Pусиньске слóвко, пословіця и смішок на днешнiй день



Slovko (Словко):
kitna - 1. brezivá (o zvieratách) 2. nemotorná, tučná Taka jes jak kitna!



Poslovicja (Пословіця) :
Добра справа скоро прийде, але зла ші скорі. ( Dobra sprava skoro prijde, ale zla šі skorі. )



Smišok (Смішок) :
Po 20 rokoch odchodit zo sela pip i rozhodne sja, že sja zo svojima virnikami rozlučit velikov hostinov. Na večur je pozvanyj jeden vyznamnyj politik, kotryj pochodit zo sela a mat prednesti rič. No politik jak zvyčajňi piznit a tak sja do reči pustit pip: -Znate, koli´m tu peršyj raz prišol, jem byl zhrozenyj. Pri peršij spoviďi jem suj podumal, že ňa jepiskop pislal do pekla. Peršyj čolovik jakyj sja u mene spovidal mi povil, že rodičim vkral televizor aj hrošy, každyj deň dašto chkral z druz´stva, mal mileneckyj pomer zo ženov predsedy druz´stva, privyrabľaj suj prodajom drogoch. A okrim toho sja priznal, že mat pohlavnu chorobu a nakazil ňov i svoju molodšu sestru... Ale po čaši´m zistil, že ne šytky ľude sut tu taky... A tak perešlo mojich 20 rokiv popivstva midži vami...-. Odrazu prijde tot očekuvanyj politik, ospravedlňuje sja za pizňiňa, voz´me poharik do ruky a začinat svoju rič: -Nikoli v žyvoťi nezabudu tot deň, koli prišol do našoho sela novyj svjaščenik a mi peršomu spomidži šytkych sja podarilo kolo ňoho vyspovidati...-


Не така

В єдній бісіді з мойов колеґыньов єм ся дізнав, же як поступав фронт і Червена армада зачала поступно высвободжовати теріторії од Німців, люди на Підкарпатю ся не знали дочекати, коли вже прийдуть „руськы“. Брали їх за своїх. Обіцяли собі од того, же конечно дістануть свободу, же вшытко буде так, як было перед войнов. Кідь пришли на то, же на теріторії освободженого Підкарпатя оперує НКВД і робить ся вшытко про то, жебы го овладнути, по войні приєднати до Совітьского союзу і завести твердый режім Сталіна, зачали скламаны бісідовати, же „не такых руськых сьме чекали“. Ілузія з „русьскых“ поминула барз скоро.
-

Кідь злодій кричіть

Міджі людми є завжыване речіня, же злодій кричіть: поїмайте злодія. Жебы одвернув увагу зо свойой особы, мав часу на то, жебы втік і нич ся му не стало, увагу людей оберне на когось іншого. Лемже што в сітуації, кідь не є на кого звернути увагу людей? Досправды собі хтось думать, же злодій буде кричати: поїмайте ня?
-

Бу, бу, бу…

Офіціална позіція Словацького народного музею односно контроверзной конференції, яку зорґанізовав Мірослав Сополиґа у Свіднику, є самособов потіхов, но не сміє то быти кінцьом „аферы“. Навеце, позіція є реално про Сополиґу лем „бу, бу, бу“. Єднако так бы то могли брати і його наслідници.
-

Кідь ся доспівать і дотанцює

Недавно єм быв ословленый, подля голосу молодов, редакторков єдных словацькых реґіоналных новинок, котра приготовльовала статю о Русинах в реґіоні під Татрами. Розговор по телефоні быв барз обогачуючій. Про редакторку, а і про мене.
-

Коктейл

Декомунізація, котра проходить на Україні, має чудну подобу. На єднім боці ся ничіть вшытко, што бы могло припоминати злочінецькый режім совітьской епохы Україны, на боці другім ся новы „памятникы“ будують злочінцям іншого періоду.
-

Гук(аня)

Єдно із недавных досліджінь, котре ся заміряло на штудентів, якы мають приступити ку матуріті в Словацькій републіці, потвердило тверджіня науковців, же молоды люди мають штораз векшый проблем чітати текст із порозумліньом. Текст прочітають, но такой на то одпівсти на вопросы, котры суть вставлены односно прочітаного тексту, є про них проблем. Не є то добра вість і значіть то єдно: школьска сістема на Словакії мусить перейти реформов, мусить ся актуалізовати, одповідати на днешній стан сполочности так, жебы ся діти были способны в школі научіти і думати, не лем штось одверкликовати. Но кідь чітати з порозумліньом не знать журналіста і пак пише і публікує статі, то є „проблем як Бырно“.
-

Детайл

Карьєра Петра Крайняка у функції державного секретаря Міністерства школства, наукы, досліджіня і шпорту Словаьцкой републікы є курта, но уж теперь мож повісти, же про Русинів доста позітівна. За куртый час ся дякуючі партії Most-Híd, котрой є членом, подарило утримати малокласны школы, што є алфов і омеґов ку тому, жебы будьякы русиньскы школы на нашых малых селах могли існовати, но і теперь ся на міністерстві зрядила робоча ґрупа, котра має зробити концепцію про розвиток русиньского школства.
-

Не знати мапу

Вшытко, што Русины у державах, в котрых жыють, досягли, досягли дякуючі тому, же їх державы мали міцьный інтерес належати до Европы. Найгірше суть на тім доднесь Русины на Україні, котра аж так до Европы доста довгый час не хотіла. А днесь і кідь хоче, ментално є все обернута десь інде.
-

Памятник

Днесь на Міністерстві културы Словацькой републікы, за участи уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны, проходила стріча, де были участны представителі Русинів і представителі Словацького народного музею. Стріча занимала ся документом, котрый быв приятый в апрілі на конференції, яка одбыла ся у Словацькім народнім музею - Музею україньской културы у Свіднику.
-

Камінь філозофів

Европскы любителі фотбалу в тім часі день што день чекають на змаганя своїх возлюбленых команд на Европскім шампіонаті і їх резултаты. Многы при тім зажывають адреналін як кібы ішло о жытя. Днесь окрім того світ чекать на резултаты референдума о одході Великобрітанії із Европской унії. Мінімално про політіків є то так само адреналін, і ту досправды іде і о жытя, мінімално о то, яку подобу буде мати жывот в Европі, кідь ся стане то, што векшына Европы не хоче, же Великобрітанія із Европской унії одыйде. Но а Русины днесь можуть іщі чекати і резултаты округлого стола в Києві і його дослідкы. Лем ту не іде о жаден адреналін. Ани о жывот. О нич. І є то властно єдно.
-

Небеспечна церьков

Церьков в жывоті народа мала все важну позіцію. Як бісідують стары люди, найважнішы люди у селі то быв поп і учітель, котрый так само быв майже всядыль і дяком, і котрый перешов так само церьковнов освітов. Церьков так могла мати позітівны, а і неґатівны впливы на народ. У Русинів то были головно священици, котры были будителями народа. По Першій світовій войні то были церьковны школы, котры робили русиньску освіту на нашых селах і в містах на Підкарпатю ці Пряшівщіні. Но так само в історії мож видіти і неблагы діяня церькви – наприклад період мадярізації, кідь на єпіскопскім стілці сидів як раз мадярон, або період українізації на Лемковині, кідь на русиньскы парафії пришли выхованці Львова, і могли бы сьме продовжовати.
-

Ревізіоністы

Чоловік ку тому має барз близко. А не лем простый чоловік. Може ся то стати і тым інтеліґентнішым. В моменті, коли не має в діскузії жадного далшого арґументу, заатакує свого діскузного партнера ображіньом, або несмыселным означіньом. Найліпше такым, котре є хосноване на вшытко, што є в протиречіню з його поглядом, і котре само о собі може выкликати неґатівны чутя міджі людми. В тій хвілі суть про тоту другу сторону діскузії дві можливости. Продовжовати далше і выарґументовати собі свою позіцію, пояснити, же такы пусты слова не мають смыслу, або ся поставити і іти гет. Все єм быв прихыльником продовжованя діскузії. Але і то мусить мати свої граніці.
-

Страта памяти в пивніці

Остатню пятніцю і суботу проходило в Криніці Бієнале лемківской / русиньской културы. Тото, што было в тых днях найважніше з того, што ся стало, не было на сцені културного салу, де выступали нашы ансамблі і солісты, а за запертыма дверями пивніці пензіону, де были запрошены гості укравтельованы.
-

V májovom kole Drabinky získala najviac bodov legendárna speváčka ľudových piesní Janka Guzová

25.kola Drabinky s pomerne jasným náskokom vyhrala dnes už bohužiaľ nežijúca speváčka ľudových piesní Janka Guzová. Janka Guzová sa narodila v Žakarovciach, na Spiši v rodine chudobného baníka Andreja Guzu. Ako pracovníčka rozhlasu zozbierala viac ako 900 ľudových piesní charakteristické pre kultúru Spiša, Šariša a Zemplína. Prvé verejné vystúpenie tejto speváčky sa datuje januárom 1942 a svojím hlasom i temperamentom pri interpretácii zaujala široké publikum. V 50. rokoch mala zakázané verejne vystupovať a 150 piesní v jej podaní bolo zmazaných. Zákaz trval do roku 1962, kedy začala opäť účinkovať. V roku 1969 emigrovala do Spojených štátov, kde strávila posledných 24 rokov svojho života a získala americké občianstvo. Zomrela 20. februára 1993 v New Yorku. 

Kompletné výsledky 25. kola Drabinky:

1. Janka Guzová - A ja taka čarna 56.8282 %
2. Mido - Mala ja miloho 51.0048 %
3. Pavelčákovci - Rosti, rosti, čeremšino 48.5333 %
4. Medium - Ty ščestliva budeš 46.0094 %
5. Rolland - Čerešňa, čerešňa 45.7944 %
6. Exotik - A tam dolu pri jarečku 43.7000 %
7. ĽH Stana Baláža - Frajirečko počarovna, Češke diždze nadešli 43.6181 %
8. Select - Mav jem divku 43.5000 %
9. TON z Medzilaboriec - Teče voda kalamutna 43.3663 %

****
Vyradené nahrávky:
10. Extrem - Mila moja 41.5464 %
11. FS Železiar - Povice vy mojej žene 41.0680 %
12. Miki A Natália Petrašovský - Za valalom 40.5825 %


Hodnotiť môžete aj 3 nahrávky, ktoré sme nasadili ako novinky v hitparáde:
Idol - A kedz še Janik - Kolo nás popred nás - Išol cigán na čechy
Roxor - Nepovidz Haničko
Harmonix - Oj Ivane Ivane

Hlasovanie v 26. kole Drabinky končí v štvrtok 30.6.2016 o 12 hod.

Spivacka skupina Kantar z Prahy

P. Holotňák (akordeon), J. Mihalič, M. Sakmár i M. Veličko ani v Prazi nezabuvajuť na svoje koriňja. Založili pered časom spivacku skupinu Kantar ( Kантар).

Сканзен

Шторік ся в рамках проґраму Уряду влады Словацькой републікы під назвов Култура народностных меншын і міджі Русинів розділять тісячі і тісячі евр. Як уж із назвы проґраму вычітать і школярь пятой класы - грошы бы мали іти на културу народностной меншыны. Єм пересвідченый о тім, же до културы даного народа належыть і язык. Без языка бы єм повів, же іде скоріше о народностный сканзен, конзерву лем не о културу.
-

Свята інквізіція

8-го аж 9-го апріля 2016-го року у Свіднику проходила міджінародна наукова конференція під назвов Українці в історії і културі Карпат. Ніт, конференція, котрой єдным із двох головных орґанізаторів быв Словацькый народный музей – Музей україньской културы у Свіднику, якый єй робив із нагоды святкованя свого 60-річного юбілею, не была о тім, як україньскы членове УПА робили в Карпатах свої злочіны і яку „културу“ вказали, кідь забивали в нашых селах невинных людей. Бо лем тоты Українці мі як першы прийдуть на розум в повязаню з Карпатами. „Українці“ в Карпатах, то просто Русины, котрыма занимали ся і україньскы науковці на конференції. І тым Русинам, котрых собі они привластнюють до свого народа, загнали і свою картку.
-

Недоучены?

Україньска редакція Радіа Патрія принесла в рамках проґраму Клуб особностей розговор із директором Словацького народного музею - Музею україньской културы у Свіднику Мирославом Сополиґом з нагоды його жывотного юбілею - 70-тых народенин. Дізнав єм ся, же не знам історію. Вєдно зо мнов і далшы десятьтісячі людей на Словакії.
-

V aprílovej Drabinke zaujala nová nahrávka od Pavelčákovcov

Víťazom 24. kola Drabinky je košičká hudobná skupina Pavelčákovci z ich novonasadenou skladbou  -  Rosti, rosti, čeremšino. Druhé miesto obhájila legendárna speváčka ľudových piesní Janka Guzová. Medzi trojicu najlepších nahrávok sa vrátila aj skupina Mido.

Kompletné výsledky 24. kola Drabinky:
1. Pavelčákovci - Rosti, rosti, čeremšino    62.8571 %
2. Janka Guzová - A ja taka čarna    57.1429 %
3. Mido - Mala ja miloho    57.0370 %
4. Medium - Ty ščestliva budeš    54.5238 %
5. Rolland - Čerešňa, čerešňa    54.1936 %
6. Miki A Natália Petrašovský - Za valalom    52.4183 %
7. Select - Mav jem divku    48.8060 %
8. Exotik - A tam dolu pri jarečku    47.3134 %
9. TON z Medzilaboriec - Teče voda kalamutna    45.6489 %

****
Vyradené nahrávky:
10. Ocean - Ked som išol z fraja domu    42.7273 %
11. Song - Ľehnu soby    40.3030 %
12. Akordic - Keď ja nadešol do kraja    39.0909 %

Hodnotiť môžete aj 3 novinky v hitparáde:
Extrem - Mila moja
FS Železiar - Povice vy mojej žene
ĽH Stana Baláža - Frajirečko počarovna, Češke diždze nadešli


Hlasovanie v 25. kole Drabinky končí v utorok 31.05.2016 o 12 hod.  

Zdieľať na Facebooku Syndicate content

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je vіvtorok

30. august 2016


Юліаньскый календарь:

17. áвґуст 2016

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.