Pусиньске слóвко, пословіця и смішок на днешнiй день



Slovko (Словко):
kolos ( колос ) - klas



Poslovicja (Пословіця) :
На каждум валалі ся болото найде. ( Na každum valalі sja boloto najde. )



Smišok (Смішок) :
Staryj rusnak cestuje vlakom. Prichodit do kupe a tam siďat dvomi čorňuchy. Rusnak na to: -Chlopci, ta tu horilo ci što?


Вінчованя - PF 2017

Радостне пережытя рождественных і новорічных свят, міцне здоровя, щастя і успіхы до Нового року вшыткым сімпатізантом жычіют

Radostne perežŷťa roždestvennŷch і novorіčnŷch svjat, mіcne zdorovja, ščasťa і uspіchŷ do Novoho roku všŷtkŷm sіmpatіzantom žŷčіjut

Prežitie Vianočných a Novoročných sviatkov v radosti, veľa zdravia, šťastia a úspechov v Novom roku všetkým sympatizantom prajú

Holosy.sk


Руськы слова

Україна є Русинам матірь, Русины у Войводині суть найстарша западна україньска діаспора і світовый русиньскый рух розбивать ураїньскый народ і державу. Слова, котры бы чоловік очековав на будькотрім україньскім порталі. Проблем є лем в тім, же тоты слова мож прочітати в періодіку „Руске слово“.
-

Скушеность з ТҐМ

Як раз днесь минать 80 років од смерти першого чехословацького презідента, основателя державы Томаша Ґаріка Масаріка. На теріторіях, котры належали до 1-ой Чехословацькой републікы, звыкне ся называти „tatíček Masaryk“. Ці быв першый презідент „татком“ і про Русинів? І за што му дяковати?
-

Ключ

Україньскый парламент прияв новый закон о освіті. Новый закон замінить тот, котрый быв платным на Україні од 1991-го року. Презідент Петро Порошенко о законі написав, же є ключом до будучности. Нажаль не написав, ці тым ключом хоче будучность одкрыти або закрыти.
-

Ідеолоґ лжи

Олександр Гаврош у своїм найновішім блоґу на сайті Закарпаття онлайн звідать ся, чого Павел Роберт Маґочій може свободно ходити по цілій Україні, і чого іщі не є записаный як „персона нон ґрата“. І я єм в повности за. Лем попрошу Олександра Гавроша, най найде єден доказ того, што пише на адресу Маґочія. І бою ся, же то не буде таке просте, як сидіти за столом і писати блоґ, не знаючі ани, де є север.
-

Політічне українство

Од 24-го до 26-го авґуста проходить у Львові VI. конґрес тзв. „Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань“. Не мож не схосновати тоту принагоду на поздоровліня той орґанізації, кідьже і она о наш русиньскый рух нераз проявила „інтерес“.
-

Проблем з ідентіфікаційов

На выставці Адалберта Ерделія, котра є моментално в Пряшові, єм быв уж двараз. Окрім того, же ня заінтересовала його творчость, заінтересовало ня іщі штось інше, о чім єм мав потребу побісідовати з персоналом Шарішской ґалерії. Нажаль, спокійность вызерать іншак, як тото, з чім єм одходив по другій навщіві з ґалерії я.
-

Мольме ся!

Молити ся за мертвых, то нормална справа церькви. Но і грішници якбач омного веце потребують молитвы, як тоты, што уж за жывота жыли свято. Але ці то церьков мусить робити публічно, з нагоды річніці, коло контроверзных особ, што може выкликати почутя, же церьков того чоловіка даяк шпеціално чествує, то вже вставлять вопросы о правилности такого діяня.
-

Демаскованя

Поздоровліня україньского презідента Петра Порошенка україньскій орґанізації „Об’єднання лемків“ з нагоды 35-ой Лемківской, розумій Україньской ватры, мало быти на хосен проукраїньскых сил в лемківскім середовиску, но правда така, же оно є на хосен Русинів. І была бы хыба не схосновати того.
-

Закон і розум

Мукачево вже раз, недавно, выграло боротьбу, в котрій то не могло скінчіти іншак, покля одповідны власти на Україні мають холем дакус розуму. Як скінчіть боротьба нова, не знаме, но є то выбер меджі законом і розумом.
-

Конґрес і Закарпатя фронт лайн

Цілый час єм собі думав, же єм быв у Хорватії на такім звычайнім конґресі Русинів. Такім, што даколи аж нудить, такім, што рішыть вшытко, а наконець властно не порішыть нич. Хоць, правдов є, жебы єм быв справедливый, зробили ся і зміны, котры роблять діліня міджі добов перед і по конґресі. Но покля єм думав, же єм быв на звычайнім конґресі, ани єм не стигнув прийти домів, уж єм знав, же єм быв на дачім вынятковім. Самособов, в неґатівнім смыслі.
-

Бенеш, што нам не дасть спати

З часу на час звыкне ся коло різных нагод одкрывать тема тзв. Бенешовых декретів. Німці, котры тым в повойновій Чехословакії потерпіли найвеце, властно уж тоту тему ани нияк барз не одкрывають, нарозділ од минулости, і не кладуть жадны претензії. З Мадярями є дакус інша справа.
-

Реґіонална демаґоґія

Пряшівскый самосправный край, а так само і Кошыцькый самосправный край, мають підписаы різны договоры о співпраці із Закарпатьсков областьов Україны. Оно бы то было цалком добре, но кібы то было іншак.
-

Конзултація

В припаді Браніслава Паніса, ґенералного директора Словацького народного музею, і його одповіді на писмо актівістів із Чеськой републікы суть дві можливости. Першов є, же написав то, што собі думать. Другов, же писмо было „конзултоване“. Ани єдна можливость не є позітівна.
-

Болоньска діра

То, же універзіта в Ніредьгазі дала на свою будову памятну таблу про Іштвана Удварія, є шумне. Но покля бы універзіта досправды честовала того науковця, будь бы ани не допустила, жебы Катедра україньской і русиньской філолоґії была у 2013-ім році заперта, або, кідь уж заперта была, теперь бы єй вєдно із русиністіков обновили. Прикрывати „іншы“ інтересы меном Удварія беру за нещіре і непристойне.
-

Амнезія

Словацькы фашісты ся із соціалной сіті Facebook переселюють на російску сіть ВКонтакте. Оазу покоя свого інтернетового жывота глядають на російскім сайті по тім, што їм Facebook зачав рушыти їх профілы і фанпейджовы сторінкы, через котры пошырьовали думкы незгодны нелем з політіков цілосвітовой сіті, але много раз і з леґіслатівов і людьскыма правами.
-

Орґанізована дезорґанізація

Кідь нам хтось не може дашто взяти, то бізовно наш талент орґанізовати ся в орґанізаціях, в котрых ся орґанізовано доїднаме на дезорґанізації. Такым способом в дакотрых областях выникать хаос. Але – орґанізованый.
-

Стратити Бога

Доднесь іщі єкзістує ідніаньске племя Пірагів, а може є такых веце, котре є майже абсолутно ізоловане од цівілізації. Жыє десь в амазоньскій джунґлі, жыє такым самым способом жывота, як і перед тісяч ці веце роками, тото племя не бісідує іншак, лем властным языком і його язык знають трьоми люди на світі. Значіть, кідь хочете дашто знати о Пірагах, сьте одказаны на трьох „говорців“, котрых тото племя має. Іншак ся о них не дізнате майже нич.
-

Maliar z Uble - Vojtech Borecký

Zdieľať na Facebooku Syndicate content

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je subota

23. september 2017


Юліаньскый календарь:

11. cептéмбер 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.