіална автономія є уж і так минулостьов і в припаді Крыму. Навспак, актуалнов є про нього націонална автономія і бісідує о тім, же Татары мають докінця право на самовызначіня, бо на тій теріторії суть корінным народом. Лемже право на самовызначіня має каждый. І законы мають платити про каждого єднако. Каждый має мати єднакы права, не можуть в тім быти роблены выняткы, іншак то не є правна держава, а цірк, котрый ся хоче людям презентовати як правна держава. Но і так є правилне припомянути Порошенкови, што Жупан зробив, же покля є діскузія о корінных народах і автономіях, потім Закарпатя має єднаке право на автономію як крымскы Татары.
-
Што є найголовніше, і што выпливать із слов Євгена Жупана, Русины тото право не хотять схосновати на одторгнутя ся од державы, а на то, жебы могли жыти в тій державі. Жебы дома, на своїм, могли быти вызнаныма. Жебы ся могли розвивати. Жебы могли рішати о властных школах, о універзітных інштітуціях і так далше. Значіть, жаден сепаратізм в смыслі, якый бы радо приписали Русинам їх „жычливці“.
-
Проблем зо сепаратізмом днесь діставать новы контуры. Кідь хтось буде хотіти Жупана в повязаню з тым, же ся высловив за потрібность дати автономію Русинам, в припаді, і то треба підкреслити, кідь єднаку Київ дасть і крымскым Татарам, означіти за сепаратісту, потім єднакы сепаратісты бы мали быти крымскы Татары, но і не треба забывати на то, же єднакым сепаратістом, або холем підпорьовательом єднакого сепаратізму, бы мав быти сам презідент Україны Петро Порошенко.
-
О упорядкованю Україны має повне право рішыти лем Україна, їй власти. Но тоты бы мали слухати волю своїх жытелів. Але будьяке право не може быти признане лем єдному жытельови, єдному народу, а другому ніт. Право має мати каждый єднаке. Хоць є ясне, же не все суть два і два штири. Очекую, же так то буде із правом на автономію і самовызначіня Татарів і Русинів. Про єдных то буде штири, про другых пять. І точно так то буде якбач і з далшым означованьом того, хто є і хто не є сепаратістом.
-
Петро Медвідь
-
(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je ponediľok

29. maj 2017


Юліаньскый календарь:

16.май 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.